АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,

суддів: Левенця Б.Б., Шиманського В.Й.

при секретарі: Хилюк І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою через представника ОСОБА_2, на рішення Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2014 року в справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа: ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим,

в с т а н о в и л а :

у липні 2013 року ПАТ «АК «Надра» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3, у якому просили стягнути з останніх солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 106 881 доларів США.

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «Надра», в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив визнати договір поруки припиненим, посилаючись на те, що йому не було відомо, що ОСОБА_3 не виконує свої зобов'язання за кредитним договором та він не отримував вимогу про виконання зобов'язання позичальника, про наявність досудової вимоги йому стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами справи. Оскільки вимога пред'явлена після спливу строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України вважає поруку припиненою.

Ухвалою суду від 28.01.2014 року за заявою ПАТ «АК «Надра» основний позов залишено без розгляду.

Справа № 22-ц-796/7394/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Захарчук С.С.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 09.04.2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 через представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задовлення позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. А саме, суд не взяв до уваги, що в договорі поруки не встановлено строку припинення його дії. Останній платіж було здійснено 12.06.2009 року, вимогу банк мав пред'явити до 12.01.2010 року, але така вимога пред'явлена лише 24.04.2013 року, тобто поза межами шестимісячного терміну.

У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача Хмиров Е.О. просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомила, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у її відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.10.2007 року між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 538/П/99/2007-840, за умовами якого банк надав ОСОБА_3 кредит в розмірі 67 850 доларів США, зі сплатою 12,49 % річних, строком до 02.10.2017 року.

Цього ж дня між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки, за умовами якого останній поручився перед кредитором за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань та відповідати перед банком як солідарний боржник.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив, з того, що строк виконання основного зобов'язання ще не настав, а відтак порука не може вважатися припиненою.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладання договору поруки.

Відповідно до договору поруки дія договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов'язань. Кредитним договором строк виконання зобов'язання встановлений до 02.10.2017 року.

А тому суд першої інстанції правильно виходив з того, що шестимісячний строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який ще не настав.

Доводи апеляційної скарги про те, що такий строк має обчислюватися з дати прострочення щомісячного платежу, тобто з часу виникнення боргу, суперечать вимогам ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Кредитний договір не було розірвано, його дія не припинена та 24.04.2013 року позичальнику та поручителю направлено банком вимогу про погашення заборгованості, штрафних санкцій та дострокове стягнення всієї суми кредиту.

Доводи представника апелянта про те, що кредитна заборгованість повністю погашена позичальником не впливають на висновки суду, оскільки за правилами ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вимоги про припинення поруки з підстав повного виконання основного зобов`язання не були предметом даного спору та позивач не позбавлений права звернення до суду з позовом про припинення поруки з інших підстав.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий

Судді