5.2.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2336/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі Захаровій Ю.О.

за участю сторін:

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: Гарбуз К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" до Луганської митниці Міністерства доходів і зборів про визнання незаконним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови від прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" звернувся до відповідача Луганської митниці Міністерства доходів і зборів з позовом яким просив Визнати незаконним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 702020001/2013/000712/2 від 02.10.2013р., картки відмови від прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702020001/2013/00152.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що згідно зовнішньоекономічного контракту № 0108/1442 від 07.11.2012р., укладеного між ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» і Компанією «Азія Минералс Лімітед», Гонконг та специфікації № 11 від 01.07.2013р. Позивачем на митну територію України було ввезено вантаж - феросілікомарганець ФСМн17.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем подано Луганській митниці Міністерства доходів і зборів вантажно-митну декларацію (ВМД) №702020001/2013/009776 від 01.10.2013р. та заявлено митну вартість товарів за ціною контракту: феросілікомарганець ФСМн17 1 180,93 долл. США/тн. (відповідно специфікації № 11 від 01.07.2013р. до контракту № 0108/1442 від 07.11.2012р., інвойсу № АМК SРЕС. 11/40 від 28.08.2013р.)

Згідно умов контракту між Позивачем і Компанією "Азія Мінералс Лімітед", Гонконг, поставка товару здійснюється на умовах на умовах DАР ст. Комунарськ.

На підтвердження митної вартості Позивач надав Відповідачу, необхідний пакет документів, передбачений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (в тому числі, залізничні накладні внутрішнього сполучення; коносамент; платіжні документи, що підтверджують вартість товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; документ, що вістить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; передплатні рахунки, які підтверджують заявлену митну вартість; рахунки-фактура (інвойси); зовнішньоекономічний контракт з додатками; сертифікати походження товару; сертифікати якості; листа постачальника про неможливість надання документів) та інші документи, про що зазначено в картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товару.

Проте Відповідачем складено картку відмови від прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №702020001/2013/00152.

Підставою для відмови в митному оформленні зазначено спрацювання профілю ризику системою АСАУР 105-2, відсутність в поданих декларантом документах всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості (умови оплати за поставлений товар відповідно до договору та додатку до нього) та ненадання додатково витребуваних документів.

Відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товару №702020001/2013/000712/2 від 02.10.2013р, відповідно до якого митна вартість визначена за шостим (резервним) методом, а саме: феросілікомарганець ФСМн17 - 1440,00 долл. США/тн.

На підставі вищевказаного рішення Луганської митниці про коригування митної вартості товарів, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» було подано до митного оформлення нові ВМД і декларації митної вартості, в яких зазначена митна вартість відповідно другим методом, тобто за ціно договору щодо ідентичних товарів, та сплачено митні платежі -

1 369 035,92грн. (в тому числі ПДВ - 1 195 005,93грн. та мито - 174 029,99грн.), замість 1 122 733,05грн. (в тому числі ПДВ - 980 012,75грн. та мито -142720,3грн.),

переплата складає - 246 302,88грн. (в тому числі ПДВ - 246 302,88грн. та мито - 31 309,69грн.)

Позивач вважає дії та рішення Відповідача протиправними, такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, та підлягають скасуванню з наступних причин.

Витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не вказана детальна інформація і джерела, що стало основою для коригування митної вартості товару, а також послідовність застосування методів та причини, по яких не був застосований кожен з попередніх методів.

Позивач вважає, що ним було надано всі необхідні документи, які підтверджують вартість товару феросілікомарганець ФСМн17 на рівні 1 180,93 долл. США/тн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеному у позові, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення, в яких зазначив, що 01.10.2013 підприємством ПАТ «АМК» для митного оформлення товару «Феросілікомарганець ФСМн17", Індія, була заявлена до митного оформлення ЕМД №702020001/2013/009776 разом із пакетом документів зазначених в 44 графі вищезазначеної ЕМД.

Відповідно до ст. 54 МКУ митним органом було здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення.

При розгляді наданого пакету документів та керуючись положеннями ч.З ст.53 та ч.5 ст.54 МКУ. враховуючи спрацювання профілю ризику системою АСАУР 105-2 обов'язкова (можливе заниження митної вартості, здійснити порівняння з ідентичними та подібними товарами), було встановлено, що надані для підтвердження митної вартості документи: містять розбіжності, а саме умови оплати відповідно до п.4 контракту від 07.11.2012 №0108/1442 не відповідають п.8 специфікації від 01.07.2013 №11 до контракту від 07.11.2012 №0108/1442; не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме наявність розбіжностей в умовах оплати за поставлений товар не дає змоги встановити які саме платежі були здійснені платіжними дорученнями, наданими до декларування.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

В зв'язку із вищевикладеним на підставі ч.3 ст.53, п.1-2 ч.5 ст.54 МКУ декларанту було запропоновано подання додаткових документів.

Листом від 02.10.2013 №0109/Т-250 декларант надав копії декларацій країни відправлення від 02.08.2013 №6767136 та від 01.08.2013 №6750408 без перекладу та відмовився надати інші запрошені документи.

Таким чином, відповідач вважає, що декларантом не виконано вимоги п.2 ч.2 ст.52 МКУ щодо обов'язку надання органу доходів і зборів достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, та ч. 3 ст.53 МКУ в частині обов'язку надання додаткових документів.

Згідно з ч.2 ст.58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

З урахуванням зазначеного, керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, зокрема вимогами ч.6 ст.54 та ч.2 ст.58 МКУ, враховуючи неподання декларантом всіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 та 3 ст.53 МКУ, відсутністю у зв'язку з неподанням таких документів відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідачем в застосуванні заявленого декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, було відмовлено.

Відповідачем, враховуючи неможливість застосування попередніх методів, зазначених у ст.58-63 МКУ, а також виявлення митним органом заявлених неповних відомостей про митну вартість товарів, було прийнято рішення від 02.10.2013 №702020001/2013/000712/2 про коригування митної вартості оцінюваного товару згідно ст.64 МКУ за резервним методом на підставі МД від 07.05.2013 №700140000/2013/008703, від 21.09.2013 №100260000/2013/111832 із розрахунку 1,44 дол. США/кг.

Одночасно з прийняттям рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару було оформлено картку відмови у митному оформленні №702020001/2013/00152. Картку відмови оформлено на підставі п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ та з дотриманням всіх вимог, встановлених чинним законодавством.

Відповідач вважає, що позовні вимоги ПАТ «АМК» до Луганської митниці Міндоходів є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеному в запереченнях, у задоволенні позову просив відмовити.

Судом встановлено наступне.

Згідно зовнішньоекономічного контракту № 0108/1442 від 07.11.2012р., укладеного між ПАТ. «Алчевський металургійний комбінат» і Компанією «Азія Минерале Лімітед», Гонконг та специфікації № 11 від 01.07.2013р. позивачем на митну територію України було ввезено вантаж - феросілікомарганець ФСМн17.

Для здійснення митного оформлення товару Позивачем подано Луганській митниці Міністерства доходів і зборів вантажно-митну декларацію (ВМД) № 702020001/2013/009776 від 01.10.2013р. та заявлено митну вартість товарів за ціною контракту: феросілікомарганець ФСМн17- 1 180,93 долл. США/тн .

Згідно умов контракту між Позивачем і Компанією "Азія Мінерале Лімітед", Гонконг, поставка товару здійснюється на умовах на умовах DАР ст. Комунарськ.

На підтвердження митної вартості Позивач надав Відповідачу, пакет документів, а саме: залізничні накладні внутрішнього сполучення; коносамент; платіжні документи, що підтверджують вартість товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; передплатні рахунки, які підтверджують заявлену митну вартість; рахунки-фактура (інвойси); зовнішньоекономічний контракт з додатками; сертифікати походження товару; сертифікати якості; лист постачальника про неможливість надання документів.

Відповідачем складено картку відмови від прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №702020001/2013/00152.

Позивачу відповідачем було запропоновано подання додаткових документів, а саме:

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару;

- договір (угоду) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

- платіжні документи, що підтверджують вартість товару.

- копію митної декларації країни відправлення з перекладом.

За власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи, які пояснюють виникли розбіжності.

Листом від 02.10.2013 №0109/Т-250 позивач надав копії декларацій країни відправлення від 02.08.2013 №6767136 та від 01.08.2013 №6750408 без перекладу.

Враховуючи неподання позивачем всіх документів згідно з переліком та у зв'язку з неподанням відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, в застосуванні заявленого декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, Луганською митницею було відмовлено.

Таким чином, враховуючи неможливість застосування попередніх методів, зазначених у ст.58-63 МКУ, а також виявлення митним органом заявлених неповних відомостей про митну вартість товарів, було прийнято рішення від 02.10.2013 №702020001/2013/000712/2 про коригування митної вартості оцінюваного товару згідно ст.64 МКУ за резервним методом на підставі МД від 07.05.2013 №700140000/2013/008703, від 21.09.2013 №100260000/2013/111832 із розрахунку 1,44 дол. США/кг.

02.10.2013 року підприємством ПАТ «АМК» на м/п «Алчевськ» було подано МД №702020001/2013/009797 на товар, щодо якого було прийнято рішення про коригування митної вартості від 02.10.2013 №702020001/2013/000712/2, із заявлениям митної вартості за резервним методом визначення митної вартості товарів та зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом.

Позивачем були сплачені митні платежі: 1 369 035,92грн. (в тому числі ПДВ - 1 195 005,93грн. та мито - 174 029,99грн.), замість 1 122 733,05грн. (в тому числі ПДВ - 980 012,75грн. та мито -142720,3грн.), різниця складає - 246 302,88грн. (в тому числі ПДВ - 246 302,88грн. та мито - 31 309,69грн.).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до наступного.

Відповідно до положень ст. 54 МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення.

Контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів здійснювався відповідно до вимог ст. ст. 336, 337 МК України, з урахуванням положень п.5 ст. 54 МК України, а саме: митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, та положень основного принципу, закріпленого у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі: «Оцінка товарів для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 53 МК Україн, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Як було встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, основною причиною відмови у митному оформленні стало спрацювання профілю ризику системою АСАУР 105-2 (автоматизована системі аналізу та управління ризиками).

Так відповідачем було встановлено, що надані для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності, а саме умови оплати відповідно до п.4 контракту від 07.11.2012 №0108/1442 не відповідають п.8 специфікації від 01.07.2013 №11 до контракту від 07.11.2012 №0108/1442; крім того документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: наявність розбіжностей в умовах оплати за поставлений товар не дає змоги встановити які саме платежі були здійснені платіжними дорученнями, наданими до декларування.

Суд не може погодитись із зазначеними доводами відповідача, оскільки як вбачається із п. 4 контракту він регулює лише умови оплати (оплата частинами в залежності від конкретної події щодо виконання умов поставки). Ціна товару визначена у п. 2 контракту, а саме зазначено, що ціни на товар визначаються у доларах США у відповідних додатках до контракту (а.с. 13).

Як вбачається із специфікації №11 від 01.07.13 (а.с. 17) ціна товару визначена у розмірі 1180,93 доларів США за 1 метричну тону, це п.7 специфікації, а у пункті 8 визначені строки поставки, де серед іншого змінені умови передплати.

Таким чином із зазначених документів випливає, що ціна товару у розмірі 1180,93 доларів США за 1 метричну тону є незмінною. Дійсно були змінені умови передплати, але такі розбіжності не є суттєвими та не можуть слугувати підставою для визначення митної вартості товарів митним органом.

Також суд вважає хибним посилання відповідача на платіжні доручення в яких не виділено окремою сумою сплату ціни контракту, оскільки фактично за поставлений товар позивачем було сплачено у повному обсязі, що не заперечувалось відповідачем.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст. 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як було встановлено в судовому засіданні позивачем був наданий повний пакет документів, які підтверджують митну вартість товару на рівні 1180,93 доларів США за 1 метричну тону, а саме: зовнішньоекономічний контракт від 07.11.2012 року №01081442 укладений між позивачем(покупець) та компанією «Азія Минералс Лимитед» Гонконг (продавець); додаток до контракту №1а від 07.11.2012 року яким встановлено схему формування ціни товару; специфікацію №11 від 07.01.20912 року у якій зазначено ціну товару на рівні 1180,93 дол. США за 1 тону; платіжні доручення від 05.07.13, від 20.09.13 та банківськи виписки по рахункам позивача, транспортні накладні; виписку біржового коритування відповідно до якого ціна товару феросілікомарганець ФСМн17 складає 1 180,93 долл. США/тн; заключення ДП «Укрпрпомзовнішекспертизи» від 02.09.2013 №3866 відповідно до якої феросілікомарганець ФСМн17 складає також 1 180,93 долл. США/тн.

Аналізуючи зазначені документи, суд прийшов до висновку, що позивачем у повній мірі доведено, що ціна товару феросілікомарганець ФСМн17 складає 1 180,93 долл. США/тн., розбіжностей зазначені документи не містять.

Відповідно ч. 3, 4 статті 53 МК України у певних випадках (у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість) декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані надати (за наявності) додаткові документи.

Так, відповідно ч. 3, 4 ст. 53 МК України, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що посилання відповідача на розбіжності в умовах поставки товару та на відсутність конкретизації платежу у платіжних дорученнях не є обґрунтованими та не можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Проте, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Враховуючи ч. ч. 2, 3 ст. 52 Митного кодексу України, право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі встановлення митним органом доказів, які прямо підтверджують неповноту та/або недостовірність відомостей про числові значення митної вартості товарів, однією з підстав виникнення яких є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Таким чином суд вважає доведеним, що висновок відповідача про наявність розбіжностей у документах позивача, які б свідчили про заниження ціни товару є хибним, а відтак і витребування додаткових документів для підтвердження ціни товару не має під собою законного підґрунтя.

Згідно частин 3, 6 ст. 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

З огляду на те, що судом встановлено, що у відповідача було відсутнє обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, суд вважає, що застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним.

Щодо посилання Відповідачам на спрацювання профілю ризику системою АСАУР 105-2 (автоматизована системі аналізу та управління ризиками), то суд виходить з наступного.

Стаття 361 МК України надає право митниці застосовувати систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю.

Однак, орган доходів і зборів при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, насамперед має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації. За таких обставин позовні вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №702020001/2013/000712/2 від 02.10.2013, картки відмови від прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №702020001/2013/00152 слід задовольнити.

В силу норм ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з платіжного доручення №1105 від 24.03.2014, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 492,61 грн. (а. с. 2).

Таким чином, виходячи з наведених норм, з урахуванням висновку суду про задоволення позову в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з державного бюджету на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 492,61 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" до Луганської митниці Міністерства доходів і зборів про визнання незаконним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №702020001/2013/000712/2 від 02.10.2013, картки відмови від прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №702020001/2013/00152 - задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №702020001/2013/000712/2 від 02.10.2013, картку відмови від прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №702020001/2013/00152.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» сплачений ним судовий збір у розмірі 492,61 грн. відповідно до платіжного доручення №1105 від 24.03.2014.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 02 червня 2014 року.

Суддя В.В. Матвєєва