УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26 грудня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого Головчук С.В.

суддів Миніч Т.І., Павицької Т.М.

при секретарі Прищепі О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі ци­вільну справу за позовом військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Новоград-Волинської квартир­но-експлуатаційної частини (далі КЕЧ) району про визнання ор­дера на житлове приміщення недійсним і виселення без надання іншого житлового приміщення

за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 18 серпня 2006 року,

встановив:

в квітні 2004 року військовий прокурор Новоград-Волинського гарнізону (в даний час Житомирського гарнізону) звернувся до суду з позовом про визнання ордера на житлове приміщення не­дійсним і виселення без надання іншого житлового приміщення. Він зазначав, що ОСОБА_1 працювала службовцем збройних Сил України в Новоград-Волинській КЕЧ району та в її підрозді­лах з 15.06.1992 р. На підставі ордера НОМЕР_1 ОСОБА_1 як службовцю були надані дві службові кімнати жи­тловою площею 38 кв.м. в трикімнатній квартирі АДРЕСА_1. В третій кімнаті, що не була віднесена до службової, проживала ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі заяви ОСОБА_1 та протоколу гарнізонної житлової комісії НОМЕР_2 ОСОБА_1 був виданий ордер, на право зайняття трьох кімнат загальною   площею   47   кв.   м.   у   вказаній   ква-

Справа № 22ц/1994                                                 Головуючий у 1 інстанції Халепа В.Г.

Категорія 30                                                                                     Доповідач Головчук С.В.

ртирі. Посилаючись на незаконну видачу зазначеного ордера, який став підставою для зайняття ОСОБА_1 та членами її сім'ї, крім двох службових кімнат, кімнати, яка не відносилась до службової, просив визнати ордер НОМЕР_3 незаконним. Крім того, прокурор зазначав, що ОСОБА_1 19.11.2001 року звільнилась з роботи за власним бажанням, не пропрацювавши в Збройних Силах України 10 років. Просив висе­лити сім'ю ОСОБА_1 зі службової квартири без надання іншого житлового приміщення.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 18 серпня 2006 року позов задоволено. Визнано недійсним ордер НОМЕР_3. Виселено із службової квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4 без надання ін­шого житла. Стягнуто з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір по 4,25 грн. з кожного та витрати з інформаційно-технічного забезпечення по 1,88 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд до того ж суду. Зазначають, що рі­шення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки"суду не відповідають обставинам справи. Так, при винесені рішення суд посилався на ст.59 ЖК, проте не зазначив в чому полягає неправомірність дій посадової особи та чим це підтверджується. Суд не перевірив обставин звільнення ОСОБА_1.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК, переві­ривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеля­ційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 як службовцю Збройних Сил України на сім'ю з трьох осіб були надані дві жи­лі кімнати житловою площею 38 кв.м. в трикімнатній квартирі АДРЕСА_1. Зазна­чені кімнати за клопотанням Новоград-Волинської КЕЧ району рі­шенням Новоград-Волинського міськвиконкому НОМЕР_4 були включені до числа службових. В третій кімнаті, що не була віднесена до числа службових, проживала ОСОБА_6, яка померла 01.02.1995 року (а.с.З,5,9,12). Ордер на службове приміщення не оспорений та в установленому порядку не визнаний недійсним.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на сім'ю з чотирьох осіб видано ордер НОМЕР_3 на право зайняти три кімнати загальною площею 47 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1. При цьому викон­ком Новоград-Волинської міської ради не приймав рішення про виведення з числа службових приміщень двох житлових кімнат у вказаній квартирі.

В п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року № 2 із змінами „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" роз'яснено, що правила ст.54 ЖК не застосовуються, якщо наймач службового жилого приміщення претендуватиме на зайняття звіль­неного в тій самій квартирі ізольованого неслужбового або слу­жбового жилого приміщення.

Судом встановлено, що отримавши службове приміщення, ОСОБА_1 не перебувала на квартирному обліку, отже законних підстав для видачі ордера НОМЕР_3 на право зайняти три кімнати у вказаній квартирі не було.

За таких обставин суд правильно визнав оспорюваний ордер недійсним.

Що стосується рішення в частині виселення відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з двох кімнат загальною площею 38 кв.м, то суд виходив з того, що ОСОБА_1 припинила трудові відносини з Ново-град-Волинською КЕЧ району, в якій пропрацювала менше 10 ро­ків.

Проте, як видно з наказу НОМЕР_5 будинкоу-правління № 2 КЕЧ району ОСОБА_1 з 2.10.2006 року працює на посаді головного бухгалтера. В силу ст.125 ЖК України гро­мадяни, які проживають у службових, жилих приміщеннях, не під­лягають виселенню без надання іншого жилого приміщення в ра­зі, якщо вони пропрацювали на підприємстві, установі, органі­зації, що надали їм жиле приміщення, не менше 10 років. Оскі­льки ці громадяни користуються такою пільгою і в тому разі, коли цей стаж переривався, підстав для виселення ОСОБА_1 не­має.

За таких обставин рішення суду в частині виселення відпо­відачів підлягає скасуванню, по справі можливо ухвалити нове рішення про відмову в позові в цій частині.

Керуючись ст.125 ЖК України, ст.ст. 209, 303, 307, 310, 314, 316, ЦПК України, суд -

вирішив   :

апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 18 серпня 2006 року скасувати в частині задоволення вимог про ви­селення з двох службових кімнат загальною площею 38 кв.м ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ухваливши нове рішення.

Відмовити в позові прокурора Житомирського гарнізону в ін­тересах держави в особі Міністерства оборони України до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення із службового приміщення без надан­ня іншого житлового приміщення.

В решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили-з моменту його,проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду Украї­ни протягом двох місяців з часу проголошення.