АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 601/1711/13-ц Головуючий у 1-й інстанції Зембра Є.Й.
Провадження № 22-ц/789/610/14 Доповідач - Гурзель І.В.
Категорія - 37
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 травня 2014 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Гурзеля І.В.
суддів - Фащевської Н. Є., Ходоровського М. В.,
при секретарі - Коваль О.І.
з участю сторін - апелянта ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, позивача-відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду від 14 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1, яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання права власності на спадкове майно,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, в якому просила визнати за нею та її неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 1/8 частині кожному житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 звернулася із зустрічним позовом, в якому просила визнати за нею право на 6/7 житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1, як спадкове майно..
Рішенням Кременецького районного суду від 14 квітня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено. Позов ОСОБА_3 - задоволено. Визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом право власності на 6/7 житлового будинку з побутово-господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1, що належав колгоспному двору, головою якого була ОСОБА_11 згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого згідно рішення виконкому Кременецької районної Ради народних депутатів №190 від 24 липня 1990 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити. Посилається на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.
Заслухавши апелянта та її представника, які зіслалися на доводи апеляції, відповідача-позивача, та її представника які просять апеляційну скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Відмовляючи в позові ОСОБА_1 та задовольняючи позов ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що сім'я ОСОБА_3 не втратила частку в майні колгоспного двору, а ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом померлої ОСОБА_13 З таким висновком колегія суддів частково не погоджується, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва на право особистої власності від 24 липня 1990 року, жилий будинок по АДРЕСА_1 належав колгоспному двору головою якого була ОСОБА_13.
Згідно довідки Дунаївської сільської ради (а.с.9) станом на 15.04.1991 року спірне домогосподарство відносилось до колгоспного двору в якому були зареєстровані слідуючі особи: ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_1 - мати ОСОБА_3 та ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_2 - чоловік ОСОБА_1 та брат ОСОБА_3
Відповідно до свідоцтва про смерть від 07 квітня 2009 року помер ОСОБА_14
Згідно п.6 постанови №20 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22 грудня 1995 року, положення статей 17,18 Закону України "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулбвали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збериглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином, після смерті ОСОБА_14 відкрилась спадщина на приналежну йому 1/2 частину будинковолодіння, яку прийняли спадкоємці першої черги за законом - його дружина ОСОБА_1; двоє дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6; та мати ОСОБА_13, які на цей час проживали та були зареєстровані в будинковолодінні - (довідка Дунаївської сільради а.с.10) Оскільки спадкодавцю ОСОБА_14 належала 1/2 частина будинковолодіння, тому спадкоємцям належить по 1/8 частині будинковолодіння.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_13 (свідоцтво про смерть а.с.27), яка заповіла все своє майно дочці ОСОБА_3 (копія заповіту а.с. 26).
Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 13 червня 2013 року, яке набрало законної сили встановлено, що будинок по АДРЕСА_1 належав до категорії колгоспному двору членами якого були ОСОБА_13 та ОСОБА_14 Також встановлено, що ОСОБА_14, як члену колишнього колгоспного двору, належала 1/2 частина будинковолодіння, на яку відкрилася спадщина в зв'язку із його смертю.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, позов ОСОБА_1 є підставним і за нею слід визнати в порядку спадкування за законом право власності на 3/8 частини житлового будинку з побутово-господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1.
Висновки суду першої інстанції про те, що сім'я ОСОБА_3 в складі 5 осіб до 1993 року фактично проживали без прописки в колгоспному дворі, а отже не втратили в ньому членство і мають право на частку у власності бувшого двору є невірними.
Так у відповідності до норм ЦК УРСР 1963 р., який регулював питання власності колгоспного двору майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності (стаття 120 Кодексу).
Основою формування майна колгоспного двору згідно зазначениої статті являлись передані трудові доходи членів двору від участі у громадському господарстві колгоспу.
Згідно довідки Дунаївської сільської ради сім'я ОСОБА_3 вибула з двору 14 вересня 1990 року (а.с.48). Як пояснила позивачка-відповідачка вони з чоловіком придбали окремий будинок де робили ремонт, а згодом пересилились в нього. Таким чином 14 вересня 1990 року ОСОБА_3 та інші члени її сім'ї виділились з колгоспного двору по АДРЕСА_1, що передбачалось діючими на той час ст. 123,124 ЦК УРСР ред. 1963 р.
Про те, що виділення відбулось в добровільному порядку свідчить та обставина, що з часу переселення в новий будинок в 1990 році до цього часу ОСОБА_3 жодних майнових претензій на частку в майні колгоспного двору не заявляла.
Доводи ОСОБА_3 про те, що вона до 1993 року фактично проживала в спірному дворі, оскільки вела ремонтні роботи в новому будинку, а отже не припинила членство в старому колгоспному дворі, з чим погодився суд першої інстанції є невірними.
Так діючим на той час законодавством не передбачалось можливості бути одночасно членом двох колгоспних дворів. Придбання нового будинку ОСОБА_3, а також проведення в ньому ремонтних робіт свідчить про те, що вона вкладала кошти та працю в нове господарство і не могла вважатись членом старого колгоспного двору.
Крім того позовні вимоги заявлялись ОСОБА_3 на 6/7 частин будинку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_13
Однак як встановлено судом ОСОБА_13 належало 5/8 частини будинковолодіння. А згідно доводів відповідачки-позивачки ОСОБА_3 ОСОБА_13. могла належати тільки її 1/7 частина, що суперечить позовним вимогам ОСОБА_3.
Щодо позову ОСОБА_3 то його слід задовольнити частково з огляду на наступне.
Згідно заповіту від 21 січня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу ОСОБА_15, ОСОБА_13 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось заповіла ОСОБА_3 (а.с.87)
Оскільки ОСОБА_13 на день смерті належало 5/8 частин будинковолодіння, тому слід визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом право власності на 5/8 житлового будинку з побутово-господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1.
Доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 пропустила строк на прийняття спадщини є невірними, оскільки згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.32) ОСОБА_3 зверталась до нотаріуса 18 жовтня 2012 року тобто в 6-ти місячний термін після смерті спадкодавця.
За вказаних обставин, рішення Кременецького районного суду від 14 квітня 2014 року слід скасувати як постановлене з порушенням норм матеріального права та невідповідності висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог сторін та визнати за ними право на відповідні частки у спадщині.
Керуючись п.2 ч. 1 ст. 307, ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Кременецького районного суду від 14 квітня 2014 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити. Визнати за ОСОБА_1, яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом право власності на 3/8 частини житлового будинку з побутово-господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом право власності на 5/8 житлового будинку з побутово-господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.В. Гурзель