У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.,

суддів Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.;

секретар судового засідання Ковальчук Л.В.,

з участю представника позивача та третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на рішення Костопільського районного суду від 30 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 і ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Костопільська міська рада Рівненської області, про усунення перешкод у користуванні власністю,

в с т а н о в и л а :

3 лютого 2014 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Костопільська міська рада Рівненської області, про усунення перешкод у користуванні власністю. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідачі самочинно встановили металеві ворота від своєї земельної ділянки до її земельної ділянки, перегородивши дорогу, що відноситься до земель загального користування.

Рішенням Костопільського районного суду від 30 квітня 2014 року позов задоволено. Відповідачів зобов'язано усунути позивачці перешкоди у користуванні належною власністю - земельною ділянкою та гаражем, шляхом демонтажу самовільно встановлених металевих воріт на землях загального користування.

В поданій на це рішення апеляційній скарзі відповідачі посилалися на те, що вони встановили ворота, щоб з подвір'я не виходила малолітня внучка та домашня птиця. Позивачка має вільний доступ до свої земельної ділянки, на якій розташований її гараж, оскільки встановлені ворота ніколи не зачиняються на замок.

Покликаючись на ці обставини, відповідачі рішення місцевого суду вважали незаконним та необґрунтованим і просили апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В запереченні на апеляційну скаргу Костопільська міська рада рішення місцевого суду вважала законним та обґрунтованим і просила апеляційний суд залишити його без змін, а подану апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як видно з державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯД № 244122 від 23 лютого 2007 року, позивачці ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0678 га, яка розташована на АДРЕСА_1. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а. с. 4).

З державного акту про право власності на земельну ділянку серії № 253471 від 21 грудня 2009 року вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0, 0923 га на АДРЕСА_1 (а. с. 35).

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

З відповіді, даної 18 грудня 2013 року Виконавчим комітетом Костопільської міської ради позивачці ОСОБА_3, слідує, що відповідачка ОСОБА_1 встановила металеві ворота на землях загального користування (а. с. 6).

Таким чином, оскільки відповідачі встановили металеву огорожу на землях загального користування, які мають безперешкодно бути доступними для усіх без винятку осіб, висновок місцевого суду про задоволення позовних вимог позивачки шляхом демонтажу металевих воріт на землях загального користування є правильним.

Доводи поданої апеляційної скарги обґрунтованості зроблених місцевим судом висновків не спростовують.

Тому підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Костопільського районного суду від 30 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: