АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,

суддів: Левенця Б.Б., Шиманського В.Й.

при секретарі: Хилюк І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», поданою через представника Бобракова Олексія Миколайовича, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про розірвання кредитного договору,

в с т а н о в и л а :

у жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «КБ «Надра», у якому просив розірвати кредитний договір ПК 304/08-00 від 17.09.2008 року посилаючись на те, що він кредитних коштів за цим договором не отримував, що є істотним порушенням умов договору. Зазначеними коштами заволоділи інші особи, які ввели його в оману.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18.02.2014 року позов задоволено. Кредитний договір ПК 304/08-00 від 17.09.2008 року, укладений між сторонами розірвано. Вирішено питання про стягнення судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ПАТ «КБ «Надра» через представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в позові в повному обсязі. Посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не врахував, що кошти передано позивачу, що підтверджується його власним підписом на заяві про видачу готівки. Сам позивач підписував кредитний договір, а з ОСОБА_3 укладено договір поруки. Вважають, що позивач був у змові із засудженими особами і мав з цього вигоду.

У судовому засіданні представник апелянта Хмиров Е.О. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача Ліпатов І.А. просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Справа № 22-ц-796/5531/2014

Головуючий у суді першої інстанції Кравець Д.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції Махлай Л.Д.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.09.2008 року між ВАТ «КБ «Надра», який надалі змінив назву на ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ПК 304/08-00, згідно з яким банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 191 500 доларів США під 15,49 % для проведення розрахунків по договору купівлі - продажу № 696 від 17.09.2008 року, укладеному між позичальником та ОСОБА_8, згідно якого позичальник придбає у власність нерухоме майно: житловий будинок та земельну ділянку, що знаходиться у АДРЕСА_1 строком до 17.09.2033 року, а ОСОБА_2 зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами шляхом внесення щомісячних платежів відповідно до умов договору.

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 24.07.2013 року, який набрав законної сили, визнано винним та засуджено ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358 КК України, ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 192 КК України та ОСОБА_11 за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358 КК України. Даним вироком встановлена вина зазначених осіб у заволодінні грошовими коштами ЦВ філії ВАТ КБ «Надра» шляхом обману та зловживання довірою. Зокрема встановлено, що на підставі документів підписаних позивачем, ОСОБА_9 продовжуючи реалізовувати єдиний з ОСОБА_10 та ОСОБА_12 злочинний умисел, отримала готівкою в касі ЦВ філії ВАТ КБ «Надра» кредитні кошти в розмірі 191 500 доларів США, а ОСОБА_12 повідомила позивача, що в оформленні кредиту відмовлено у зв`язку з чим домоволодіння купуватися не буде. Після отримання кредиту зазначені особи розпорядилися кредитними коштами на власний розсуд.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що кредитні кошти за договором отримано не позивачем, а ОСОБА_9, а тому договір підлягає розірванню.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Позивач не заперечував ту обставину, що він особисто підписував кредитний договір та заяву на видачу готівки, у якій зазначено про те, що останній отримав 191 500 доларів США, що еквівалентно 928 985,65 грн.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 2 3 ст. 653 цього ж Кодексу якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що кредитні кошти були отримані не позивачем, а іншими особами та дані обставини встановлені вироком суду, який набрав законної сили.

Разом з тим, суд не звернув уваги на те, що сторонами договору є ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 та останній не заперечував ні підписання кредитного договору, ні заяви на видачу готівки. Суд також не звернув уваги на те, що у вироку суду зазначено, що після укладення кредитного договору на виконання зобов`язань за цим договором було сплачено 1 526,58 доларів США в рахунок погашення кредиту та 8 686,05 доларів США в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами. У вироку також зазначено про те, що банку спричинено матеріальну шкоду у розмірі 189 973,42 доларів США, що еквівалентно 921 580,06 грн. ОСОБА_13 з цивільним позовом при розгляді кримінальної справи не звертався, проте вирішуючи питання щодо цивільного позову іншої фізичної особи суд вказав, що належними відповідачами є ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_12

Таким чином грошові кошти ПАТ «КБ «Надра» було видано у тій сумі, яка зазначена у кредитному договорі та інша сторона договору ОСОБА_2 проставив свій особистий підпис про отримання таких коштів. Суд першої інстанції не перевірив обставин передачі коштів. Разом з тим, при розгляді справи у апеляційному порядку встановлено, що кредитні кошти спочатку було перераховано на рахунок ОСОБА_2 відповідно до меморіального ордеру № 1 від 17.08.2008 року, а потім цього ж дня видано готівкою.

Таким чином банк зобов`язання щодо видачі кредитних коштів виконав у повному обсязі ще до видачі готівки, перерахувавши ці кошти на рахунок позивача.

Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що засуджені особи, знаходили осіб, яких просили оформити на себе кредит. Однією особою з них і був ОСОБА_2, який погодився оформити на себе кредит та підписати як кредитний договір так і інші документи, необхідні для його отримання, в тому числі і документи про видачу кредиту. Таким чином відповідач як сторона договору діяв лише з ОСОБА_2 (стороною договору), а не з особами, які вмовили останнього взяти кредит. Мотиви, з яких ОСОБА_2 вирішив оформити кредитний договір не є умовами договору та не мають правового значення.

Доводи представника позивача про те, що банк при видачі готівки порушив інструкції щодо ідентифікації особи, якій видають грошові кошти та касир банку видали ці кошти іншій особі колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки ОСОБА_2 і не заперечував передачу свого паспорта та ідентифікаційного коду для встановлення його особи при видачі кредиту та був особисто присутнім при оформленні кредиту. Крім того, суд не врахував, що у день укладення кредитного договору також було укладено договір поруки з ОСОБА_3, який остання не оспорювала. За цим договором ОСОБА_3 поручилася нести солідарну відповідальність разом з позичальником, а відтак знала і розмір кредиту, і інші умови договору.

Оскільки підставою позову про розірвання кредитного договору була лише та обставина, що банк не виконав умови договору про надання кредитних коштів у розмірі, зазначеному у договорі, а з матеріалів справи, у тому числі і з вироку суду вбачається, що такі кошти банком було видано, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції суперечать встановленим обставинам.

На думку колегії суддів той факт, що позивач був введений в оману ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 не є підставою для розірвання кредитного договору з підстав невиконання банком зобов`язань по видачі кредиту, оскільки банк свої зобов`язання виконав. Кредитні кошти було перераховано на рахунок позивача, а надалі останній поставив свій підпис у заяві на видачу готівки про те, що ці кошти отримав, а з ОСОБА_3 укладено договір поруки. Будь - яких доказів про те, що відповідач знав про те, що кошти з рахунку ОСОБА_14 видані не останньому, а іншій особі позивачем не надано.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що висновки суду не відповідають встановленим обставинам, а відтак рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313,314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про розірвання кредитного договору відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий

Судді