АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Мазур І.В.

№ 22-ц/796/6908/2014 Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,

при секретарі Троц В.О.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 квітня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_3, про визнання недійсним свідоцтва про народження,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 квітня 2014 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_3, про визнання недійсним свідоцтва про народження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням положень норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу на те, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2012 року ОСОБА_4 була позбавлена батьківських прав щодо сина ОСОБА_5, а отже вона вважається такою, що втратила щодо свого сина всі свої особисті немайнові права. Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не мали права 28 листопада 2012 року подавати заяву про визнання батьківства відповідно до положень ст. 126 СК України, оскільки вони в цей час перебували в зареєстрованому шлюбі. Також, вважає, що судом було порушено положення ст. ст. 31, 211, 213 ЦПК України.

В апеляційній інстанції ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

В судове засідання представник відповідача Органу опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації та третя особа ОСОБА_3 не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5, про що в книзі реєстрації народжень 20 грудня 2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м.Києві зроблено актовий запис №3648. Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_5, виданого 20 грудня 2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві серії НОМЕР_1, батьком дитини було записано ОСОБА_6, матір'ю - ОСОБА_4 (а. с. 6). На час народження дитини ОСОБА_4 не перебувала в зареєстрованому шлюбі, батько дитини був записаний зі слів останньої.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28 листопада 2012 року за позовом бабусі ОСОБА_5 - ОСОБА_1 ОСОБА_4 було позбавлено батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

28 листопада 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, про що 28 листопада 2012 року було складено відповідний актовий запис № 1493, прізвище ОСОБА_4 змінено на «ОСОБА_4» (а. с. 5).

У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 визнав себе батьком дитини, 28 листопада 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві були внесені відповідні зміни до Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_5 та видано нове свідоцтво серії НОМЕР_2, відповідно до якого було змінено його прізвище на «ОСОБА_4», батьками зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а. с. 7, 41-42).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2013 року було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 22-27).

01 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Органу опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_3, про визнання недійсним виданого 28 листопада 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи свої вимоги тим, що дані, зазначені у вказаному свідоцтві суперечать даним, внесеним в Книгу реєстрації народжень та складеному актовому запису.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.

При цьому, відповідно до змісту ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. 3 ЦПК України таке право виникає у особи лише у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання; формування Державного реєстру актів цивільного стану та його ведення належить до компетенції Відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

До повноважень органу опіки та піклування належить надання ним допомоги у здійсненні особами у здійсненні ними своїх сімейних прав та виконанні обов'язків а також прийняття участі у захисті сімейних прав та обов'язків.

Відтак, Орган опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації не може виступати належним відповідачем в даній справі.

Крім того, СК України не визначає такого способу захисту прав та інтересів, як визнання недійсним свідоцтва про народження, яке за своїм змістом є документом, який лише посвідчує подію народження фізичної особи і започатковує її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на порушення судом першої інстанції положень ст. ст. 31, 211, 213 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді