ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.2014 року Справа № 904/606/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.-доповідача
суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.
при секретарі судового засідання: Петровська А.В.
Представники сторін:
від позивача: Іващенко Ю.В., довіреність №б/н від 11.11.13, представник;
представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2014 року
у справі № 904/606/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ", с. Кільчень, Новомосковський район, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ", м. Дніпропетровськ
про стягнення 25 392, 60 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2014 року (суддя Ярошенко В.І..) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм" основний борг у розмірі 23640 грн., три відсотка річних у сумі 1 608, 82 грн., інфляційні втрати у розмірі 141, 84 грн. та 1 826, 86 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що матеріалами справи доведено факт невиконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.
Не погодившись з зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення.
В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що судом першої інстанції невірно застосовано норми ст. 625 ЦК України, а саме через врахування неіснуючого Акту приймання - передавання виконаних послуг, що призвело до невірного визначення розміру суми невиконаного-простроченого зобов'язання, на яку нарахована три проценти річних.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.14р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду.
Представником товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ" надано відзив на апеляційну скаргу в яких зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ" не використав своє право бути присутнім у судовому засіданні, хоча товариство належним чином повідомлялося про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України.
В судовому засіданні 26.05.14р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм" (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім" (далі - відповідач, замовник) був укладений договір про надання послуг № Н-87 YS-11 (далі - договір).(а.с. 07-08)
В розділі 1 договору сторони погодили, що виконавець зобов'язується надати послуги пл. виконанню сільськогосподарських робіт на сільгоспугіддях замовника (далі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи й оплатити вартість послуг виконавця згідно з умовами цього договору.
Відповідно п. 7.1 договору виконавець здає, а замовник приймає виконані роботи на підставі акта приймання-здачі виконаних робіт за відповідний етап.
Передоплата 20 % перераховуються замовником на рахунок виконавця за 3 (три) банківські дні до початку робіт.
Частина суми, що залишилась, сплачується замовником поетапно за фактично виконані роботи виконавцем протягом 5-ти (п'яти) робочих днів з моменту підписання актів приймання-здачі виконаних робіт. Етап складає 7 (сім) календарних днів (п. п. 5.11, 5.1.2 договору).
Так, на виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 29240 грн., що підтверджується актами приймання-здачі виконаних робіт від 21.09.2011 та від 02.10.2011 та виставив відповідачу рахунки-фактури від 21.09.2011 та від 02.10.2011 на дану суму (а.с. 9-10, 12-13).
Проте, відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг на суму 5600 грн., при цьому, несплаченими залишаються послуги на загальну суму 23640 грн. (арк. с. 14).
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або зміна умов не допускається.
За ст. 526 ЦК України, що кореспондується з ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .
В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відтак, правильними визнає колегія висновки суду, що у зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг, позивач нарахував відповідачу три відсотки річних у розмірі 1610,76 грн. за період з 10.10.2011 по 15.01.2014 та інфляційні втрати у сумі 141,84 грн. за період з 10.10.2011 по 15.01.2014.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, про що зазначено в ст. 625 ЦК України.
Так, правовий аналіз матеріалів справи свідчить, що судом першої інстанції правомірно задоволено частково вимогу позивача щодо нарахування трьох відсотків річних, а саме у сумі 1608,82 грн., оскільки позивачем при здійсненні розрахунку трьох відсотків річних не враховано, що 2012 рік мав 366 днів.
Поряд з цим, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо задоволення позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 141, 84 грн.
Також слід зауважити, що неспроможними судова колегія вважає доводи апелянта з приводу посилання на те, що судом першої інстанції невірно застосовано норми ст. 625 ЦК України, а саме через врахування неіснуючого Акту приймання - передавання виконаних послуг, що призвело до невірного визначення розміру суми невиконаного-простроченого зобов'язання, на яку нарахована три проценти річних.
Так, колегією суддів встановлено, що оригінал Договору про надання послуг № Н-87 YS-11 від 19.07.11р., Акти здачі - приймання виконаних послуг від 21.09.11р. від 02.10.11р. підписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім" та завірені печаткою підприємства. (а.с. 07-010)
Відтак, на думку колегії товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм" має право вимагати від товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім" належного виконання зобов'язання за укладеним договором.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому його слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.101, 103, 105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2013. у справі № 904/606/14 - залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім" - без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя І.М. Науменко
Суддя В.О. Кузнецов