Справа № 22-ц- 6274 / 2006 року Категорія - про відшкодування шкоди

Головуючий 1 інстанції-Гончар В.О. Доповідач - Кісь П.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі: головуючого-судді - Кіся П.В., суддів - Кругової С.С., Пилипчук Н.П., при секретарі - Соколовій А.В., розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 24.10.2006 р. по цивільній справі за позовом ЗАТ «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Московського районного суду м. Харкова від 24.10.2006р. та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ЗАТ «Страхова група «ТАС» відмовити в повному обсязі.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 24.10.2006р. позов ЗАТ «Страхова група «ТАС» задоволений. Судом вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Страхова група «ТАС» матеріальну шкоду в розмірі 10 361, 92 грн., державне мито в розмірі 103, 62 грн.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, не дослідження судом дійсних обставин ДТП, на залишення поза увагою висновків експерта - авто техніка, на ненадання цим доказам обґрунтованої оцінки, на викладення в рішенні невірних виводів.

Вказує, що при розгляді адміністративних матеріалів по ДТП, ухваленні постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, видачі довідки дії інспектора були упереджені та недбалі, внаслідок чого його було позбавлено об'єктивного розгляду адміністративних матеріалів справи про ДТП місцевим судом.

Зазначає, що суд , не перевіривши дійсні обставини дорожньо-транспортної пригоди, безпідставно врахував при ухваленні рішення недостовірні відомості щодо його вини, що призвело до невірного застосування норм матеріального права.

Звертає увагу, що постанова інспектора ДАЇ від 08.08.2003 року, яка покладена в основу рішення суду , не є відповідно до ст.. 61 ЦПК України обов'язковою для суду, а є одним з доказів.

Відповідач вважає, що суд допустив однобічність у розгляді справи, врахував лише докази позивача, не навів в рішенні законних мотивів, з яких відхилені його докази, не звернув уваги на висновки експерта, не вжив всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного і об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове по суті позовних вимог при наявності підстав, передбачених ст.309 ЦПК України.

Судом встановлено, а сторони не оспорюють того факту, що 03.05.2003 року близько 21 години в м. Харкові на перехресті проспектів 50 річчя СРСР і Героїв Сталінграда сталась ДТП - зіткнення автомобіля «Daewoo Lanos» під керування ОСОБА_2, який рухався по просп. 50 річчя СРСР прямо через перехрестя у напрямі аеропорту, з автомобілем ВАЗ-2107 під керування ОСОБА_1, який рухався по просп. 50 річчя С РСР у зустрічному напрямі від аеропорту з лівим поворотом на проспект Героїв Сталінграду. Внаслідок зіткнення були пошкоджені автомобілі, в тому числі застрахований в Харківській філії ЗАТ Страхова група» ТАС» автомобіль «Daewoo Lanos», що належить ОСОБА_3, якому було виплачено страхове відшкодування у сумі 10361 грн.92 коп.

Як за ст.ст. 440,452 ЦК України 1963 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, так і за ст.ст. 1188, 1191 ЦК України 2003 року, за якими суд вирішував справу, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Дійсно, ЗАТ «Страхова група» ТАС, сплативши власнику а/м ОСОБА_3 у відповідності до умов договору страхування НОМЕР_1   страхову суму, згідно ст.27 Закону України «Про страхування»,   має право на відшкодування зазначених витрат за рахунок особи, винної у заподіянні шкоди застрахованій особі.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що а/м «Daewoo Lanos» пошкоджено з вини водія ОСОБА_1, посилаючись на постанову інспектора з дізнання БДПС ДАІ ХМУ УМВС України в Харківській області Камишан П.А. від 08.8.2003 року про відмову у порушенні кримінальної справи по факту зіткнення а/м, як на доказ факту встановлення вини водія ОСОБА_1

Однак з таким висновком судова колегія погодитись не може.

Відповідно до вимог ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з матеріалів справи №3-18239/03 суддею Московського районного суду м. Харкова постановою від 25.09.2003 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст.. 124 КУпАП закрито з підстав, .передбачених ст.38 КУпАП.

Таким чином, в передбаченому законом порядку ОСОБА_1 не був визнаний винним скоєнні ДТП внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху.

Висновок автотехнічної експертизи НОМЕР_2 (а.с.63-65) на який посилався суд, містить альтернативні варіанти технічної можливості водіїв ОСОБА_1 і ОСОБА_2 попередити зіткнення автомобілів. Експерт визначив можливість невідповідності вимогам ПДР як в діях водія ОСОБА_1 так і в діях водія ОСОБА_2, а причинний зв'язок між можливими порушеннями вказаними водіями вимог ПДР і зіткненням автомобілів, визначив в залежності від встановлення судом окремих фактів, а саме: чи пропустив водій ОСОБА_1 зустрічній транспортні засоби перш ніж продовжити рух і закінчувати переїзд перехрестя, чи на зелене світло світлофору виїхав на перехрестя водій ОСОБА_2 чи ні.

Крім того, експерт зазначив, що в діях водія ОСОБА_2 у будь-якому випадку є невідповідність вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, оскільки він мав можливість уникнути зіткнення автомобілів шляхом екстреного своєчасного гальмування.

Позивачем не доведено вину водія ОСОБА_1 у заподіянні шкоди застрахованій ними особі. Разом з тим, згідно вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана доводити ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Усупереч вимог ст.ст. 213,215 ЦПК України, суд першої інстанції не дав належної оцінки зазначеним висновкам експертизи, матеріалам фіксації ДТП та встановлення її обставин, здійснених працівниками ОБДПС ДАІ, взагалі не дав оцінки показам свідка ОСОБА_4, які більш узгоджуються з поясненнями водія ОСОБА_1 щодо відсутності у нього технічної можливості уникнути зіткнення з а/м «Daewoo Lanos» під керуванням ОСОБА_2, який намагався проїхати перехрестя без зупинки на заборонений для проїзду сигнал світлофору.

Допущені судом процесуальні порушення призвели до неправильно застосування норми матеріального права і, як наслідок, до неправильно вирішення справи.

За таких осбтавин рішення суду першої інстанції у відповідності до п.п.2-4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.440, 452 ЦК України 1963 р., ст.993 ЦК України 2003 р., ст.ст. 10,11, 60, 61, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317,319 ЦПК України, судова колегія ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 24.10.2006р. скасувати і у задоволенні позову ЗАТ «Страхова компанія» ТАС до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців дня його проголошення.

Головуючий