ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" грудня 2008 р. Справа № 8/129-08
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Остапчука А.М. - представника за довіреністю №19 від 08.01.2008р.
від відповідача: підприємця - ОСОБА_1.,
помічника військового прокурора Вінницького гарнізону Пошивака Р.О.
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Вінниця
на рішення господарського суду Вінницької області
від "09" жовтня 2008 р. у справі № 8/129-08 (суддя Мельник І.Ю.)
за позовом заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці
до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Вінниця
про усунення перешкод в користуванні майном та звільнення приміщення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 09.10.2008р. у справі № 8/129-08 позов заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном, яке перебуває на балансі КЕВ м.Вінниці, та звільнення приміщення площею 5 кв.м. у фойє будівлі №1 (будинок офіцерів) №25 на пл.Перемоги у м.Вінниці задоволено.
Судові витрати покладено на відповідача.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Грохольська Інна Володимирівна подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати з наведених у скарзі підстав та повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Слід зазначити, що за нормами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не наділений повноваженнями щодо передачі справи на новий розгляд у разі перегляду оскарженого рішення місцевого господарського суду.
Крім того, в апеляційній скарзі відповідачем не вказано обставини, які, на думку підприємця, спростовують позов військового прокурора та являються підставою для скасування оскарженого рішення.
Однак, відповідно до ч.2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначила, що суд першої інстанції безпідставно відхилив її клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 09.10.2008р., у зв"язку з перебуванням у період з 07.10.2008р. по 11.10.2008р. на лікарняному, чим порушив право відповідача на захист своїх інтересів, неповно з"ясував обставини справи, й, відповідно, порушив норми процесуального права.
Відповідач в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, надавши пояснення в обґрунтування своїх вимог. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте відповідно до норм чинного законодавства та з повним з'ясуванням усіх обставин справи, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
На запитання головуючого судді представник позивача пояснив, що строк дії попереднього договору №2/2007 від 12.03.2007р. закінчився 12.04.2008р., однак рахунки продовжували виставляти, оскільки відповідачка фактично користувалася орендованим приміщенням.
Військовий прокурор Вінницького гарнізону підтримав позицію представника позивача у повному обсязі. Вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення військового прокурора, відповідача та представника позивача, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2007р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Вінниці та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 було укладено попередній договір №2/2007 оренди нерухомого майна (а.с.5-7), відповідно до якого КЕВ м.Вінниці (за договором "орендодавець") передає, а підприємець ОСОБА_1 (за договором "орендар") приймає у строкове платне користування під розміщення ксерокопіювальної техніки для надання послуг з ксерокопіювання документів нерухоме військове майно - нежитлове приміщення першого поверху №2 (гардероб) площею 5кв.м. будівлі №1 військового містечка №25, що знаходиться на балансі орендодавця і розташоване за адресою: м.Вінниця, пл..Перемоги,1, будинок офіцерів ПС ЗСУ.
Згідно п.2.1 зазначеного договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (додаток №1).
Сторони погодили, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцеві у належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахування нормального фізичного зносу (п.2.3 договору).
Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п.2.4 договору).
Як вказано в пункті 10.1 попереднього договору, він діє до укладення основного договору з 12.03.2007р., але не довше року (до 12.04.2008р.).
Чинність попереднього договору, відповідно до п.10.9 цього договору, припиняється внаслідок:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- приватизації орендованого майна орендарем;
- загибелі орендованого майна;
- достроково, за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду (суду);
- банкрутства орендаря та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
У відповідності до п.11.5 попереднього договору взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються законодавством України.
12.03.2008р. комісією у складі головного інженера, інженера, економіста з орендних відносин КЕВ м.Вінниці та начальника АГЧ Будинку офіцерів було складено акт (а.с.9), яким засвідчено факт передачі підприємцю ОСОБА_1 частини нежитлового приміщення (фойє) розташованого в м.Вінниці на пл.Перемоги,1, в/м №25 площею 5кв.м. під розміщення ксерокопіювальної техніки для надання послуг населенню.
07.03.2008р. КЕВ м.Вінниці направив підприємцю ОСОБА_1 припис про усунення порушень законодавства по орендованому фонду (а.с.11,12), де, посилаючись на закінчення терміну дії попереднього договору просило в строк до 12.03.2008р. звільнити займане приміщення та повернути орендоване майно по акту приймання-передачі.
В адресованій підприємцю претензії №1029 від 29.05.2008р. (а.с.13,14) КЕВ м.Вінниці знову поставив ОСОБА_1 вимогу про звільнення орендованого нею приміщення, посилаючись на те, що строк дії договору закінчився 12.04.2008р.
Однак, у зв'язку з тим, що підприємцем ОСОБА_1 такі вимоги не виконано, 29.07.2008р. в господарський суд Вінницької області звернувся заступник військового прокурора Вінницького гарнізону з позовом в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці до підприємця ОСОБА_1про зобов'язання останньої усунути перешкоди у користуванні майном, яке перебуває на балансі КЕВ м.Вінниці та звільнити займане нею приміщення загальною площею 5кв.м. у фойє будівлі №1 (будинку офіцерів) військового містечка №25 на пл.Перемоги,1 у м.Вінниці.
Обґрунтовуючи свої вимоги, заступник військового прокурора зіслався на п.2 ст.36 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якою передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, п.1 ст.27 цього Закону, яким встановлено, що у разі закінчення строку дії договору та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди на умовах договору оренди, ст.785 Цивільного кодексу України, де визначено, що у разі припинення договору найму (оренди) наймач (орендар) зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві (орендодавцеві) річ, а також на пункти 2.3, 2.4 попереднього договору оренди від 12.03.2007р. й ту обставину, що відповідач після закінчення терміну дії договору оренди - 12.04.2008р. - не повернула орендоване нею майно.
В листі №1889 від 06.10.2008р. (а.с.32) КЕВ м.Вінниці повідомив господарський суд Вінницької області про те, що основний договір оренди нежитлового приміщення не укладено й, в подальшому, укладатися не буде, а використання відповідачем орендованого майна перешкоджає позивачу використовувати його за призначенням.
Проте, такі твердження позивача до уваги не беруться, оскільки згідно з ч.1 ст.635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором, а враховуючи те, що за умовами попереднього договору від 12.03.2007р. сторони зобов'язалися виконати певні дії на користь одна одної, встановили строк дії цього договору, приступили до виконання своїх зобов'язань, судова колегія вважає, що фактично між сторонами у справі укладено договір оренди.
Заявою від 09.10.2008р. помічник військового прокурора за згодою позивача уточнив позовні вимоги та просив зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні майном, яке перебуває на балансі КЕВ м.Вінниці та звільнити займане приміщення загальною площею 5кв.м. у фойє будівлі №1 Будинку офіцерів в/м ;25 на пл.Перемоги,1 у м.Вінниці протягом 10 діб після набрання судовим рішення законної сили.
Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши доводи заступника військового прокурора та позивача, викладені у позовній заяві, в сукупності з аналізом норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до ст.291 Господарського кодексу України та ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Наведені норми знайшли своє втілення в укладеному між сторонами договорі від 12.03.2007р., зокрема, п.10.9 цього договору.
Не зважаючи на свої припис від 06.03.2008р. та претензію від 29.05.2008р. №1029 з вимогою повернути орендоване приміщення у зв'язку із закінченням 12.04.2008р. строку дії договору, ту обставину, що на момент звернення з позовом ні заступник військового прокурора, ні позивач не зазначали про наявність заборгованості відповідача по орендній платі, позивач продовжував направляти відповідачу рахунки для сплати орендної плати та комунальних послуг з квітня 2008р. по грудень 2008р., відповідно до яких підприємець ОСОБА_1 згідно квитанцій проводила їх оплату, що підтверджується поданими відповідачем копіями рахунків №1548 від 18.04.2008р., №1573 від 22.04.2008р., №1560 від 21.04.2008р., №1621 від 20.05.2008р., №1701 від 20.05.2008р., №1722 від 03.06.2008р., №1753 від 20.06.2008р., №1822 від 24.06.2008р., №1862 від від 22.07.2008р., №1931 від 29.07.2008р., №1944 від 31.07.2008р., №1962 від 11.08.2008р., №2044 від 29.08.2008р., №2055 від 29.08.2008р., №2140 від 22.09.2008р., №2151 від 23.09.2008р., №2168 від 16.10.2008р., №2280 від 23.10.2008р., №2362 від 19.11.2008р., №2387 від 21.11.2008р., №2401 від 28.11.2008р., №2423 від 01.12.2008р., №2488 від 15.12.2008р., №2481 від 15.12.2008р., №2512 від 17.12.2008р., №1497 від 17.04.2008р., №1520 від 18.04.2008р., №1809 від 20.06.2008р., №1669 від 20.05.2008р., №1691 від 20.05.2008р., №1790 від 20.06.2008р., №1891 від 22.07.2008р., №1912 від 22.07.2008р., №1992 від 15.08.2008р., №2012 від 15.08.2008р., №2114 від 19.09.2008р., №2131 від 19.09.2008р., №2221 від 21.10.2008р., №2240 від 21.10.2008р., №2345 від 19.11.2008р., №2326 від 19.11.2008р. та квитанцій про їх оплату (а.с.75-110), які залучені судом апеляційної інстанції до матеріалів справи.
При цьому слід зазначити, що в рахунках, пред'явлених орендарю для оплати, орендодавець зазначив площу орендованого приміщення 5кв.м., що відповідає переданому за договором оренди від 12.03.2007р.
Згідно довідки позивача №2414 від 22.12.2008р. (а.с.111) станом на 19.12.2008р. у ОСОБА_1була відсутня заборгованість перед позивачем.
Ч.1 ст.764 Цивільного кодексу України передбачає, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Частина 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", містить норму, аналогічну вищевикладеній у ст.764 ЦК України.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність заперечень наймодавця протягом одного місяця після закінчення 12.04.2008р. строку договору найму (лист від 07.03.2008р. позивач надіслав відповідачу до закінчення строку договору, а претензію №1029 від 29.05.2008р. - після закінчення 12.05.2008р. місячного строку для попередження орендаря про наявність заперечень щодо поновлення договору на новий строк), нарахування орендодавцем плати за користування майном та прийняття від орендаря орендної плати за квітень 2008р. - грудень 2008р. є фактичною згодою на поновлення договору оренди від 12.03.2007р. на строк, який був раніше встановлений договором, оскільки, у разі заперечення поновлення вказаного договору оренди й визнання його припиненим, орендодавець мав би діяти у відповідності з ч.2 ст.785 ЦК України.
Відповідач орендоване приміщення у встановлений договором строк не звільнила, продовжує ним користуватись та сплачувати орендну плату.
Судова колегія встановила, що договір оренди від 12.03.2007р. є продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені.
З огляду на те, що договір оренди від 12.03.2007р. є поновленим на строк до 12.04.2009р., судова колегія вважає, що позовна вимога про зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення задоволенню не підлягає
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про задоволення позову.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду Вінницької області від 09.10.2008р. слід скасувати з прийняттям нового рішення - про відмову в позові.
Керуючись ст.ст.101,103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Вінниця задовольнити.
2. Рішення господарського суду Вінницької області від 09 жовтня 2008 року у справі № 8/129-08 скасувати.
Прийняти нове рішення - в позові відмовити.
3. Справу №8/129-08 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий - суддя:
судді:
Віддрук. 6 прим.:
1 -до справи,
2 -Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці,
3 - СПД ОСОБА_1,
4 - заступнику військового прокурора Вінницького гарнізону,
5 - в/прокур-рі Житомирського гарнізону
6 - в наряд