Справа № 6/257/542/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2014 року Київський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Лях М.Ю
при секретарі Ранкової О.О.
розглянув у судовому засіданні цивільну справу за поданням державного виконавця виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України,-
ВСТАНОВИВ:
Державним виконавцем державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника - ОСОБА_1, громадянина України, до виконання нею своїх зобов'язань.
Мотивуючи її тим, що на примусовому виконанні у ВДВС Київського РУЮ у м. Донецьку знаходяться виконавчі листи Київського районного суду м. Донецька №2/257/1622/13 від 30.07.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 12400 грн. та №2/257/1622/13 від 30.07.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 229,40 грн. Зобов'язання покладені на боржника рішенням суду, самостійно ним не виконуються. Просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_1.
В судове засідання представник заявника не з*явився, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, в поданні вказав про розгляд справи у їх відсутність.
За таких обставин та відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника заявника та заінтересованої особи: ОСОБА_1, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суд встановив, що 30 липня 2013 року Київським районним судом м. Донецька було видано виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 12400 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 229,40 грн.
Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 серпня 2013 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку, Мелікян А.А., відкрито виконавче провадження по виконавчому листу №2/257/1622, виданому 12.06.2013 року Київським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 12400 грн.
Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 серпня 2013 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку, Мелікян А.А., відкрито виконавче провадження по виконавчому листу №2/257/1622, виданому 12.06.2013 року Київським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 229,40 грн.
Згідно копії супровідного листа від 13 березня 2014 року за вих.№14с-39354330/14/15236/04-38 ОСОБА_1 було вдруге надіслано на його адресу копію постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2013 року №39187911 та 39187286 для виконання та відома.
Відповідно до копії вимоги державного виконавця від 13.03.2014 року за №14с-39354330/14/15235/04-38 ОСОБА_1 зобов'язаний не пізніше 2-х днів, з моменту отримання зазначеної вимоги о 09-00 годині з'явитися до ВДВС Київського РУЮ м. Донецька та надати: 1\. письмову інформацію щодо всіх відкритих рахунків станом на 2014 рік; 2\. Письмовий перелік майна (рухоме та нерухоме); 3\. Копії правовстановлюючих документів на майно та технічні паспорти на автомобілі; 4\. Закордонний паспорт; 5\. Письмові пояснення щодо невиконання рішення суду. У якій також попереджено, що у разі неявки державним виконавцем буде здійснений примусовий привід за участю представника міліції.
З копії поштового повідомлення вбачається, що 17 березня 2014 року ОСОБА_1 отримав лист з ВДВС Київського РУЮ м. Донецька, але який саме лист не відомо.
Згідно копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.02.2014 року старший державний виконавець ВДВС Київського РУЮ м. Донецька Грибенко Г.К. наклала арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 12400 грн. та заборонила здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 лише в межах суми боргу. Копія даної постанови була направлена учасникам виконавчого провадження та в ВРЕВ УДАЇ м. Донецька, що підтверджується копією супровідного листа, проте копії поштового повідомлення про отримання ними даної постанови суду не надано.
Також суду були надані копії запитів до МРЕВ м. Донецька, відділ адресно-довідкової роботи ГУ МВС України в Донецькій області, УПФУ у Київському районі м. Донецька, Управління держкомземагенства у м. Донецьку, МРЕВ м. Донецька про наявність інформації щодо майна та поточних рахунків, місць отримання доходів, про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані що зареєстровані за ОСОБА_1, які датовані серпнем 2013 року, тобто на час звернення державним виконавцем ВДВС Київського РУЮ м. Донецька з поданням щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 суду не надана та невідома інформація стосовно майна та поточних рахунків, місць отримання доходів, про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані що зареєстровані за ОСОБА_1, що є суттєвим порушенням вимог чинного законодавства України та Конституції України.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходження органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженого з начальником відділу державної виконавчої служби.
Згідно зі ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Стаття 6 цього Закону передбачає, що за наявності зазначених у цій нормі підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи вилучено або затримано паспорт.
Застосування тимчасового обмеження права особи на виїзд за межі України (за кордон) слід вважати доцільним у випадках, коли особа ухиляється від виконання зобов'язання, покладеного на неї рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Подання державного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.
Відкриття виконавчого провадження не може розглядатись як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права особи на виїзд за межі України. У разі розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до ст. 377-1 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» тощо.
Також, згідно зі ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, та згідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Основним принципом судочинства, закріпленого Конституцією України, є законність; відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій України» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав та законних інтересів суспільства й держави; при постановленні даної ухвали суд діє згідно з нормами процессуального законодавства та в межах своїх процесуальних повноважень.
Суду не надано достовірних доказів у підтвердження того, що державний виконавець вжив усі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняв виконавчі дії. Подання державного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України. Відкриття виконавчого провадження та лише одне повідомлення боржника з наданням запитів до установ за серпень 2013 року не може розглядатись судом як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права особи на виїзд за межі України. У разі розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до ст. 377-1 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суд, проте з подання начальника Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не вбачається, що державним виконавцем усі ці вимоги дотримані у відповідності з чинним законодавством України.
Крім того, слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець повинен зазначити у поданні. Взагалі відсутні будь-які документи, які б свідчили про проведену роботу державного виконавця після серпня 2013 року.
Як вбачається з матеріалів подання, на підтвердження доводів, викладених у поданні, державним виконавцем не надано жодних доказів. Також зі змісту подання не вбачається, що боржник має намір покинути територію України, відсутні дані про наявність у останнього закордонного паспорту.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не знайшло своє підтвердження при вивчені письмових доказів, які знаходяться в матеріалах справи та вказані вище, а тому відсутні підстави для задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 33 Конституції України, ст.ст. 59, 212, 377-1 ЦПК України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - відмовити.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі, якщо ухвалу суду було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційну скаргу може бути подано протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Київського районного суду
м. Донецька М.Ю. Лях