Справа № 407/475/14-ц

2/407/413/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2014 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

у складі головуючого: судді Бабічевої Л.П.

при секретарі Колчиній Н.В.

Рашиній І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит цивільну справу за позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах держави до Антрацитівської районної державної адміністрації Луганської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження та договору оренди / третя особа - Управління Держземагенства в Антрацитівському районі/, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Луганської області звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним розпорядження та договору оренди.

В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що перевіркою, проведеною органами прокуратури області встановлено, що розпорядженням голови Антрацитівської районної державної адміністрації №59 від 11.02.2011 передано в оренду відповідачу ОСОБА_3 земельну ділянку, загальною площею 49,15 га для ведення особистого селянського господарства строком на 49 років. На підставі вказаного розпорядження 11.03.2011 укладено договір оренди.

Вказане розпорядження та договір оренди, укладений на його виконання, є незаконними і підлягають визнанню недійсними у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч.1 ст.123 Земельного кодексу України надання земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймаються у відповідності та у порядку передбаченому законом. Відповідно до ст.5 ЗУ «Про особисте селянське господарство» для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, що передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

При прийнятті 11.02.2011р. Антрацитівською районною державною адміністрацією розпорядження №59 порушено вимоги ст..5 ЗУ «Про особисте селянське господарство» щодо розміру земельної ділянки, яка може передаватись для зазначеного виду використання.

Крім того, Земельним Кодексом України (ст. 123) також передбачено, що рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування приймаються на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (у разі зміни цільового призначення земель та надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі).

Обов'язкове проведення землеустрою при наданні земельних ділянок усіх категорій незалежно від форм власності передбачено також ст.20 Закону України «Про землеустрій».

Водночас, всупереч зазначеним нормам чинного законодавства землевпорядна документація на спірну земельну ділянку майбутній орендарем не виготовлялась та розпорядженням адміністрації не затверджувалась.

Враховуючи, що земельна ділянка передана з порушення вимог ст.5 Закону України «Про особисте селянське господарство», ст. 123 ЗК України, тобто незаконно, розпорядження Антрацитівської районної державної адміністрації №59 від 11.02.2011 та договір оренди цієї земельної ділянки, укладений між Антрацитівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 на його виконання підлягають визнанню недійсними, оскільки зміст правочину, відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, не може суперечити Цивільному Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

При встановленні недійсності такого правочину, відповідно ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, сторони зобов'язані повернути одна одній все, що вони одержали на виконання такого правочину.

Відповідно до ст.121 Конституції України однією з функцій органів прокуратури є представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених законом.

Підставою представництва, згідно зі ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності фізичних або юридичних осіб), що вчиняються між ними або з державою.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2011 року N459/2011 є Державна інспекція сільського господарства України.

Разом з тим, зазначеним Законом (ст.ст.6,9,10) не передбачено повноважень щодо звернення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, до суду з позовами про визнання рішень органів виконавчої влади недійсними та скасування договорів оренди землі.

Не передбачено таких повноважень і Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 р. №459/2011.

Відповідно ч.1 ст. 45 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, прокурор може звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

Враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, проте, у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду, прокурор пред'являє цей позов у інтересах держави як позивач.

Тому прокурор просить визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Антрацитівської районної державної адміністрації №59 від 11.02.2011 р., яким передано в оренду ОСОБА_3 земельну ділянку, загальною площею 49,15 га, для ведення особистого селянського господарства строком на 49 років. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 11.03.2011 р. між Антрацитівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, що зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 25.07.2011 №442038224000205 та зобов'язати ОСОБА_3 повернути Антрацитівській районній державній адміністрації земельну ділянку, що передана йому на підставі договору оренди від 11.03.2011 р.

У судовому засіданні прокурор Шершньов Є.О., Логачова О.С., Василюк Є.В. позов підтримали з вищевикладених підстав. Прокурор Василюк Є.В. у судовому засіданні просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Антрацитівської районної державної адміністрації №59 від 11.02.2011 р., яким передано в оренду ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 49,15 га для ведення особистого селянського господарств, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 11.03.2011 р. між відповідачами та зобов'язати відповідача ОСОБА_3 повернути Антрацитівській районній державній адміністрації земельну ділянку, що передана йому на підставі договору оренди від 11.03.2011 р.

Представник відповідача Антрацитівської районної державної адміністрації Луганської області - Мащенко Н.В., яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що відповідно до ч.3 ст.122, п.12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції на момент прийняття розпорядження та укладання договору оренди землі) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Розмір земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства для передачі в користування Земельним кодексом України не обмежений.

Згідно зі ст.123 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. В даному випадку цільове призначення земельної ділянки не змінювалось.

На підставі заяви ОСОБА_3 до райдержадміністрації, була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Технічна документація була погоджена без зауважень відділом Держкомзему у Антрацитівському районі та затверджена розпорядженням голови райдержадміністрації від 11.11.2010 р. № 437.

Враховуючи те, що відповідно до ст.22 ЗК України рілля належить до земель сільськогосподарського призначення та витребувана земельна ділянка розташована за межами населених пунктів, згідно ст.122 ЗК України було прийняте розпорядження голови райдержадміністрації від 11.02.2011 р. № 59 про передачу в оренду земельної ділянки, розташованої на території Дяківської сільської ради Антрацитівського району, ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства. На підставі даного розпорядження райдержадміністрацією був укладений договір оренди земельної ділянки зі ОСОБА_3

Також представник відповідача - Мащенко Н.В., яка діє на підставі довіреності, подала до суду письмові пояснення, де зазначила, що до заяви другого відповідача до райдержадміністрації про передачу в оренду земельної ділянки були додані: копія договору оренди 09.04.2001 року, укладеного Антрацитівською районною радою зі ОСОБА_5 на оренду земельної ділянки площею 49,15 га, розташованої на території Дяківської сільської ради Антрацитівського району, та зареєстрованого в Антрацитівському районному відділі земельних ресурсів 23.04.2001 року, та копія Технічного звіту про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки площею 49,15 га, розташованої на території Дяківської сільської ради Антрацитівського району.

У Технічному звіті був в наявності акт виносу і встановлення меж ділянки в натурі від 28.02.2001 року, підписаний всіма зацікавленими особами. Земельна ділянка була закріплена межовими знаками.

Земельна ділянка площею 49,15 га, передана в оренду Антрацитівською районною радою ОСОБА_3, це та ж сама земельна ділянка, щодо передачі якої в оренду звернувся до райдержадміністрації ОСОБА_3. Оскільки межі земельної ділянки були встановлені в натурі та цільове призначення земельної ділянки не змінювалось райдержадміністрацією був наданий дозвіл ОСОБА_3 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, яка й була в подальшому виготовлена ( а.с. 99-100).

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 11.03.2011 року між ним та Антрацитівською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди земельної ділянки площею 49,15 га для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка розташована на території Дяківської сільської ради Антрацитівського району. Вся необхідна технічна документація по земельній ділянці була виготовлена. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи Управління Держземагенства в Антрацитівському районі - Конопля Р.О., який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні пояснив, що 25.07.2011 року відділом Держкомзему в Антрацитівському району було зареєстровано договір оренди земельної ділянки від 11.03.2011 року, що укладений між відповідачами ОСОБА_3 та Антрацитівською районною державною адміністрацією. Також до відділу була надана відповідна технічна документація із землеустрою, яка була виготовлена на підставі попередньої технічної документації на цю земельну ділянку, був дозвіл Антрацитівської районної державної адміністрації від 05.08.2010 року на оренду земельної ділянки у розмірі 49,15 га. На підставі наданих документів було зареєстровано договір оренди земельної ділянки. Відділ Держкомзему діяв згідно законодавства.

Суд, вислухавши позивача, відповідача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.121 Конституції України однією з функцій органів прокуратури є представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених законом.

Згідно ст.20 ЗУ «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках. Відповідно до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності фізичних або юридичних осіб), що вчиняються між ними або з державою.

Судом встановлено, що 11.02.2011 року було прийнято розпорядження голови Антрацитівської районної державної адміністрації Луганської області №59 «Про передачу в довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки загальною площею 49,15 га ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства», яким передано відповідачу земельну ділянку загальною площею 49,15 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташовану за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Дяківській сільській раді Антрацитівського району, для ведення особистого селянського господарства ( а.с. 11-12).

На підставі вищевказаного розпорядження 11.03.2011 року між відповідачем ОСОБА_3 та Антрацитівською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 49,15 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташовану за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Дяківській сільській раді Антрацитівського району, згідно п.13 якого земельна ділянка передається для ведення особистого селянського господарства ( а.с. 13-16, 30-33). Даний договір оренди зареєстрований відділом Держкомзему у Антрацитівському районі в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 25.07.2011 року за №442038224000205.

Відповідно до ч.3 ст.122 ЗК України (в редакції на момент прийняття розпорядження та укладання договору оренди землі) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Згідно ч.1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Стаття 2 ЗУ «Про оренду землі» визначає, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 1 ст. 6 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ч.2 ст. 16 ЗУ «Про оренду землі» в редакції станом на 11.03.2011 р., укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

В даному випадку спірним розпорядженням голови Антрацитівської районної державної адміністрації було передано відповідачу ОСОБА_3 земельну ділянку площею 49,15 га для ведення особистого селянського господарства.

Однак, згідно ст.5 ЗУ «Про особисте селянське господарство» для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Закон України «Про особисте селянське господарство» визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади ведення особистого селянського господарства. Даний закон регулює правовідносини щодо ведення особистого селянського господарства та є спеціальним законом, який регулює дані правовідносини.

Таким чином, вказане розпорядження не відповідає вимогам ст.5 ЗУ «Про особисте селянське господарство» та порушує норму даного закону, яка визначає граничний розмір земельної ділянки, яка використовується для ведення особистого селянського господарства, а тому суд приходить до висновку, що оскаржуване розпорядження є незаконним та підлягає скасуванню.

Також спірний договір оренди земельної ділянки, предметом якого є земельна ділянка розміром 49,15 га для ведення особистого селянського господарства, суперечить ст.5 ЗУ «Про особисте селянське господарство».

Щодо посилання представника відповідача на ту обставину, що межі спірної земельної ділянки були раніше встановлені в натурі при укладенні 09.04.2001 року Антрацитівською районною радою зі ОСОБА_3 договору оренди цієї ж земельної ділянки, а тому райдержадміністрацією не були порушені вимоги ст. 123 ЗК України, то з цього приводу судом було досліджено технічну документацію, додану до договору оренди земельної ділянки від 09.04.2001 року, укладеного між Антрацитівською районною радою та ОСОБА_3, яка містить акт виносу та встановлення меж земельної ділянки ( а.с. 116).

Проте, з технічної документації за 2010 р., складеної щодо земельної ділянки площею, 49,15 га, не вбачається посилання на раніше відведену земельну ділянку в тих же межах, які були встановлені раніше у 2001 р. ( а.с. 82-90). Дана технічна документація також містить акт виносу та встановлення меж земельної ділянки від 10.03.2011 р. ( а.с. 88 зворот). Суду не надано належних та достатніх доказів того, що саме та земельна ділянка, межі якої встановлені в натурі в 2001 році, була передана в 2011 році відповідачу і в тих же межах.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1, 5 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що розпорядження голови Антрацитівської районної державної адміністрації №59 від 11.02.2011 року є незаконним та підлягає скасуванню, а договір оренди земельної ділянки, укладений на підставі цього розпорядження, підлягає визнанню недійсними.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У даному випадку позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що позові вимоги, які мають немайновий характер та заявлені до двох відповідачів задоволені повністю, то суд вважає за необхідне стягнути з кожного відповідача судовий збір на користь держави по 121 грн. 80 коп.

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-213 ЦПК України,

ст.ст. 16, 21, 203, 215, 216 ЦК України, ст.ст.122, 124 ЗК України,

ст.5 ЗУ «Про особисте селянське господарство», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов заступника прокурора Луганської області в інтересах держави до Антрацитівської районної державної адміністрації Луганської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження та договору оренди, - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Антрацитівської районної державної адміністрації №59 від 11.02.2011 року «Про передачу в довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки загальною площею 49,15 га ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства».

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 11.03.2011 року між Антрацитівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, що зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 25.07.2011 року за №442038224000205.

Зобов'язати ОСОБА_3 повернути Антрацитівській районній державній адміністрації земельну ділянку загальною площею 49,15 га, що передана йому на підставі договору оренди від 11.03.2011 року.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 121 грн. 80 коп. ( сто двадцять одну грн. 80 коп.).

Стягнути з Антрацитівської районної державної адміністрації на користь держави судовий збір у сумі 121 грн. 80 коп. ( сто двадцять одну грн. 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Антрацитівського

міськрайонного суду Л. П. Бабічева