АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Галаган В.І.

№ 22-ц/796/6862/2014 Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,

при секретарі Троц В.О.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян, починаючи з 15 листопада 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 229,40 грн.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково - визнати виплачені раніше кошти на банківську картку, що відкрита 31 липня 2012 року в Сбербанку Росії на ім'я ОСОБА_3, сплаченими аліментами на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина в твердій грошовій сумі у розмірі еквівалентному 4 000 грн., починаючи з 01 березня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції було ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Ухвалюючи рішення, суд не перевірив надані відповідачем довідки Сбербанку Росії щодо відкриття ним 31 липня 2012 року банківської картки на ім'я ОСОБА_3, на яку щомісячно ним добровільно за домовленістю з позивачкою перераховувалися аліменти на утримання його малолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 16000 російських рублів (еквівалент 4 000 грн.) з серпня 2012 року по березень 2014 року, якими позивачка розпоряджалась на власний розсуд. При цьому, позивачка визнала вказані обставини в судовому засіданні 21 березня 2014 року. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина, починаючи з дня подання позовної заяви 15 листопада 2012 року. Крім того, судом не було враховано того, що на його утриманні перебуває одинока матір, а також непрацездатна дружина. Щомісячний заробіток ОСОБА_2 становить 24 621,58 російських рублів, а 16 000,00 російських рублів, які він щомісячно перераховував на користь позивачки на утримання сина, що складає більше 60% його щомісячного доходу. З урахуванням вказаних обставин вважає за можливе визначити аліменти, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина в твердій грошовій сумі в розмірі 16 000,00 російських рублів, що еквівалентно 4 000,00 грн.

В апеляційній інстанції представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

ОСОБА_3 просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 21 квітня 2007 року по 27 листопада 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі (а. с. 4-5).

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час проживає разом з матір'ю (а. с. 2, 3).

ОСОБА_2 з 19 жовтня 2012 року працює у ВАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» на посаді другий пілот, його заробітна плата за період з 19 жовтня 2012 року по 31 травня 2013 року склала 281 887,39 російських рублів. Крім того, ОСОБА_2 з 01 жовтня 2012 року отримує пенсію за віком, як працівник цивільної авіації. Розмір пенсії становить 4 396,00 рублів. Вказані обставини підтверджуються копією довідки ВАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» від 17 червня 2013 року № 12.4.5П-6382/13, копією довідки від 19 лютого 2013 року, виданої відділом призначення, переобліку і виплати пенсій по Ленінському округу УПФР в м. Калуга, а також копією посвідчення НОМЕР_1 (а. с. 82, 151, 152).

Також, як вбачається з матеріалів справи, 31 липня 2012 року ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_3 було відкрито додаткову міжнародну банківську картку з встановленим щомісячним розрахунковим лімітом 16 000,00 рублів. Вказана картка випущена до особового рахунку основного утримувача ОСОБА_2 (а. с. 154, 155-164).

15 листопада 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини з усіх видів заробітку відповідача щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Так, відповідно до положень ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 180 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 1 ст. 184 СК України визначено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до змісту вказаної норми визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі можливе за заявою платника або одержувача лише у тому випадку, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, установивши, що ОСОБА_2 має регулярний дохід, з 19 жовтня 2012 року працює у ВАТ «Авіакомпанія «ЮТейр» на посаді другого пілота, а також отримує пенсію за віком, як працівник цивільної авіації.

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, судом було враховано його матеріальне становище, а також те, що на його утриманні перебуває одинока матір пенсійного віку та непрацездатна дружина, які потребують матеріальної допомоги.

При цьому, матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина згідно з ч. 1 ст. 182 СК України має враховуватися судом при визначенні розміру аліментів, та не може слугувати достатньою підставою для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Заперечуючи проти позову, відповідач не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він не має можливості сплачувати аліменти у визначеному позивачкою розмірі, а також на підтвердження обставин, визначених ч. 1 ст. 184 СК України.

Також, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на помилковість висновків суду про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина, починаючи з дня подання позовної заяви, з урахуванням сплачених ним на користь позивачки сум за період з серпня 2012 року по березень 2014 року, як такі, що суперечать вимогам ст. 191 СК України.

Крім того, як зазначив сам апелянт, за домовленістю з позивачкою ОСОБА_2 щомісячно перераховував на її рахунок 16000 російських рублів, що складає більше 60 відсотків його щомісячного доходу. При цьому, розмір аліментів, визначений судом першої інстанції, є порівняно меншим за розмір сум, які, за змістом апеляційної скарги, відповідач добровільно сплачував на користь позивачки, як аліменти на утримання сина.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_2, відхилити, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді