ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2014 р. Справа № 917/2096/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

боржника - Овчаренко М.О. (довіреність №б/н від 14.05.2014р.),

арбітражного керуючого Пічугіна І.В.

кредитора ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_4 (довіреність №669 від 23.05.2014р.),

кредитора - Чабан Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тахтаївський граніт" (вх. №1221 П/2-7) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.04.14р. у справі № 917/2096/13

за заявою Приватного підприємства "Акватол", с.Златоустівка, Дніпропетровська обл.,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тахтаївський граніт", с.Світлогірське, Полтавська обл.

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.04.2014р. (суддя Ореховська О.О.) 1. Визнано грошові вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 в сумі 301147,00 грн., з яких: 300000,00 грн. - заявлені вимоги, 1 147,00 грн. - судовий збір.

2. Зобов'язано розпорядника майна включити вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 в сумі 301147,00 грн. до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Тахтаївський граніт" (Полтавська область, Кобеляцький район, с.Світлогірське, вул. Солошенська, 85 , код ЄДРПОУ 32807352) відповідно до черговості, визначеної ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тахтаївський граніт" з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відхилити грошові вимоги ФОП ОСОБА_3 у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Скарга обґрунтована тим, що вимоги ФОП ОСОБА_3 ґрунтуються на договорі зворотної фінансової допомоги від 06.06.2012р. Але, як зазначає апелянт, даний договір директором підприємства не укладався, не підписувався та печатка не ставилась. Кошти від вказаної особи ні на розрахунковий рахунок, ні в касу підприємства не вносились. Будь-якої вимоги про сплату заборгованості підприємство не отримувало, відповідно, ніякі відповіді не надавалися.

Також посилається на інші обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаргу підписано представником Овчаренко М.О. на підставі довіреності №1 від 22.11.2013р., яка видана директором боржника ОСОБА_7 В матеріалах справи міститься вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12.08.2013р., залишений без змін Апеляційним судом Полтавської області від 28.11.2013р., відповідно до якого ОСОБА_7 позбавлено права обіймати постійно чи тимчасово на підприємствах в установах, організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно господарських обов'язків, або виконувати такі обов'язки за спеціальними повноваженнями строком на три роки.

Відповідно до п.1 ст.247 Цивільного кодексу України строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Відповідно до п.1 ст.248 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю припиняється у разі: 1) закінчення строку довіреності; 2) скасування довіреності особою, яка її видала; 3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; 4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність; 5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність; 6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

У судовому засіданні арбітражний керуючий Пічугін І.В., який тимчасово виконує обов'язки директора боржника, підтвердив повноваження Овчаренка М.О. та надав довіреність від 14.05.2014р. на ім'я Овчаренка М.О., з якої вбачається, що Овчаренко М.О. має право здійснювати від імені ТОВ "Тахтаївський граніт", наступні дії, зокрема, підписувати апеляційні скарги.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що повноваження Овчаренка М.О. підтверджені належним чином.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відхилити грошові вимоги ФОП ОСОБА_3 у повному обсязі.

Арбітражний керуючий у судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №4197 від 28.5.2014р.) підтримав апеляційну скаргу та просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі, посилаючись на те, що даний договір директором ТОВ "Тахтаївський граніт" не укладався, кошти від ФОП ОСОБА_3 ні на розрахунковий рахунок, ні в касу підприємства не вносилися.

Представник ФОП ОСОБА_3 та кредитор Чабан Я.І. у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували та просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2013р. ПП "Акватол" звернулось до господарського суду Полтавської області з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Тахтаївський граніт".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.10.2013р. про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство до розгляду заяву ПП "Акватол" прийнято судом до розгляду. Справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.11.2013р. порушено провадження у справі про банкрутство боржника - ТОВ "Тахтаївський граніт". Визнано кредиторські вимоги П "Акватол" в сумі 656365,10 грн. основного боргу. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ТОВ "Тахтаївський граніт". Введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого - Пічугіна І.В. З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, зобов'язано кредитора -ПП "Акватол" у десятиденний строк здійснити офіційне оприлюднення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Тахтаївський граніт" шляхом опублікування оголошення в офіційних друкованих органах - газетах "Голос України" або "Урядовий кур'єр". Зобов'язано розпорядника майна в строк до 02.01.2014р. подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів. Зобов'язано розпорядника майна в строк до 09.01.2014р. скласти та подати на затвердження господарського суду реєстр вимог кредиторів. Визначено дату розгляду справи в попередньому засіданні, вирішено інші процесуальні питання.

На виконання вимог ухвали господарського суду Полтавської області від 21.11.2013р. ініціюючим кредитором в газеті "Голос України" № 230 (5730) від 05.12.2013р. розміщено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Тахтаївський граніт".

08.01.2014р. до господарського суду звернувся ФОП ОСОБА_3 з заявою про визнання кредиторських вимог (вх. №7/14), в якій кредитор просив суд визнати вимоги кредитора у розмірі 300000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, боржник листом (вх. №965 від 28.01.2014р.) відмовив у визнанні цих вимог посилаючись на те, що вимоги ФОП ОСОБА_3 ґрунтуються на договорі зворотної фінансової допомоги від 06.06.2012р. Кошти від вказаної особи ні на розрахунковий рахунок, ні в касу підприємства не вносилися. Будь-якої вимоги про сплату заборгованості підприємство не отримувало, відповідно, ніякі відповіді не надавалися.

18.04.2014р. господарським судом Полтавської області прийнято оскаржувану ухвалу, якою визнано грошові вимоги ФОП ОСОБА_3 в сумі 301147,00 грн. та зобов'язано розпорядника майна включити вимоги ФОП ОСОБА_3 в сумі 301147,00 грн. до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Тахтаївський граніт" відповідно до черговості, визначеної ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвала мотивована тим, що вимога заявлена правомірно та підтверджена належними доказами.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як вже зазначалось, в межах строку для звернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника, визначеного ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до господарського суду Полтавської області звернувся ФОП ОСОБА_3 з заявою про визнання кредиторських вимог у справі №917/2096/13 у розмірі 300000,00 грн.

Заява обґрунтована тим, що 06.06.2011р. між ФОП ОСОБА_3, кредитором, та ТОВ "Тахтаївський граніт", позичальником, укладено договір № 06/06 поворотної фінансової допомоги, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитор надає позичальнику фінансову поворотну допомогу, останній зобов'язується використати таку допомогу і вчасно повернути її кредиторові.

Відповідно до п.3. договору сума позики за цим договором становить 300000,00 грн. Підписання сторонами договору підтверджує отримання суми позики.

Відповідно до п.4. договору кредитор зобов'язаний надати фінансову допомогу в день підписання сторонами цього договору. Фінансова допомога надається у готівковій формі.

Відповідно до п.5. договору строк використання фінансової допомоги позичальником протягом дії договору. Строк, вказаний в п.5.1. цього договору може бути продовжений за згодою сторін.

Відповідно до п.6. договору фінансова допомога повертається у готівковій формі. Позичальник повертає суму фінансової допомоги у строк не пізніше 31.12.2011р.

Як зазначає кредитор в заяві, ФОП ОСОБА_3 надав ТОВ "Тахтаївський граніт" фінансову допомогу в сумі 300000,00 грн., факт отримання позики підтверджується п.3. договору. Не зважаючи на визначені договором строки повернення фінансової допомоги, отримана сума коштів ТОВ "Тахтаївський граніт" повернута не була. 10.01.2012р. ФОП ОСОБА_3 звернувся до ТОВ "Тахтаївський граніт" з вимогою щодо повернення суми заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги. 16.01.2012р. представник ТОВ "Тахтаївський граніт" надав ФОП ОСОБА_3 лист, в якому боржник підтверджує наявність заборгованості, однак в зв'язку з скрутним фінансовим становищем не має можливості здійснити погашення наявної заборгованості, а також просив не звертати стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд першої інстанції визнаючи грошові вимоги ФОП ОСОБА_3 посилався на те, що кредиторські вимоги заявлені правомірно та підтверджені належними доказами.

Так, місцевий господарський суд прийняв як належний доказ підтвердження отримання ТОВ "Тахтаївський граніт" від ФОП ОСОБА_3 300000,00 грн. копію квитанції до прибуткового касового ордера №06/06 від 06.06.2011р. та копію акту звірки взаєморозрахунків про те, що станом на 10.09.2013р. заборгованість ТОВ "Тахтаївський граніт" перед ФОП ОСОБА_3 за договором №06/06 поворотної фінансової допомоги від 06.06.2011р. складає 300000,00 грн. (а.с.74-75 т.3).

Колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого господарського суду виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст.198 Господарського кодексу України платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.2.4. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» N 88 від 24.05.95р. первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.8. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» N 88 від 24.05.95р. додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна передбачаються іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.3.3. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 N 637 приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Як зазначає апелянт, в червні 2011р. особою, відповідальною за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві та за ведення такого обліку був директор ОСОБА_7

Арбітражним керуючим до відзиву на апеляційну скаргу (вх. №4197 від 28.05.2014р.) надано копію квитанції до прибуткового касового ордера №06/06 від 06.06.2011р., в якому взагалі відсутні підписи уповноважених осіб які брали участь у здійсненні господарської операції та копію пояснювальної записки ОСОБА_7, в якій зазначено, що в грудні 2013р. ОСОБА_7 було отримано квитанцію до прибуткового касового ордера №06/06 від 06.06.2011р. Зазначену квитанцію він не підписував та грошей не отримував.

Колегією суддів у судовому засіданні було оглянуто оригінали квитанцій до прибуткового касового ордера №06/06 від 06.06.2011р., наданих як арбітражним керуючим, так і представником ФОП ОСОБА_3 та встановлено, що надані квитанції хоча і мають тотожній номер та дату, однак відрізняються між собою за почерком та формою заповнення, також на квитанції, наданій представником ФОП ОСОБА_3 мається підпис, який не можливо ідентифікувати, а на квитанції, наданій арбітражним керуючим будь-які підписи уповноважених осіб взагалі відсутні. Тобто, до суду надано два різні оригінали квитанції до прибуткового касового ордера №06/06 від 06.06.2011р., тоді як повинен бути лише один оригінал у разі здійснення господарської операції.

Відповідно до приписів ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, колегія суддів не приймає до уваги як належний доказ надання ФОП ОСОБА_3 та отримання ТОВ "Тахтаївський граніт" поворотної фінансової допомоги у розмірі 300000,00 грн., який підтверджено, на думку кредитора, квитанцією до прибуткового касового ордера №06/06 від 06.06.2011р. За таких умов кредитором ФОП ОСОБА_3 не обґрунтовано належними та допустимими доказами наявності у боржника грошових зобов'язань перед ним.

Щодо акту звіряння взаємних розрахунків, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.1 п.10. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Відповідно до п.п.а) п.11.11. Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків від 11 серпня 1994 р. N 69 при інвентаризації розрахунків: всім дебіторам підприємства-кредитори повинні передати виписки про їх заборгованість, які пред'являються інвентаризаційній комісії для підтвердження реальності заборгованості. Підприємства-дебітори зобов'язані протягом десяти днів з дня отримання виписок підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення.

Такими виписками є, зокрема, акт звіряння розрахунків, в яких зазначається номер договору, дата і сума перерахування коштів тощо.

Акт звіряння взаємних розрахунків підписується керівником підприємства та головним бухгалтером (за наявності такої посади у штатному розкладі) та скріплюється печаткою підприємства.

Як вже зазначалось, ФОП ОСОБА_3 до матеріалів справи було надано копію акту звіряння взаємних розрахунків про те, що станом на 10.09.2013р. заборгованість ТОВ "Тахтаївський граніт" перед ФОП ОСОБА_3 за договором №06/06 поворотної фінансової допомоги від 06.06.2011р. складає 300000,00 грн. В акті зазначено, що позика забезпечена товаром в обороті (щебень фракція, 5-20 в розмірі 5200,00 тон). Зазначений акт підписано ФОП ОСОБА_3, в.о. гол.енергетика Селюк А.А. та в.о. гол. механіка Ярким В.Ю., печатка відсутня.

Як зазначає апелянт, у вересні 2013р. вказані в акті особи взагалі не працювали на підприємстві. Крім того, будь-яких повноважень щодо підписання такого роду документів на вказаних осіб покладено не було.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, колегія суддів не приймає до уваги як належний доказ надання ФОП ОСОБА_3 поворотної фінансової допомоги у розмірі 300000,00 грн., який підтверджено, на думку кредитора, актом звіряння взаємних розрахунків.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, тому ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.04.14р. у справі № 917/2096/13 слід скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права з прийняттям нового рішення по справі про відмову у визнанні грошових вимог ФОП ОСОБА_3 у розмірі 301147,00 грн., з яких 300000,00 грн. заявлені вимоги, 1147,00 грн. судовий збір.

Відповідно до п. 10 ч.2 ст.105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перерозподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 49, 91, 99, 101, 102, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тахтаївський граніт" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.04.14р. у справі № 917/2096/13 скасувати та прийняти нове рішення по справі про відмову у визнанні грошових вимог ФОП ОСОБА_3 у розмірі 301147,00 грн., з яких 300000,00 грн. заявлені вимоги, 1147,00 грн. судовий збір.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 юридична адреса: АДРЕСА_1, адреса для листування: АДРЕСА_2, п/р НОМЕР_2 в ПАТ «Правекс-Банк», МФО 321983) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тахтаївський граніт" (код ЄДРПОУ 32807352, 39262, Полтавська область, Кобеляцький район, с.Світлогірське, вул.Солошенська, 85, р/р 26006054505033, Полтавська філія Полтавського регіонального управління КБ «Приватбанк», МФО 331401) 609,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 02.06.2014р.

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Хачатрян В.С.