Судове рішення #371127
Справа № 22-ц-4904 / 2006 р

Справа № 22-ц-4904 / 2006 р.                                                      Головуючий І інстанції - Золотарьова Л.І.

Категорія: про стягнення заборгованості                      Доповідач - Кісь П.В.

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі: головуючого-судді Кіся П.В., суддів колегії - Кругової С.С., Пилипчук Н.П., при секретарі Соколовій А.В., розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 22.06.2006 року по цивільній справі за позовом АК «Харківобленерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування вартості споживчої електроенергії та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АК «Харківобленерго» про звільнення від сплати боргу, -

 ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 22.06.2006 року та ухвалити нове, яким визнати відсутність заборгованості за останні три роки.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 22.06.2006 року позовні вимоги АК «Харківобленерго» задоволені частково. Судом ухвалено стягнути з ОСОБА_1,    ОСОБА_2. солідарно відшкодування вартості споживчої електроенергії в сумі 740, 64 грн., стягнути з   ОСОБА_1, ОСОБА_2. солідарно на користь держави державне мито в сумі 51 грн.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1. посилається на порушення І   та невірне застосування судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи

Апелянт не погоджується із зробленим позивачем розрахунком заборгованості за послуги, вважає початкові показники лічильника енергії такими, що не доказані, оскільки з 1997 року по 12.10.2002 року плата за спожиту енергію велась не за показаннями лічильника, а в середньому, виходячи із 100 кВт в місяць.

Зауважує, що при сплаті не вказує показники лічильника у зв'язку з тим, що щомісяця сплачує суму, яка є більшою ніж підлягає сплаті за спожиту енергію. В квитанції вона

  конкретно зазначає за який місяць та рік здійснюється платіж.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися,

перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга

підлягає задоволенню.

      Згідно з вимогами п.2 ч.І ст.307 та п.п.2,4 ст.309 ЦПК України суд апеляційної інстанції

 за наслідками розгляду скарги на рішення суду першої інстанції скасовує рішення і ухвалює  нове по суті позовних вимог у разі недоведеності обставин, що мають значення для справи, які  суд вважав встановленими, а також у разі порушення або неправильного застосування норм    матеріального або процесуального права.

      В позовній заяві    від 30.05.2005 р.    АК «Харківобленерго» просило стягнути з з

відповідачів 1141 грн.80 коп., стверджуючи, що вони мають таку заборгованість за спожиту

  електроенергію станом на 26.01.2005 р.(а.с.2,3).

В подальшому представник позивача Петраш С.Ю., діючи за довіреністю голови  правління АК «Харківобленерго», уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідачів 740    грн. 64 коп. (а.с.39,42, 57).

Судом першої інстанції встановлено і підтверджено наявними у справі доказами, що АК    «Харківобленерго» надавались послуги з постачання електричної енергії ОСОБА_1,

     ОСОБА_2., відповідачі їх одержували і не відмовлялись від них, розраховувались за їх

 

споживання щомісячно сплачуючи на рахунок АК «Харківобленерго» певні суми. ОСОБА_1. стверджує, що заборгованості по оплаті спожитої електроенергії у неї немає.

На підтвердження цих доводів ОСОБА_1. надала суду копії квитанції про оплату спожитої електроенергії, (а.с.7-26).

22.06.2006 року Київський районний суд м. Харкова постановив рішення про часткове задоволення позову, а саме: про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2. солідарно відшкодування вартості спожитої електроенергії у сумі 740 грн.64 коп. (а.с.62).

Вказане рішення не відповідає вимогам ст.ст.213, 214, 215 ЦПК України, оскільки в ньому відсутнє обґрунтування. Суд не зазначив мотиви, з яких вважає встановленим факт заборгованості по сплаті відповідачами за спожиту електроенергію, не зазначив підстави з яких він відхилив доводи ОСОБА_1 і погодився з доводами позивача.

Посилаючись на ст.ст.64,67,68 ЖК України, суд не зазначив яке відношення вони мають до спірних правовідносин, що склались між АК «Харківобленерго» і ОСОБА_1, яка, згідно її доводів, не є наймачем державного чи громадського житлового фонду, а є лише спадкоємцем 3/4 частин квартири №АДРЕСА_1 м. Харкова.

Обґрунтовуючи позовні вимоги до ОСОБА_1 і ОСОБА_2., заявник надавав суду довідки про заборгованість абонента ОСОБА_3, на ім'я якого на час вирішення справи у суді існує особовий рахунок №НОМЕР_1 на який позивач здійснює нарахування, хоча ОСОБА_3 у якості відповідача у справі не приймає участь.

З пояснень апелянта вбачається, що ОСОБА_3, на якого в минулому було відкрито особовий рахунок №НОМЕР_1, помер ще ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ні 30.05.2005 р. звертаючись до суду з позовом (а.с.2), ні 15.12.2005 року подаючи до суду уточнену позовну заяву (а.с.39), ні 17.02.2006 р. уточнюючи позовні вимоги(а.с.42), позивач та його представник не зазначили межі періоду, протягом якого виникла заборгованість.

Ні в суді першої інстанції, ні апеляційному суду позивач та його представник не надали доказів на підтвердження своїх доводів щодо наявності у відповідачів заборгованості, не надав обґрунтованого розрахунку з докладним аналізом належних, згідно тарифу, і фактичних платежів, з посиланням на вихідні дані, який би наочно свідчив про недоплату ОСОБА_1 і ОСОБА_2. за спожиту електроенергію.

Разом з тим, за ст.ст. 10,60 ЦПК України, саме на сторони покладено обов'язок доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовою колегією було звернуто увагу сторін на вказану неповноту, роз'яснено вимоги ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України і, з метою сприяння всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, оголошувалась перерва, протягом якої малась можливість надати нові докази, розрахунки. Проте позивач та його представник скористатись цією можливістю не побажали.

За таких обставин рішення Київського районного суду від 22.06.2006 р. підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову АК «Харківобленерго».

Керуючись ст.64,67, 68 ЖК України, ст.ст. 303, 304, п.2 ч.І ст.307, п.п.2,4 ч.І ст.309, ст.ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 22.06.2006 року скасувати.

У задоволенні позову АК «Харківобленерго» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту електроенергію - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація