ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.2014 року Справа № 904/603/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.-доповідача
суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.
при секретарі судового засідання: Петровська А.В.
Представники сторін:
від позивача.: Іващенко Ю.В., довіреність №б/н від 11.11.13, представник;
представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглядається апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014 року у справі № 904/606/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ", с. Кільчень, Новомосковський район, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ", м. Дніпропетровськ
про стягнення 25 392, 60 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014 року (суддя Кармазіна Л.П.) позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ" основну заборгованість у розмірі 16035 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 781 грн. 54 коп. та суму судового збору у розмірі 1827 грн. 00 коп.
Рішення мотивоване тим, що матеріалами справи доведено факт невиконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.
Не погодившись з зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення.
В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що судом першої інстанції невірно застосовано норми ст. 625 ЦК України, а саме через врахування неіснуючого Акту приймання - передавання виконаних послуг, що призвело до невірного визначення розміру суми невиконаного-простроченого зобов'язання, на яку нарахована три проценти річних.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.14р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду.
Представником товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ" надано відзив на апеляційну скаргу в яких зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ" не використав своє право бути присутнім у судовому засіданні, хоча товариство належним чином повідомлялося про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України.
В судовому засіданні 26.05.14р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ" (виконавець-позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ" (замовник - відповідач) укладено договір про надання послуг №Н-89YS від 19.07.2011 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги по виконанню сільськогосподарських робіт на сільгоспугіддях замовника, далі послуги, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити вартість послуг виконавця згідно умовам даного договору. (а.с.7-8)
Відповідно до п. 2.2. договору, замовник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату послуг виконавця на підставі розрахунків виконавця, відповідно до умов даного договору.
Пунктом 4.1. договору, встановлено, що загальна сума даного договору на момент підписання узгоджується сторонами у специфікаціях (додатках) до даного договору, які є невід'ємною частиною та може бути змінена відповідно з додатковими угодами до даного договору.
Відповідно до п.5.1. договору, сплата за послуги виконавця надається замовником шляхом безготівкових розрахунків на підставі виставлених рахунків таким чином:
- передплата 20 % перераховується замовником на рахунок виконавця за 3 банківських дня до початку робіт. (п.5.1.1. договору)
- сума, яка залишилася, сплачується замовником поетапно за фактично виконані роботи виконавцем впродовж 5 робочих днів з моменту підписання акту приймання-здачі етапів виконаних робіт. Етап складає 7 календарних днів. (п.5.1.2. договору)
Пунктом 7.1. договору, сторони погодили, що виконавець здає, а замовник приймає виконані роботи на підставі акта приймання-здачі виконаних робіт за відповідний етап.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання вимог укладено між сторонами договору та специфікації №1, позивач здійснив сільськогосподарські роботи на сільгоспугіддях відповідача на загальну суму 274 610 грн. 00 коп., про що між сторонами укладено акти здачі-приймання виконаних робіт, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача, відповідно до яких сторони не мають претензій щодо виконаних робіт:
- акт здачі-приймання виконаних робіт від 01.09.2011 року на суму 49787 грн. 50 коп. (а.с.9);
- акт здачі-приймання виконаних робіт від 26.09.2011 року на суму 101272 грн. 50 коп. (а.с.10);
- акт здачі-приймання виконаних робіт від 06.10.2011 року на суму 43750 грн. 00 коп. (а.с.11);
- акт здачі-приймання виконаних робіт від 18.10.2011 року на суму 79800 грн. 00 коп. (а.с.12).
Позивач виставив відповідачу рахунки - фактури, копії яких містяться у справі. (а.с.14-17)
Проте, в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач за надані позивачем послуги розрахувався частково на загальну суму 258 575 грн. 00 коп., про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення: №109 від 03.11.2011р. на суму 12000грн. 00 коп. (а.с.18), №116 від 14.11.2011 року на суму 79800 грн. 00 коп. (а.с.19), №117 від 14.11.2011 р. на суму 67200 грн. 00 коп. (а.с.20), №114 від 14.11.2011р. на суму 49787 грн. 50 коп. (а.с.21), №191 від 01.06.2012 р. на суму 49787 грн. 50 коп. (а.с.22)
Так, у зв'язку неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 16035 грн. 00 коп.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або зміна умов не допускається.
За ст. 526 ЦК України, що кореспондується з ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .
В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відтак, на думку колегії, відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за вищевказаним договором, спір між сторонами виник з його вини, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за договором про надання послуг №Н-89 YS від 19.07.2011 року є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, про що зазначено в ст. 625 ЦК України.
Отже, факт надання позивачем послуг відповідачу є доведеним матеріалами справи, а оскільки оплата вказаних послуг відповідачем проведена не була, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 781 грн.54 коп. є правомірними.
Також слід зауважити, що неспроможними судова колегія вважає доводи апелянта з приводу посилання на те, що судом першої інстанції невірно застосовано норми ст. 625 ЦК України, а саме через врахування неіснуючого Акту приймання - передавання виконаних послуг, що призвело до невірного визначення розміру суми невиконаного-простроченого зобов'язання, на яку нарахована три проценти річних.
Так, колегією суддів встановлено, що оригінал Договору про надання послуг № Н-89 YS-11 від 19.07.11р., Акти здачі - приймання виконаних послуг від 01.09.11р. від 26.09.11р., від 06.10.11р., від 18.10.11р. підписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім" та завірені печаткою підприємства. (а.с. 09-12)
Відтак, на думку колегії товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм" має право вимагати від товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім" належного виконання зобов'язання за укладеним договором.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обгрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому його слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.101, 103, 105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2013. у справі № 904/603/14 - залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім" - без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя І.М. Науменко
Суддя В.О. Кузнецов