АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]
28 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Росік Т.В.
суддів: Прокопчук Н.О., Мазурик О.Ф.
при секретарі Калініній Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником на підставі договору про надання юридичних послуг ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ спільно набутого майна, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2014 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа ПАТ «ОТП Банк» про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ спільно набутого майна задоволено. Встановлено факт сумісного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 09.07.2008 року до 31.12.2010 року. Визнано об'єктами спільного сумісного майна ОСОБА_3 та ОСОБА_1 автомобіль «AUDI Q7 3.0 TDI», державний номерний знак НОМЕР_1, легковий універсал - В чорного кольору, 01.01.2008 р. випуску, номер кузова НОМЕР_2 та квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 121,90 кв.м., житловою площею 51,30 кв.м. та поділенозазначене майно наступним чином: виділено ОСОБА_3 та визнано за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 121,90 кв.м., житловою площею 51,30 кв.м., виділено ОСОБА_1. та визнано за нею право власності на грошові кошти, отримані внаслідок реалізації автомобіля «AUDI Q7 3.0 TDI», державний номерний знак НОМЕР_1, легковий універсал - В чорного кольору, 01.01.2008 р. випуску, номер кузова НОМЕР_2, в розмірі 336 000 грн. Припинено право власності ОСОБА_1 на АДРЕСА_2єві, загальною площею 121,90 кв.м., житловою площею 51,30 кв.м. Покладено на ОСОБА_3 всі зобов'язання по сплаті спільного боргу в розмірі 2 081 937, 10 гривень згідно кредитного договору № ML-009/002/2009 від 05.11.2009 року на користь ПАТ «ОТП Банку». Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1. 5981 грн.
ОСОБА_1 вважаючи, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3
В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що допитані судом свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 свідчення яких суд поклав в основу оскаржуваного рішення, зацікавлені у вирішенні справи на користь позивача, свідчення свідків є суперечливими, судом не взято до уваги покази свідків зі сторони відповідача. Задовольняючи позов в частині встановлення факту сумісного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1, суд послався на неналежні та недопустимі докази. Висновок суду про відсутність доказів про придбання ОСОБА_1 за власні кошти автомобіля «AUDI Q7 3.0 TDI» не відповідає дійсності, оскільки спростовується її ж поясненнями в судовому засіданні щодо вказаних обставин. Квартира АДРЕСА_1 була придбана за власні кошти ОСОБА_1 шляхом зняття з рахунку її авансового внеску та сплати коштів з оформленого на ОСОБА_3 кредиту. Судом не взято до уваги те, що згідно ст. 5.2 договору іпотеки, іпотекодавець ОСОБА_1 не перебуває у фактичних шлюбних відносинах.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_1, який одочасно є представником відповідача ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просиларішення суду залишити без змін.
Представник третьої особи ПАТ «ОТП Банк» підтримав апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних дише формальних міркувань.
З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.
ОСОБА_1 перебувала в попередньому зареєстрованому шлюбі, який 08.07.2008 року на підставі рішення суду було розірвано. Від даного любу у неї народився син ОСОБА_7. Вказані обставини ОСОБА_1 підтвердила в судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції.
Згідно листа Відокремленого підрозділу «Санаторію ім. М. Гоголя»ДП «Південна залізниця» №55 від 31.01.2014 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 знаходились на санаторно-курортному лікуванні в санаторії ім. М. Гоголя Південної залізниці з 25 квітня по 10 травня 2009 року, спільно проживали в двокімнатних апартаментах №302 корпусу №6 Вартість послуг склала 19200 грн. (а.с. 231 т.1).
Як вбачається з листа ФОП ОСОБА_8 від 14.01.2014 року, наданого у відповідь на лист ОСОБА_3, на підставі укладеного з ОСОБА_3 договору №004/2 від 16.01.2010 року ФОП ОСОБА_8 був розроблений в повному обсязі дизайн - проект квартири АДРЕСА_1 для проживання там родини замовника, його дружини та сина (а.с.233 т.1).
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 суду показали, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 приблизно з січня 2008 року проживали разом без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, спільно виховували сина відповідача ОСОБА_7, разом відпочивали та планували народження своїх дітей. Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 підтвердили факт придбання сторонами квартири АДРЕСА_1 за кошти від отриманого в банку ОСОБА_3 кредиту. Свідок ОСОБА_11 півердила факт придбання позивачем спірного автомобіля марки AUDI.
05.11.2009 року між ПАТ «ОТП-Банк» та ОСОБА_3 був укладено кредитний договір № МL-009/002/2009 відповідно до якої банк надав ОСОБА_3 кредит на загальну суму 3 108 000 доларів США на строк до 20.12.2031 року. Цільове використання кредиту - придбання нерухомого майна (а.с. 17 т.1).
На забезпечення виконання зобов'язань по зазначеномудоговору кредиту 05.11.2009 рокуміж ОСОБА_1.В. та ПАТ «ОТП-Банк» бувукладений договір іпотеки (майнової поруки) № RМL - 009/002/2009. Предметом вказаного договору є АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю (ОСОБА_1) на праві власності згідно договору купівлі-продажу квартири від 05.11.2009 року, відповідно до умов якого продаж квартири вчинено за 3 228 302 грн. (а.с. 18-22 т. 1).
Згідно договору про передачу завдатку від 16.10.2009 року на підтвердження зобов'язання щодо оплати квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_1 передала Фірмі «Т.М.М.» - ТОВ завдаток у розмірі 120 302 грн. (а.с. 23 т.1)
З договору купівлі продажу квартири від 27.11.2009 року вбачається, що ОСОБА_3 продав належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_8. Продаж квартири було вчинено за 798 100 грн. (а.с. 26). Згідно виписки Пат «ОТП-Банк» 27.11.2009 року ОСОБА_3 було внесено в рахунок погашення кредиту за договором № МL-009/002/2009 суму 1 028 130 грн. (а.с.28).
За змістом ст. З СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
З урахуванням встановлених судом обставин та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов вірного висновку про доведеність факту сумісного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 09 липня 2008 року до 31 грудня 2010 року. При цьому судом обгрунтовано взято до уваги покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, наявні в матеріалах справи фотокартки, докази на підтвердження спільного відпочинку сторін, придбання за рахунок кредитних коштів квартири з розробленням її проект-дизайну для спільного проживання.
Оцінюючи покази свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 суд правильно входив з того, що вони не містять відомостей щодо предмету спору та доказування, а також є суперечливими.
Право спільної сумісної власності подружжя врегульовано главою 8 СК України.
Так, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст.60 СК України).
Дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності (ч.1 ст. 69 СК України).
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено, зокрема, домовленістю між ними (ч.1 ст.70 СК України ).
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають значення для справи. Неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. (ч.ч.1, 2 ст. 71 СК України).
Судом вірно встановлено, що сторонами під час перебування у фактичних шлюбних відносинах в якості погашення вартості квартири АДРЕСА_1 було виплачено грошову суму в загальному розмірі 1 146 364 грн., з урахуванням внесеного ОСОБА_1 завдатку в сумі 120 302 грн. та внесених ОСОБА_3 798 100 грн. від продажу квартири, що підтверджується випискою з банківського рахунку ОСОБА_3 в ПАТ «ОТП Банк» (а.с. 27-42 т. 1), а тому суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача в частині збільшення його частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 на суму 798 100 грн.
Згідно біржового контракту купівлі-продажу транспортного засобу № СА0022603Б від 26.02.2010 року ОСОБА_1, в період спільного проживання з ОСОБА_3, придбала транспортний засіб -автомобіль марки «AUDI Q7 3.0 TDI», державний номерний знак НОМЕР_3, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, ринкова вартість якого відповідно до довідки № 8526 складеної 14.01.2014 року ФОП ОСОБА_18, станом на 26.11.2013 року складає 427 450, 00 грн. ( а. с. 63-66 т.2 )
Відповідно до довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 03.12.2013 року станом на 03.12.2013 року, транспортний засіб AUDI Q7 кузов НОМЕР_2, який був зареєстрований за ОСОБА_1, 31.08.2013 року було знято з обліку для реалізації та в цей же день перереєстровано на ОСОБА_4 та видано номерний знак НОМЕР_4 (а.с. 91 т.1).
ОСОБА_1 в судовому засіданні під час розгляду справи в суді першої інстанції зазначила, і вказана обставина не заперечувалась позивачем, що розмір коштів, отриманих від реалізації транспортного засобу AUDI Q7 - становить 42 000 доларів США, що станом на серпень 2013 року еквівалентно 336 000 грн.
З урахуванням тієї обставини, що відчуження спірного автомобіля було здійснено відповідачем без згоди позивача, відповідач одноособово отримала та розпорядилася отриманими від реалізації автомобіля грошовими коштами, суд прийшов до правильного висновку про необхідність врахування при поділі майна подружжя коштів отриманих від реалізації автомобіля, визнавши за ОСОБА_1 право власності на вказані грошові кошти.
Врахувавши, що зобов'язання за кредитним договором, які виникли з метою придбання квартири для проживання сім'ї сторін ОСОБА_3 виконуються одноособово з моменту припинення між сторонами фактичних сімейно-шлюбних стосунків, участі у сплаті кредитних зобов'язань ОСОБА_1 не приймає, з урахуванням часток кожного з подружжя у спільному майні, судом зроблений обгрунтований висновок про доцільність способу поділу спільного сумісного майна шляхом виділення позивачу у власність спірної квартири АДРЕСА_1 в порядку поділу їхнього з відповідачем ОСОБА_1 спільного сумісного майна та покладення на позивача одноособово всього обсягу спільних кредитних зобов'язань. Суд обґрунтовано визнав право власності за ОСОБА_1 на грошові кошти, отримані нею від реалізації спільно придбаного автомобіля "AUDI Q7 3.0 TDI", 01.01.2008 pоку випуску, номер кузова НОМЕР_2 в розмірі 336 000 грн., стягнувши з ОСОБА_3 різницю між розміром частки ОСОБА_1 та розміром грошових коштів, що виділяються їй в порядку поділу майна в розмірі 5 981 грн.
Та обставина, що квартира, право власності на яку визнано за ОСОБА_3, передана на забезпечення виконання зобов'язань по договору кредиту від 05.11.2009 року в іпотеку ПАТ «ОТП-Банк» жодним чином не порушує права банку, оскільки у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов′язки за іпотечним договором у тому ж обсязі і на умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (ст. 23 Закону України «Про іпотеку»).
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий:
Судді:
Справа № 757/25163/13-ц
№ апеляційного провадження: №22-ц/796/6592/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Вовк С.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Росік Т.В.