АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]
28 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Росік Т.В.
суддів: Прокопчук Н.О.‚ Мазурик О.Ф.
при секретарі Калініній Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 березня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання припиненим попереднього договору, визнання невиконаними умов попереднього договору з вини відповідача‚
В С Т А Н О В И Л А :
В березні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання припиненим попереднього договору, визнання невиконаними умов попереднього договору з вини відповідача. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 06 серпня 2008 року між ним та ОСОБА_3 був укладений попередній договір, відповідно до умов якого сторони зобов'язувались в майбутньому, в строк до 20 грудня 2008 року укласти договори купівлі - продажу частини житлового будинку та частини земельної ділянки на визначених у ньому умовах. Договором від 03 вересня 2008 року сторонами були внесені зміни до попереднього договору від 06 серпня 2008 року, зокрема щодо збільшення суми сплаченого авансу та змінена ціна договору. Оскільки в строк до 01 грудня 2008 року відповідач не виконав свої зобов'язання, передбачені п.3.1 попереднього договору, з урахуванням зміни підстав та збільшених позовних вимог, просив суд визнати, що зобов'язання укласти основні договори купівлі - продажу частини житлового будинку та частини земельної ділянки, передбачене попереднім договором укладеним 06 серпня 2008 року із змінами до нього від 03 вересня 2008 року припинене з 20 грудня 2008 року, у зв'язку з тим, що основні договори купівлі - продажу частини житлового будинку та частини земельної ділянки не були укладені у встановлений в попередньому договорі строк; визнати, що відповідач ОСОБА_3 не виконав умови п. 3.1 укладеного, між сторонами 06 серпня 2008 року попереднього договору зі змінами від 03 вересня 2008 року; визнати, що основні договори купівлі-продажу частини житлового будинку та частини земельної ділянки були не укладені з вини відповідача ОСОБА_3
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 березня 2014 року позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.
ОСОБА_2. вважаючи, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування обставин, які мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, в поданій апеляційній скарзі просив його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те‚ що суд прийшов до невірного висновку щодо недоведеності вини відповідача у невиконанні ним зобов'язань, передбачених умовами попереднього договору від 06 серпня 2008 року та того, що основні договори купівлі продажу частини житлового будинку та земельної ділянки були не укладені з вини відповідача, оскільки цивільне законодавство покладає обов'язок на особу, яка порушила зобов'язання доводити відсутність своєї вини. Також невірним є висновок суду про недоведеність обставин щодо явки позивача у встановлені строки до нотаріуса для укладення основних договорів, повідомлення про це відповідача та відсутність у позивача відповідних документів для укладення договорів купівлі-продажу, оскільки відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов'язання за попереднім договором, крім того, зазначені обставини не були предметом даного позову.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, належним чином відповідно до положень ч.5 ст. 74 ЦПК України повідомлені про час та місце розгляду справи. Колегія суддів прийшла до висновку про можливість слухання справи у відсутність сторін за правилами ст. 305 ч.2 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню‚ а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06.08.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений попередній договір. посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 7459 відповідно до умов якого сторони зобов'язувалися у майбутньому, в строк до 20 грудня 2008 року укласти договори купівлі-продажу 1/12 частин від 0,1018 га. земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_2 та 1/12 частини розташованого на вказаній земельній ділянці жилого будинку (в майбутньому квартира № 7) на 2-му поверсі, загальною площею 75 кв. м., на умовах, визначених договором. (а.с. 23-24).
На виконання умов укладеного договору, ОСОБА_3 видав, а ОСОБА_2 отримав аванс у сумі 48 445 грн., що еквівалентно 10 000 доларів США за курсом НБУ на день укладання цього договору, в рахунок належних ОСОБА_3 563 173, 13 грн., що еквівалентно 116 250 доларів США за курсом НБУ на день укладання цього договору, які ОСОБА_3 повинен сплатити ОСОБА_2 при оформленні основних договорів.
Пунктом 1.1. зазначеного договору визначено, що у разі невиконання ОСОБА_2 зобов'язань, передбачених цим договором, що призвело до неукладання основного договору, ОСОБА_2 повертає ОСОБА_3 аванс у сумі 48 445 грн., що еквівалентно 10 000 доларів США за курсом НБУ на день укладання цього договору та сплачує штраф у розмірі авансу - 48 445 грн., що еквівалентно 10 000 доларів США за курсом НБУ на день укладання цього договору. Уразі невиконання ОСОБА_3 зобов'язань, передбачених цим договором, що призвело до неукладання основного договору, ОСОБА_2 залишає у себе аванс у сумі 48 445 грн., що еквівалентно 10 000 доларів США за курсом НБУ на день укладання цього договору.
Згідно п. 2.7 попереднього договору ОСОБА_2 зобов'язувався підготувати в строк до укладання основних договорів документи та довідки, необхідні для нотаріального посвідчення договорів купівлі - продажу частини жилого будинку та частини земельної ділянки (правовстановлюючий документ на жилий будинок з відміткою про реєстрацію в БТІ, довідку - характеристику з БТІ, форму № 3 про наявність/відсутність зареєстрованих осіб за вказаною адресою, звіт про експертну оцінку частини земельної ділянки, нормативну оцінку частини земельної ділянки, довідку про відсутність обмежень, обтяжень по використанню земельної ділянки.
Сторони повинні виконати свої взаємні обов'язки за основними договорами під час укладання основних договорів. Основні договори мали бути посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 0.0. за адресою: АДРЕСА_1 (п.п. 2.8 та 2.9 попереднього договору)
Пунктом 3, 3.1 попереднього договору, сторони домовились, що до 05 вересня 2008 року ОСОБА_3 додатково передасть ОСОБА_2 аванс у розмірі 121 112,50 грн., на підтвердження чого в день передачі грошових коштів в зазначеній сумі буде укладено договір про внесення змін до договору. Решту суми ОСОБА_3 повинен передати ОСОБА_2 до 01 грудня 2008 року, на підтвердження чого в день передачі грошових коштів в зазначеній сумі буде укладено договір про внесення змін до цього договору.
03 вересня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір, про внесення змін до попереднього договору, щодо купівлі-продажу частини житлового будинку та частини земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 06.08.2008 року за реєстровим № 7459, а саме п.п. 1, 1.1., 2.4. попереднього договору викладено в такій редакції: «ОСОБА_3 дав, а ОСОБА_2 отримав аванс у сумі 169 557, 50 грн. в рахунок належних з ОСОБА_3 563 173,13 грн., які ОСОБА_3 повинен сплатити ОСОБА_2 при оформленні основних договорів». «У разі невиконання ОСОБА_2 зобов'язань, передбачених цим договором, що призвело до неукладання основного договору, ОСОБА_2 повертає ОСОБА_3 аванс у сумі 169 557,50 грн. та сплачує штраф у розмірі авансу - 169 557, 50 грн. У разі невиконання ОСОБА_3 зобов'язань, передбачених цим договором, що призвело до неукладання основного договору, ОСОБА_2 залишає у себе аванс у сумі 169 557,50 грн.». «Ціна - визначається сторонами у розмірі 563 173, 13 грн.». Інші положення попереднього договору підлягають застосуванню в попередній редакції. (а.с. 26).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що законодавством України не передбачено визнання попереднього договору припиненим у судовому порядку, позивачем не доведено, що умови попереднього договору були не виконані з вини відповідача, зобов′язання за попереднім договором ОСОБА_2 не виконані.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.
Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена - у письмовій формі. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Тому, оскільки законом встанавлено, що якщо основний договір не укладений протягом строку, встановленого попереднім договором, встановлене таким договором зобов′язання припиняється, є правильними висновки суду, що визнання припиненим попереднього договору за рішенням суду не вимагається. Закінчення встановленого попереднім договором строку у випадку неукладення основного договору припиняє попередній договір.
Крім того, п.4 попереднього договору сторони погодили, що у разі, якщо відповідач не виконає свої зобов′язання згідно п.3, п.3.1 договору протягом більш ніж 10 календарних днів, ОСОБА_2 має право розірвати цей договір.
Позовні вимоги про визнання невиконаними умов попереднього договору з вини відповідача обгрунтовувалися тим, що останній не виконав умови п. 3.1 укладеного між сторонами 06.08.2008 року попереднього договору зі змінами від 03.09.2008 року. Пунктом 3.1 сторони домовилися, що відповідач решту суми, що підлягала сплаті (тобто за вирахуванням авансу) повинен передати позивачу до 01.12.2008 року на підтвердження чого в день передачі коштів буде укладено договір про внесення змін до попереднього договору.
Відмовляючи в задоволенні таких вимог, суд правильно виходив з того, що позивачем не доведено того, що ОСОБА_3 в односторонньому порядку відмовився від виконання своїх зобов′язань за попереднім договором, позивачем свої зобов'язання за попереднім договором до дати підписання основного договору не виконані.
Так, відповідно до п.1 договору від 03.09.2008 року про внесення змін до попереднього договору вбачається, що відповідач видав, а позивач отримав аванс у сумі 169557,50грн. в рахунок належних з ОСОБА_3 563173,13 грн., які останній повинен сплатити продавцю при оформленні основних договорів. Тобто сторони визначили, що решта суми має бути сплачена в день підписання основного договору, а матеріали справи беззаперечно свідчать, що ОСОБА_2 в строк до 01.12.2008 року (дата сплати решти суми, тобто і дата укладання основного договору) не виконав вимоги п. 2.7. попереднього договору від 06.08.2008 року, які зобов'язували останнього підготувати документи та довідки, необхідні для нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу частини жилого будинку та частини земельної ділянки, а саме: правовстановлюючий документ на жилий будинок з відміткою про реєстрацію в БТІ, довідку - характеристику з БТІ, форму № 3 про наявність/відсутність зареєстрованих осіб за вказаною адресою, звіт про експертну оцінку частини земельної ділянки, нормативну оцінку частини земельної ділянки, довідку про відсутність обмежень, обтяжень по використанню земельної ділянки.
Тому є правильними висновки суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 і доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують. Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, в межах заявлених позовних вимог, а тому колегія суддів апеляційного суду не знаходить підстав для його скасування..
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий - суддя:
Судді:
Справа № 761/28926/13-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6071/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Волошин В.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Росік Т.В.