Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
21 листопада 2006 року. Колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді...................................... Романова О.В.,
суддів............................................. Велидчука В.М. та Яковлєва С.В.,
з участю
секретаря......................................................... Поліщук Т.О.,
потерпілої....................................................... ОСОБА_1
та...засудженої (потерпілої) ОСОБА_2 і засудженого ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Олевського районного суду Житомирської області від 22 вересня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше несудима,
засуджена за ст.125 ч.І КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 30-ти
неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 510 грн..
Стягнуто із засудженої ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 : 500 грн. заподіяної їй моральної /немайнової/ шкоди ;
150 грн. витрат, понесених нею на оплату юридичної допомоги, наданої
адвокатом.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше несудимий,
Справа № 11 - 807 / 2006 Головуючий у суді 1-ої інстанції Волошук В.В.
Категорія ст.125 ч.І КК України Доповідач у суді 2-ої інстанціїЯковлєв С.В.
засуджений за ст.125 ч.І КК України до громадських робіт на строк 100 годин. Стягнуто із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_2 : 500 грн. завданої їй моральної /немайнової/ шкоди ; 116 грн. 11 коп. заподіяної матеріальної шкоди ; 100 грн. витрат, понесених нею на оплату юридичної допомоги, наданої адвокатом.
Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було визнано винними і засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.
Так, 24 травня 2006 року близько 16 год. 30 хв. в с. Варварівка Олевського району Житомирської області ОСОБА_2, повертаючись з роботи на велосипеді, помітила, що біля домоволодіння ОСОБА_3 стоїть велосипед її чоловіка - ОСОБА_4. Зайшовши до будинку ОСОБА_3, вона помітила, що її чоловік знаходиться напідпитку. Знаючи, що дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_1, продає самогон, то почала сваритись з останньою щоб та не споювала її чоловіка і без будь-яких пояснень та причин почала наносити ОСОБА_1 удари по голові та тілу. Далі вона схватила руками потерпілу за голову і вирвала жмут волосся, та, здавивши руками шию, стала душити її. Коли ОСОБА_1 почала кричати і кликати на допомогу, то ОСОБА_2 припинила душити її і стала наносити удари руками по спині. Під час нанесення ОСОБА_2 ударів ОСОБА_1 чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_4, намагався вгамувати дружину, але та вирвалася, і, схопивши відро з водою, кинула ним у бік потерпілої. Своїми діями ОСОБА_2 .Заподіяла потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді 3-ох синців на лівому передпліччі, 2-ох синців на задній поверхні грудної клітки та 5-ти синців на боковій поверхні шиї, які відповідно до акту судово-медичного освідування НОМЕР_3 від 26 травня 2006 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Забравши свого чоловіка з будинку ОСОБА_3, вона з ОСОБА_4 поїхала до дочки.
Цього ж дня близько 19-ої години ОСОБА_2, повертаючись додому та проїжджаючи повз подвір'я ОСОБА_3, почула як ОСОБА_3 почав висловлюватись на її адресу брутальною лайкою, але вона не зупинилась і поїхала далі. ОСОБА_3 же, сівши у свій легковий автомобіль, почав переслідувати її і, порівнявшись з нею, перетнув їй шлях. Вийшовши з автомобіля, він схопив її за верхній одяг, здавив руками груди та став трясти. При цьому він, здавлюючи їй ліву руку, заподіяв тілесні ушкодження у вигляді 2-х синців в області лівої груді та лівого плеча, які відповідно до акту судово-медичного освідування НОМЕР_4 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
На постановлений судом вирок засудженою ОСОБА_2 подана апеляція, в якій вона просить скасувати прийняте щодо неї рішення, а справу в цій частині закрити.
В обгрунтування апеляції її автор посилається на те, що суд, порушивши вимоги ст.67 КПК України, не оцінив у повному обсязі докази по справі та не дав їм об'єктивної оцінки, що призвело до постановлення незаконного вироку. А саме :
· висновки суду про заподіяння нею тілесних ушкоджень ОСОБА_1 грунтуються лише на поясненнях потерпілої і не підтверджені показаннями свідків, що вбачається з матеріалів справи ;
· акт судово-медичного освідування не може бути взятий до уваги, так як відповідно до його даних ОСОБА_1 була освідувана 24 травня 2006 року о 09 год. 20 хв., тоді як судом було встановлено, що події відбувались у вказаний день близько 16 год. 30 хв.;
- навіть якщо взяти до уваги зазначений акт судово-медичного освідування, то
характер прояву виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень вказує на їх
більш раніше походження, а тим більше те, що у потерпілої не було виявлено
ознак вирваного жмуту волосся та тілесних ушкоджень на голові.
Іншими особами, які відповідно до закону мають право на оскарження рішення суду першої інстанції, апеляції не подані.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженої ОСОБА_2, яка підтримала подану нею апеляцію з мотивів, наведених у ній, пояснення потерпілої ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_3, які вважали апеляцію засудженої ОСОБА_2 безпідставною, а вирок суду -відповідаючим вимогам закону, провівши судове слідство в частині вироку, законність і обгрунтованість якої оспорюється в апеляції, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, обговоривши доводи апеляції та заперечень проти її задоволення, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, не визнаючи факту умисного заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1, не заперечувала тих фактів, що у встановлений судом день та час вона перебувала у будинку сім'ї ОСОБА_3 та, що між нею і ОСОБА_1 виник конфлікт. Останнє, крім показань засудженої ОСОБА_2, об'єктивно підтверджується показаннями потерпілої та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6.
Висновки ж суду про заподіяння засудженою ОСОБА_2 тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1 грунтуються на показаннях потерпілої про обставини вчиненого відносно неї злочину, які наведені судом у вироку, показаннях свідка ОСОБА_6, а також даних Акту НОМЕР_3 судово-медичного освідування потерпілої ОСОБА_1.
Зокрема з показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що вона проживає по сусідству з сім'єю ОСОБА_3. 24 травня 2006 року близько 16 год. 30 хв. вона, перебуваючи на своїй присадибній ділянці, почула крик з боку господарства сім'ї ОСОБА_3. Одразу після цього вона підійшла до їх подвір'я і дізналась від ОСОБА_3 Алли, що її побила ОСОБА_2 ( а.с.56зв. - 57).
Показання потерпілої об'єктивно підтверджується даними АктуНОМЕР_3 судово-медичного освідування ОСОБА_1, відповідно до яких у потерпілої були виявлені тілесні ушкодження у вигляді 3-ох синців на лівому передпліччі, 2-ох синців на задній поверхні грудної клітки та 5-ти синців на бокових поверхнях шиї, які виникли від дії тупих предметів, можливо в результаті здавлення шиї пальцями рук, передпліччя, м'яких тканин спини, за давністю можуть відповідати строку, вказаному освідовуваною і відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.24 ).
Судом апеляційної інстанції були ретельно досліджені в судовому засіданні обставини, на які посилається автор апеляції, ставлячи під сумнів дані та висновки судово-медичного освідування потерпілої ОСОБА_1.
Так, на запит суду начальник Олевського РВ УМВС України в Житомирській області у своїй відповіді від 15 листопада 2006 року за НОМЕР_1 повідомив, що направлення на судово-медичне освідування було видано громадянці ОСОБА_1 25 травня 2006 року оперативним черговим Олевського РВ УМВС майором міліції Корчевським В.В. ( вх. НОМЕР_2).
З приводу неправильно вказаної в Акті дати освідування ОСОБА_1 - 24 травня 2006 року замість 26 травня 2006 року, судово-медичний експерт Цикунов А.П. в судовому засіданні пояснив, що дана помилка була допущена реєстратором Олевського відділення СМЕ Пономаренко О.М., яка на корінці направлення чергового Олевського РВ УМВС помилково вказала дату освідування 24 травня 2006 року, але реєстраційний номер Акту нею був зазначений правильно -НОМЕР_3. При друкуванні вказана помилка була автоматично перенесена до Акту. Час освідування ОСОБА_1 в Акті відображено правильно і він відповідає дійсності.
За клопотанням засудженої ОСОБА_2 судом досліджено та приєднано до матеріалів справи копію постанови слідчого прокуратури Олевського району від 10 жовтня 2006 року, відповідно до якої було відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом службового підроблення та дачі завідомо неправдивого висновку ( акту ) судово-медичним експертом Олевської СМЕ Цикуновим А.П. за ст.ст.366, 384 КК України за відсутністю події злочину як такої, що не знайшла свого підтвердження. Дане рішення було прийнято за заявою ОСОБА_2 після постановлення рішення судом 1-ої інстанції.
Судом апеляційної інстанції також витребувані та оглянуті в судовому засіданні оригінали документів, які були надані судово-медичним експертом Цикуновим А.П., а їх копії - приєднані до матеріалів кримінальної справи :
-Журнал реєстрації освідувань ( експертиз ) живих осіб 2004 - 200_ р., розпочатий 02.11.2004 р. ; журнал на 607 аркушах, прошитих, пронумерованих і скріплених печаткою установи відповідно до вимог з діловодства ; наявні в журналі записи розміщені виключно у хронологічному порядку, не мають будь-яких виправлень і надають можливості внести додаткові дані; на аркушах 51зв. - 52 наявний запис за НОМЕР_3, відповідно до якого 26 травня 2006 року була освідувана ОСОБА_1, за результатами освідування у ОСОБА_1 було виявлено легкі тілесні ушкодження і їй же 26.05.2006 р. було видано Акт освідування на руки;
-Журнал вихідної кореспонденції по Олевському відділенню СМЕ, який розпочатий 02.01.2005 р. ; на аркуші 25 наявний запис за НОМЕР_5, відповідно до якого 26.05.2006 р. освідуваній ОСОБА_3 було видано на руки Акт НОМЕР_3 ;
наявні в журналі записи розміщені виключно у хронологічному порядку і не мають будь-яких виправлень;
- оригінал корінця-направлення на предмет встановлення характеру і важкості тілесних ушкоджень на ім'я ОСОБА_1, 1969 року народження, від 25 травня 2006 року, виданого черговим Олевського РВ УМВС майором міліції Корчевським ; в зазначеному документі у його
верхньому лівому куті наявні рукописні записи без виправлень "НОМЕР_3
24.05.06.";
-оригінал АктуНОМЕР_3 судово-медичного освідування ОСОБА_1, з якого вбачається, що наявна у справі його копія відповідає оригіналу, а дата і номер реєстрації - даним журналу реєстрації вихідної кореспонденції.
Щодо виявлених у потерпілої ОСОБА_1 тілесних ушкоджень судово-медичний експерт Цикунов А.В. пояснив, що зазначена у Акті кількість тілесних ушкоджень, їх локалізація, механізм спричинення та давність виникнення відповідають фактичним даним освідування, а його висновки грунтуються як на встановленому, так і на науковій та нормативно-законодавчій методиці. Експерт також зазначив, що колір виявлених у ОСОБА_3 крововиливів ( як вказано в Акті НОМЕР_3 на а.с.24 - жовтувато-світлобагряний та жовтувато-багряний ) об'єктивно свідчить про правильність його висновків щодо давності заподіяних потерпілій тілесних ушкоджень. Разом з тим, експерт зауважив, що на даний час відсутня методика встановлення наявності тілесного ушкодження в тому разі, якщо з голови особи було вирвано невеликий жмут волосся, а освідування цієї особи проведено через певний проміжок часу, що й мало місце в даному випадку.
Таким чином, колегія суддів, виходячи із сукупності доказів, які були досліджені судами 1-ої та 2-ої інстанцій, приходить до висновків про відсутність підстав для критичної оцінки показань потерпілої ОСОБА_1, правильність оцінки судом 1-ої інстанції .показань ОСОБА_2 та доведеність вини останньої у злочині, за вчинення якого вона засуджена.
Посилання ОСОБА_2 в апеляції на зворотне не грунтується на всебічно, повно та об'єктивно досліджених доказах, а її доводи спростовуються наведеним вище. Тому апеляцію засудженої слід визнати безпідставною.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляцію засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Олевського районного суду Житомирської області від 22 вересня 2006 року щодо неї ж - без зміни.