Справа 2а-2/ 2009 р.

                                                       П О С Т А Н О В А

                                           І М Е Н Е М      У  К  Р  А  Ї  Н  И

    14 січня 2009 року                                                                       смт. Іваничі

                                     Іваничівський районний суд Волинської області

в складі:  головуючого - судді                             Нєвєрова І.М.

                 за участю секретаря                             Салатюк Г.В.

        представника відповідача                           Піньковської Д.В.                                             

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Іваничі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації  про перерахунок та стягнення заборгованості з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

                                     В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим,  що вона є матір'ю  двох малолітніх дітей -ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, і з дня народження по даний час здійснює за ними догляд.  Відповідно до ст. 15 Закону України  «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» їй щомісячно повинна надаватися допомога в розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, як особі, що фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Однак, щомісячна грошова допомога протягом другого півріччя 2007 року їй виплачувалась не в повному розмірі, оскільки грошову допомогу на двох дітей отримувала в таких розмірах: у липні-202,32 грн., серпні- 206,82 грн., вересні - 104,85 грн.+45,44 грн., з жовтня на одну дитину в розмірі 104,85 грн., в листопаді - 107,73 грн., в грудні - 110,88 грн. Невиплата  допомоги в повному обсязі суперечить Рішенню Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, яким визнані неконституційними положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії ст.. 12 ч. 1, ст.. 15 та п. 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»  щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Просить стягнути з відповідача на її користь за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року суми недоотриманої допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі 2870,10грн.                                   В судове засідання позивач не з'явилася, від неї надійшла заява про те, що справу просить розглядати у її відсутність, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.   Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала  в зв'язку з тим, що  позивачем  порушено строк позовної давності. Крім того, відповідно до ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Законом України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідно субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму , встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабміном України . Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України. Згідно ст.. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальнодоступні потреби, розміри і цільове спрямування цих видатків. Як вбачається із ст. 51Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних призначень. Управління при використанні коштів державного бюджету на виконання соціальних програм як Головний розпорядник керується виключно нормами чинного законодавства. Тому допомога позивачу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку призначена та виплачена вірно.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є матір'ю малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження відповідно НОМЕР_1 та НОМЕР_2, тобто є особою, на яку поширюється дія статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» , та має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому законом. Згідно частини 1 статті 15 вказаного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.                                                                                                  У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону  розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.                         Дію частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007» від 19 грудня 2006 року.   Статтею 56 Закону «Про державний бюджет України на 2007»  встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»   здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.                                                           Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.                                                                                                               Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.                                Зважаючи на те, що зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб, то втрачання чинності нормативно-правовим актом, яким відбулося зупинення дії певного закону, за правовими наслідками є поновленням дії цього закону, а відповідно і поновленням прав та обов'язків осіб, які є учасниками правовідносин, що є предметом регулювання такого закону.                                                   При цьому статтею 74 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначено, що Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.                                                          Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. В судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності . В зв'язку з тим, що  рішення Конституційного Суду України  було прийняте 9 липня 2007 року,  а позивач звернулася з позовом до суду 28.10.2008 року та враховуючи те, що виплати здійснюються кожного місяця до 25 числа за поточний місяць, тому в зв'язку з порушенням строків позовної давності до примусового стягнення підлягають лише суми виплат за листопад та грудень 2007 року   тільки на одну дитину, оскільки синові ОСОБА_2  13.09.2007 року  виповнилося три роки і з цього часу позивач втратила право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.                                                                                                                      Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років вставлений з 01 жовтня 2007 року у розмірі 470,00 грн. Як вбачається з матеріалів справи відповідач допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснював  за листопад 2007 року у розмірі 107,73 грн., за грудень 2007 року у розмірі 110,88 грн. За даних обставин  недоплачена сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік становить:   за листопад 470,00 - 107,73 = 362,27 грн., за грудень 470,00 -110,88 =359,12 грн. Таким чином, загальна недоплачена позивачу сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період за листопад-грудень 2007 року  становить  721,39грн.                           

Керуючись ст.ст. 22, 152 Конституції України, Законом України "Про Конституційний Суд України",  Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»  від 21.11.1992 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2007» від 19 грудня 2006 року,   ст..ст.  99,100, 159-163 КАС України  суд, -

                                          П О С Т А Н О В И В :

  Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації  на користь ОСОБА_1недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 721,39 грн.

            Стягнути з Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації  на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40 грн.

            Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду   через Іваничівський районний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                          Суддя                                                              І.М.Нєвєров