АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ [1]
28 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Росік Т.В.
суддів: Прокопчук Н.О.‚ Мазурик О.Ф.
при секретарі Калініній Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 лютого 2014 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином,
В С Т А Н О В И Л А :
В червні 2013 року ПАТ «Укрнафта» звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином. Свої вимоги мотивувало тим, що між ВАТ «Укрнафта» (правонаступником якого є ПАТ «Укрнафта») та TOB «Техноінвест-МК», директором якого був ОСОБА_2 29.01.2003 року було укладено договір купівлі продажу цінних паперів, відповідно до умов якого ВАТ «Укрнафта» зобов'язувалося передати у власність TOB «Техноінвест-МК» чотири простих векселі на суму 5400000 грн., які в подальшому були передані TOB «ТехноІнвест-МК» за актом передачі, проте кошти за них на рахунок ВАТ «Укрнафта» не були перечисленні. Органами досудового слідства дії директора TOB «Техноінвест-МК» ОСОБА_2 було кваліфіковано як службова недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди ПАТ «Укрнафта» через неповернення коштів за договором та пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.11.2011 року кримінальну справу відносно ОСОБА_2 було закрито на підставі акту амністії. Оскільки злочинними діями ОСОБА_2 завдав підприємству шкоди, ПАТ «Укрнафта» просило стягнути з відповідача на його користь 5400000 грн. шкоди, заподіяної злочином.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06.02.2014 року у задоволенні позову ПАТ «Укрнафта» відмовлено.
ПАТ «Укрнафта», вважаючи, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування обставин, що мають значення для справи, через свого представника подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом не було встановлено причинного зв'язку між шкодою, завданою позивачу та діями відповідача внаслідок скоєння злочину, встановлені постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.11.2011 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_2 внаслідок застосування акта амністії. Судом не було досліджено обвинувальний висновок в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 в якому встановлені під час досудового слідства обставини справи на підтвердження вини відповідача у вчиненому ним злочині. Не враховано судом тої обставини, що звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності відбулось за нереабілітуючих підстав у зв'язку з чим його вина у вчиненні злочину, яким завдано позивачу матеріальної шкоди є такою, що встановлена та доведена постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.11.2011 року. Суд не дав належної оцінки наявним у справі рішенням господарських судів, якими підтверджується, що стягнення з ТОВ «Техноінвест-МК» на користь позивача коштів не відбулось у зв'язку з відсутністю матеріальних активів та ліквідації боржника.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ПАТ «Укрнафта» апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних дише формальних міркувань.
Встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що 29.01.2003 року між ВАТ «Укрнафта», (правонаступником якого є ПАТ «Укрнафта») та TOB «Техноінвест-МК» в особі директора ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №К-13/2003;32/44-ЦП , відповідно до умов якого ВАТ «Укрнафта» зобов'язувалося передати у власність, а TOB «Техноінвест-МК» прийняти і оплатити 4 векселі, емітовані TOB «Монблан», загальною номінальною вартістю 5 400 000 грн., а TOB «Техноінвест-МК» зобов'язувалося сплатити ВАТ «Укрнафта» вартість цінних паперів шляхом перерахування грошових коштівна рахунок продавця в національній валюті України протягом 140 днів з дати підписання договору. Дія договору визначена до 31.12.2003 року (а.с. 92-93).
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.11.2011 року у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 367 КК України ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 1 п. «В» ст. 8 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року, кримінальну справу на підставі ст. 6 п. 4 КПК України провадженням закрито. Цивільний позов ПАТ «Укрнафта» залишено без розгляду (а.с.7-11).
Рішення Господарського суду м. Києва від 20.12.2004 року позов ВАТ «Укрнафта» до TOB «Техноінвест-МК» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів №К-13/2003;32/44-ЦП від 29.01.2003 року задоволено. Стягнуто з ТОВ «Техноінвест-МК» на користь ВАТ«Укрнафта» 5 400 000 грн. основного боргу , 781 677 грн. пені, 509 669 грн.89 коп.суми, на яку збільшився борг у зв'язку з інфляційними процесами , 219 628 грн. 80 коп., 3% річних , 1700 грн. витрат по сплаті державного мита , 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вказаним рішенням встановлено, що на день вирішення спору TOB «Техноінвест-МК» в добровільному порядку не сплатило на користь позивача 5 400 000 грн. заборгованості по сплаті вартості отриманих простих векселів за договором № К-13/2003; 32/44-ЦП від 29.01.2003 року (а.с. 36-39).
Згідно ч.З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Господарського суду м. Києва від 13.10.2005 року ТОВ «Техноінвест-МК» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (а.с. 40-41).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.12.2007 року банкрута TOB «Техноінвест-МК» ліквідовано, як юридичну особу в зв'язку з банкрутством (а.с. 42-43).
Норми ЦК УРСР в редакції 1963 року, які суд правомірно застосував до спірних правовідносин, які виникли між сторонами до 01.01.2004 року, тобто до набрання чинності ЦК України, містять загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди.
Норму, що регулює відшкодування шкоди, завданої злочином саме організації (юридичній особі) ЦК УРСР не містив. Відсутня така норма і у ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 440 ЦК УРСР в редакції 1963 року шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством Союзу РСР.
Згідно ст. 441 ЦК УРСР в редакції 1963 року організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.
З урахуванням тієї обставини, що відповідач своїми незаконними діями завдав шкоду позивачу під час виконання трудових обов'язків на посаді директора TOB «Техноінвест-МК», що встановлено постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.11.2011 року у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, суд дійшов обгрунтованого висновку, що відшкодування такої шкоди відповідно до положень ст. 441 ЦК УРСР покладається на TOB «Техноінвест-МК».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався таким своїм правом, звернувшись з позовом про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів саме до TOB «Техноінвест-МК».
Доводи апеляційної скарги про те, що звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності відбулось за нереабілітуючих підстав на підставі акту амністії правового значення для вирішення спору не мають.
Також не можуть бути прийняті до уваги доводи скарги ПАТ «Укрнафта» з-приводу того, що стягнення коштів з ТОВ «Техноінвест-МК» за рішенням суду неможливе у зв′язку з відсутністю у останнього матеріальних активів та ліквідацією боржника, тому такі кошти підлягають до стягнення з ОСОБА_2 Чинним до правовідносин, що виникли до 01.01.2004 року ЦК УРСР встановлено, що шкода, яку просить відшкодувати відповідач підлягає відшкодуванню організацією в якій працює працівник, який завдав такої шкоди під час виконання ним своїх трудових обов′язків, норма ж права, яка б давала право на відшкодування такої шкоди самим працівником за неможливості такого відшкодування організацією де він працює відсутня.
Зважаючи на викладене, правильними є висновки суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Укрнафта».
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і містять посилання на обставини, які з достатньою повнотою досліджені і оцінені судом першої інстанції. Вони не впливають на законність рішення, яке постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, в межах заявлених позовних вимог, а тому колегія суддів апеляційного суду не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»- відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий - суддя:
Судді:
Справа № 761/15504/13-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4644/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Гайдук С.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Росік Т.В.