ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.2014 року Справа № 18/5005/3006/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.-доповідача
суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.
при секретарі судового засідання: Назаренко С.Г.
від позивача: Решетник Ю.М., представник. Довіреність бн від 27.06.12р.
від відповідача -2: Романенко Л.С., представник, довіреність бн від 09.04.13р.
інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спаський тепличний комбінат"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 року
по справі № 18/5005/3006/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спаський тепличний комбінат",
с. Степове, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,
м. Запоріжжя
відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Компанія" с. Степове, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області,
м. Дніпропетровськ
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Інспекція Державного Архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровської області, м.Дніпропетровськ
про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.14р. у справі № 18/5005/3006/2012 (суддя Петрова В.І.) у позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Спаський тепличний комбінат", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідач 2 захопив частину земельної ділянки загальною площею 8 га, яка знаходиться у позивача на підставі договору оренди земельної ділянки від 03.07.2003р. і межує із земельною ділянкою відповідача 2. На самовільно зайнятій земельній ділянці відповідачем 2 без дозволу і згоди позивача були насаджені та зростали спочатку посадковий матеріал, а надалі кущі малини у кількості 4 000 штук, та полуниці у кількості 3 000 штук. Окрім цього, на захопленій земельній ділянці відповідачі 1 і 2 самовільно, без згоди і дозволів позивача і компетентних органів, побудували тимчасові споруди. Позивач зазначає, що щорічно у повному обсязі сплачує орендні платежі за орендовану землю (19,9556га), однак, з вини відповідачів позбавлений можливості використовувати орендовану ним земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.14р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду.
ТОВ "Агро-Компанія" надано заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представники відповідача - 1 та третіх осіб не використали своє право бути присутніми у судовому засіданні, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України.
В судовому засіданні 26.05.14р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2003р. між Дніпропетровською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спаський тепличний комбінат" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець зобов'язався надати в оренду земельну ділянку на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації №335/1-р від 30.05.2003р., загальною площею 19,9559 га, в тому числі ріллі - 19,9559 га. Місце розташування земельної ділянки: за межами населеного пункту на території Степнянської сільської ради, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області. Категорія земель - резервний фонд, цільове призначення - будівництво тепличного комбінату згідно з планом, що додається, а орендар зобов'язався прийняти в строкове, платне користування земельну ділянку (п.1.1 договору).
Згідно до п. 2.1 договору земельна ділянка передається в оренду з метою будівництва тепличного комбінату.
Договір укладається на термін 49 років, починаючи з дати державної реєстрації договору оренди землі (п.2.2 договору).
Пунктом 3.2 договору встановлено, що орендар має право, зокрема, за згодою орендодавця передавати орендовану земельну ділянку або її частину іншій особі в суборенду.
25.07.2003р. договір оренди земельної ділянки був зареєстрований у Дніпропетровському районному відділі земельних ресурсів за №43, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис (а.с.12-17).
18.07.2003р. був складений акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі наданої в оренду ТОВ "Спаський тепличний комбінат" строком на 49 років площею 19, 9559 га земель резервного фонду на території Степнянської сільської ради, який підписаний між представниками Дніпропетровської районної державної адміністрації Мищенко В.Г. та ТОВ "Спаський тепличний комбінат" ОСОБА_3 (а.с.18).
В силу вимог ст.116 Земельного кодексу України - громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 29.06.2011р. позивач звернувся до Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області із заявою, в якій просив провести перевірку щодо законності побудови на території орендованої ним земельної ділянки теплиці, оскільки ТОВ "Спаський тепличний комбінат" не приймало жодного рішення та не давало дозволу на її розміщення (а.с.26-27).
Так, 11.07.2011р. головним спеціалістом Управління Держземінспекції у Дніпропетровській області Довженком А.Л. з виїздом на місце встановлено, що земельна ділянка площею 3 га, яка згідно розпорядження голови Дніпропетровської РДА від 30.05.2003р. № 335/1-р передана в оренду ТОВ "Спаський тепличний комбінат" для будівництва тепличного комбінату, використовується громадянином ОСОБА_3 без наявності правовстановлюючих документів (а.с.29).
Водночас судом першої інстанції було правомірно встановлено, що 08.05.2012р. комісією у складі спеціаліста землевпорядника Степнянської сільської ради - Назаренко Л.Б., депутата Степнянської сільської ради - Глущенко Н.В., депутата Степнянської сільської ради - Чернишова Н.Ю., директора ТОВ "Спаський тепличний комбінат" - Володченкова О.О. складено акт про порушення меж земельної ділянки ТОВ "Спаський тепличний комбінат", було встановлено, що земельна ділянка площею 19,95 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Степове (кадастровий номер 1221487000:01:150:0001) передана в оренду ТОВ "Спаський тепличний комбінат" за договором від 03.07.2003р. Ділянка розташована на відстані 116 м від автодороги Дніпропетровськ - Чумаки. Розмір ділянки 447 м х 447 м. Із західної та південної сторони ділянка межує з каналом та огородами. Зі східної та північної сторони ділянка межує з землями ТОВ "Агро-Компанія", директором якого є Чабан Олексій Ігоревич. При дослідженні також встановлено порушення меж земельної ділянки зі східної та північної сторін (а.с.234-235).
У розумінні ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обов'язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Поняття "самовільно зайняті земельні ділянки" встановлено статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003р. № 963-IV (зі змінами і доповненнями). Згідно цієї норми самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Факт самовільного зайняття земельної ділянки (її самовільне використання) встановлюється у порядку, встановленому Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Згідно ст.2 цього Закону основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. При цьому, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (ст.5). Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (ст.9).
Процедуру проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлював Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003р. №312, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003р. за №1223/8544 та який діяв на момент складання акту від 08.05.2012р. (надалі - Порядок №312), згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.
Згідно до п. 5.1. Порядку №312 при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності) (п.5.5. Порядку №312).
Таким чином, державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи, які уповноважені складати акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.
Відтак, на думку колегії суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що акт про порушення меж земельної ділянки ТОВ "Спаський тепличний комбінат" від 08.05.12р., не є належним доказом по справі, оскільки складений не уповноваженою на те особою.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому її слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.101, 103, 105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014. у справі № 18/5005/3006/2012- залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спаський тепличний комбінат" - без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя В.О. Кузнецов
Суддя І.М. Науменко