Справа № 427/1527/14-а

Провадження № 2-а/427/116/14

ПОСТАНОВА

20.05.2014 року

Свердловський міський суд Луганської області в складі

головуючого судді Маркової Т.Г.,

при секретарі: Гойдіній Я.О.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Свердловська адміністративний позов ОСОБА_1 до УПФУ в м. Свердловську про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що з 27.02.1990 року вона працювала в Управлінні шахтостроймеханізації треста «Свердловшахтострой». 21.05.1991 року вона звільнилась з роботи, оскільки її син у зв'язку із хворобою потребував більше уваги. 15.02.1993 року її син був визнаний інвалідом дитинства. Довідка ВКК видана Свердловською міською дитячою лікарнею № 36 від 30.12.2013 року підтверджує знаходження сина на диспансерному обліку лікаря - кардионевролога з 1985 року. На даний час позивачці виповнилося 50 років та вона звернулася до УПФУ у м. Свердловську для призначення їй дострокової пенсії, як матері інваліда з дитинства відповідно до п. 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням УПФУ у м. Свердловську, Луганської області від 28.02.2014 року позивачці було відмовлено в призначенні дострокової пенсії через відсутність необхідного загального стажу роботи, оскільки період з 22.05.1991 року по 15.02.2014 року неможливо зарахувати до загального стажу, як період догляду за дитиною інвалідом, через відсутність документів, які б підтверджували перебування дитини на інвалідності. Позивачка вважає рішення УПФУ у м. Свердловську неправомірним та у зв'язку із цим просить суд постановити рішення, яким визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську, Луганської області в частині відмови їй в призначенні дострокової пенсії за віком матері інваліда з дитинства з 19.02.2014 року. Скасувати рішення УПФУ в м. Свердловську, Луганської області від 28.02.2014 року про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком матері інваліда з дитинства. Зобов'язати УПФУ у м. Свердловську, Луганської області зарахувати до загального стажу роботи, період догляду за дитиною інвалідом з 22.05.1991 року по 15.02.1993 року. Зобов'язати УПФУ у м. Свердловську, Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.3 р. ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з 19.02.2014 року. Стягнути на користь позивачки судовий збір у сумі 73,08 грн.

Позивачка у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності. наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання надала письмове заперечення, в якому зазначає, що відповідно до п. 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінета Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, час догляду за дитиною -інвалідом віком до 16 років, встановлюється на підставі: акту обстеження фактичних обставин здійснення догляду та документів, що засвідчують перебування на інвалідності. Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки. Що стосується періоду з 22.05.1991 року по 15.02.1993 року, то зарахувати даний період до загального стажу як період догляду за дитиною - інвалідом не має підстав, через відсутність документів про підтвердження перебування дитини на інвалідності. У зв'язку із цим, просить суд відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Відповідно до ст.71 ч.1,2 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку, суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Спірні правовідносини, які склалися між сторонами, врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення», жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).

Відповідно до абз.3 п.3 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

Відповідно до пункту 25 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року № 1566/11846, подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком установи охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку надається висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, копія якого є у справі (а.с.14).

Як вбачається довідки ВКК, виданої Свердловською міською дитячою лікарнею № 36 від 30.12.2013 року, син позивачки знаходився на диспансерному обліку лікаря - кардионевролога з 1985 року. Медичним висновком № 492 від 15.02.1993 року ОСОБА_1 встановлена інвалідність (а.с.15). Як вбачається із копії паспорту ОСОБА_1, їй ІНФОРМАЦІЯ_2 року виповнилося 50 років(а.с.6) і на той час вона не мала трудового стажу 15 років, але на дату надання заяви про призначення пенсії 19.02.2014 року його вже достатньо, що підтверджується копією трудової книжки та копією окремого договору № 35 по сплату єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному страхуванню (а.с.10-13,18-19).

Суд, враховуючи встановлені обставини, приходить до висновку, щодо неправомірності дій відповідача у відмові зарахування позивачці спірного періоду з 22.05.1991 року по 15.02.1993 року, а тому в цій частині позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно п.7 пп. Г Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду від 25.11.2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року № 1566/11846 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 23-1 від 15.10.2009 р. (далі Порядок) до заяви про призначення дострокової пенсії матері інваліда з дитинства додаються документи про народження дитини та про виховання її до шестирічного віку чи про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною інвалідом. Із зазначеного пункту вбачається, що позивачкою представлено передбачені документи.

Разом з тим, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, щодо відмови позивачці у задоволенні позовних вимог про зобов"язання відповідача призначити їй пенсію з 19.02.2014 року, оскільки для цього необхідно зарахувати і інші періоди стажу, які не є спірними, а тому не досліджувалися в судовому засіданні, але правомірність яких повинен перевірити відповідач та прийняти відповідне рішення, а тому це є обов"язком відповідача, які суд не може собі делегувати черз відсутність спору з цього приводу.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, понесені позивачкою витрати на оплату судового збору підлягають стягненню з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року № 1566/11846, ст.ст. 8, 10, 11, 86, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до УПФУ в м. Свердловську про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську, Луганської області в частині відмови їй в зарахуванні до загального стажу роботи періоду догляду за дитиною-інвалідом з 22.05.1991 року по 15.02.1993 року та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську, Луганської області від 28.02.2014 року про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком матері інваліда з дитинства з цього приводу.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську, Луганської області зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1, період догляду за дитиною інвалідом з 22.05.1991 року по 15.02.1993 року

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Стягнути з з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 73 ,08 грн.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Свердловський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутніми в судовому засіданні - в той же строк з моменту отримання копії постанови суду..

Постанова набуває чинності, якщо протягом зазначеного часу не надійде апеляційна скарга на неї.

Суддя Т.Г.Маркова.