АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/4630/2014 Головуючий у 1 інстанції - Савицький О.А.

м.Київ Доповідач - Борисова О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Калініній Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», третя особа: ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 13 938,18 грн. та судові витрати.

В мотивування вимог посилалися на те, що 14.01.2013 року сталася ДТП, в результаті якої, його автомобіль зазнав пошкоджень, що мають бути відшкодовані ПрАТ «ПРОСТО-страхування», оскільки відповідальність винної особи була застрахована.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року - в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу та посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення його позову в повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що він не виконав вимоги експерта, оскільки автомобіль потрібно було надати у невідновленому стані.

Крім того, позивачем суду ще 29.08.2013 року були надані копії рахунку № 143B46760 від 05.04.2012 ТОВ «ГРАНД - АВТО» та квитанції №2207/13 від 22.07.2013 року ПП «ОСОБА_4», які підтверджували фактичні витрати на проведені ремонтні роботи у розмірі 38550,20 грн.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги просив її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду заяву в якій просив розглядати справу у його відсутності. Колегія суддів вважає можливим розглядати справу у його відсутності.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи був належним чином повідомлений, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача,, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та необґрунтованості.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Судом встановлено, що 14.01.2013 року сталася ДТП за участю автомобіля «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля марки «Фольксваген Джета», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який є його власником.

Постановою Ровеньківського міського суду Луганської області від 11.02.2013 року винним у вчинені ДТП визнано ОСОБА_3, відповідальність якого, згідно Полісу АВ № 19А1916 від 07.10.2012 року застрахована в ПрАТ «ПРОСТО-страхування», відповідно до якого ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн.; франшиза - 0 грн.

25.01.2013 року позивач письмово повідомив страховика про настання страхового випадку.

Відповідно до звіту № 30-01-13 від 26.02.2013 року, виконаного на замовлення відповідача ПрАТ «ПРОСТО-страхування», вартість матеріального збитку пошкодженого в ДТП автомобіля позивача складає 15792,04 грн. (без ПДВ 13160,03 грн.), до якого не входить вартість ремонту АКПП вказаного автомобіля.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріальних збитків № 0103/13/13 від 07.03.2013 року, проведеного за ініціативою ОСОБА_2, вартість матеріально збитку пошкодженого в ДТП автомобіля позивача складає 50351,05 грн., до розміру якого, входить вартість ремонту автоматичної коробки перемикання передач (АКПП), яка на думку позивача була пошкоджена саме внаслідок ДТП.

Беручи до уваги результати звіту від 26.02.2013 року відповідач виплатив позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 13160,03 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13422 від 17.05.2013 року.

З матеріалів справи убачається, що судом першої інстанції, для встановлення того, чи пов'язані пошкодження АКПП автомобіля «Фольксваген» з ДТП, яка сталося 14.01.2013 року у справі була призначена судова авто-технічна експертиза.

19 грудня 2013 року до суду з КНДІСЕ повернулися матеріали цивільної справи з повідомленням експерта про неможливість дачі висновку, оскільки позивачем не був наданий об'єкт дослідження, а саме автомобіль марки «Фольксваген Джета», державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до листа № 336 від 30.05.2013 року, офіційний дилер «Фольксваген» в м. Києві та Київській області повідомив, що 04.10.2012 року автомобіль «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1 здійснював діагностику несправностей на VAS на ТОВ «Луганськ Преміум», в результаті якої було виявлено несправності АКПП і рекомендовано власнику транспортного засобу здійснити заміну АКПП та гідротрансформатора (а.с.28).

Тобто, апеляційна інстанція погоджується з тим, що позивачем, як на підставу доведення своїх позовних вимог не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів про те, що заміна АКПП була необхідної в результаті її пошкодження в момент ДТП, що сталося 14.01.2013 року, оскільки ОСОБА_2 було рекомендовано її замінити ще 04.10.2012 року.

Разом з тим, твердження апелянта про те, що автомобіль відремонтований і вимога експерта не могла ним бути виконаною є безпідставними, оскільки в силу вимог законодавства особа повинна довести свої вимоги та заперечення і те, що автомобіль відремонтований не може бути підставою для відмови експерту у доступі до об'єкту дослідження.

В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відсутні в апеляційній скарзі доводи, які б давали підстави до скасування рішення суду, оскільки при розгляді справи у апеляційному суді скаржник не надав будь - яких переконливих доказів на спростування висновків суду першої інстанції.

Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: