УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26 грудня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в складі :

головуючого Головчук С.В.

суддів Миніч Т.І., Павицької Т.М.

при секретарі Прищепі О.А.

з участю сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі циві­льну справу за позовом ОСОБА_1 до приват­ного сільськогосподарського підприємства „Прогрес" (далі ПСП „Прогрес"), відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професій­них захворювань у м. Новограді-Волинському ( далі відділення Фонду) про визнання права на страхові виплати і стягнення страхових виплат та зустрічним позовом відділення Фонду до ОСОБА_1, ПСП „Прогрес" про визнання не­дійсним акту форми Н-1 за апеляційною скаргою ПСП „Прогрес"

на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 9 жов­тня 2006 року, -

встановив :

в січні 2005 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до відділення фонду та ПСП „Прогрес" про визнання права на стра­хові виплати та їх стягнення з відповідачів. Він зазначав, що 17.10.1990 року під час виконання трудових обов'язків механі-затора-комбайнера колгоспу "Прогрес", правонаступником якого є ПСП „Прогрес", він при очистці бункера комбайна від залишків конюшини посковзнувся, внаслідок чого ногами потрапив в шнек комбайна та отримав травму ноги, що підтверджується актом фор­ми Н-1 від 19.10.1990 року. За висновком МСЕК його визнано ін­валідом з втратою 30% професійної працездатності. Посилаючись на те, що відповідач ПСП „Прогрес" з 1.01.1996 року не прово­дить виплат по відшкодуванню шкоди, не передав особову справу відділенню Фонду, просив стягнути з ПСП „Прогрес" заборгова­ність по втраченому заробітку за період з 1.01.1996 року по 1.12.2004 року в розмірі 8539,80 грн. та компенсацію втрати частину доходу через порушення термінів виплати. Також просив визнати за ним право на страхові виплати та стягувати з відді­лення Фонду щомісячно втрачений заробіток по 115,74 грн.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 уточнив вимоги та

просив стягнути з ПСП „Прогрес" заборгованість за період з

___________________________________________________________________ _с

права № 22ц/24 70                                                  Головуючий у 1 інстанції: Євпак В.В.

Категорія - 21                                                                              Доповідач: Головчук С.В.

14.09.2004 року по день ухвалення рішення суду у розмірі 366,08 грн. на місяць, стягувати з відділення Фонду втрачений заробіток в сумі по 366,08 грн. щомісячно.

В травні 2006 року відділення Фонду звернулось з позовом про визнання недійсним акту Н-1 від 19.10.1990 року з потерпі­лим ОСОБА_1. Позивач посилався на те, що документи по­терпілого ОСОБА_1 до відділення Фонду від ПСП „Прогрес" не передавались. Акт форми Н-1 складений з порушенням діючого законодавства, а саме Положення про розслідування та облік не­щасних випадків на виробництві від 1.09.1989 року, яке діяло на час розслідування випадку із ОСОБА_1. В ньому не за­значено відповідальних за розслідування осіб, він підписаний лише двома членами комісії, а не трьома. Крім того, випадок із ОСОБА_1 не пов'язаний з виробництвом та не є страхо­вим, вина власника підприємства не доведена.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 9 жовтня 2006 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на страхові виплати, пов'язані з нещасним випадком на виробництві, який стався 17.10;1990 року, у розмірі 295,70 грн. з 14.09.2004 року по 1.03.2006 року та в розмірі 366,08 грн. з 1.03.2006 року. Стягнуто з ПП „Прогрес" на користь ОСОБА_1 страхові виплати в розмірі 7843,59 грн. Поста­новлено стягувати з відділення Фонду на користь ОСОБА_1 щомісячно страхові виплати з 10.10.2006 року в розмірі 366,08 грн. В позові відділення Фонду про визнання недійсним акту Н-1 відмовлено за безпідставністю. Стягнуто з ПСП „Прогрес" на ко­ристь держави 78,43 грн. судового збору та ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі ПП „Прогрес" порушує питання про ска­сування рішення суду та ухвалення нового рішення. Відповідач зазначає, що суд не врахував тих обставин, що ОСОБА_1 працював на сезонних роботах, які на час отримання травми за­кінчились. Отже трудові відносини з колгоспом „Прогрес" були припинені. Позивач самовільно заволодів комбайном без дозволу адміністрації колгоспу. Крім того, акт Н-1 підписаний лише двома членами комісії в порушення Положення про розслідування та обліку нещасних випадків на виробництва від 1.09.1089 року. Отже підприємство правильно відмовило у виплаті страхових сум.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підля­гає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов суд керувався ст.37 Закону України „Про загальнообов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втра­ту працездатності" та виходив з того, що акт форми Н-1 віднос­но випадку, що стався із ОСОБА_1 затверджений керівни­ком колгоспу та не містить відомостей, які виключають відпові­дальність колгоспу.

Проте з таким висновком погодитись неможливо.

З матеріалів справи видно, що 17.10 1990 року із ОСОБА_1 стався нещасний випадок, внаслідок якого за висновком МСЕК його визнано інвалідом з втратою 30% професійної праце­здатності.

Судом встановлено, що перед початком роботи, виникла необ­хідність очистити бункер від залишків конюшини. Після невдалих спроб очистити бункер металевою лопаткою, ОСОБА_1 при працюючому комбайні заліз в бункер ногами, посковзнувся та по­трапив в шнек комбайна, внаслідок чого одержав травму ноги. Такі обставини визнаються ОСОБА_1 (а.с.100,101).

Спірні правовідносини регулюються ст.ст.440,456 ЦК в реда­кції 1963 року та Правилами відшкодування підприємствами, установами, організаціями, шкоди, заподіяної робітникам і слу­жбовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР від 3.07.1984 року № 690.

Зазначені норми законодавства передбачають, що шкоду, за­подіяну працівникові у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків, відшкодовує власник (підприємство), з яким потер­пілий знаходився у трудових відносинах, при наявності вини.

ПСП „Прогрес" є правонаступником колгоспу „Прогрес". Від­повідно до „Правил безопасности при производстве и послеуборо-чной обработке продукции растениеводства в системе Госагропро-ма СССР", затверджених Держагропромом СРСР 12.12.1985 року технічне обслуговування, ремонт' та усунення забивання, зави­сання та намотування технологічного продукту на робочі дталі збиральних машин слід проводити тільки при вимкнених робочих двигунах та зупинці двигуна. Заборонено проштовхувати зерно в бункері комбайна ногами, руками або залізними предметами.

З відповідною інструкцією по охороні праці ОСОБА_1 був ознайомлений, про що підтвердив свідок ОСОБА_2, який  працював  головою  колгоспу  „Прогрес"  в  1990  році (а.с.105).

За таких обставин, позивач був травмований через порушення ним правил безпеки.

Отже позивач ОСОБА_1 не довів, що нещасний випадок стався з вини колгоспу „Прогрес". Тому підстав для задоволен­ня його вимог про визнання права на страхові виплати не було.

Що стосується відмови в позові про визнання акту форми Н-1 недійсним, то суд не звернув уваги на те, що оспорений акт про нещасний випадок на виробництві не відповідає вимогам чинного законодавства за формою та змістом, тому не може бути підста­вою для виплати потерпілому страхового відшкодування.

Як видно із змісту акту про нещасний випадок з потерпілим ОСОБА_1, він підписаний лише двома членами комісії, не містить всіх відомостей, передбачених Положенням.

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків на виро­бництві станом на 1990 рік був визначений Положенням про роз­слідування та обліку нещасних випадків на виробництві, затвер­дженим постановою президії ВЦСПС та Державного комітету СРСР по нагляду за безпечним веденням робіт в промисловості та атомній енергетиці від 17.08.1989 року. Оспорений акт цьому Положенню не відповідає.

Враховуючи викладене, рішення суду підлягає скасуванню, по справі можливо ухвалити нове рішення про відмову в позові ОСОБА_1 та задоволення вимог відділення Фонду.

Керуючись п.1 Правил відшкодування підприємствами, устано­вами, організаціями, шкоди, заподіяної робітникам і службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з вико­нанням трудових обов'язків, затверджених Постановою Ради Міні­стрів СРСР від 3.07.1984 року, Положенням про розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві, затвердженим постано­вою президії ВЦСПС та Державного комітету СРСР по нагляду за безпечним веденням робіт в промисловості та атомній енергетиці від 17.08.1989 року, ст.ст.209, 303, 307, 309, 313,314, 316 317 ЦПК України, суд -

вирішив:

апеляційну скаргу ПП „Прогрес" задовольнити частково.

Рішення Новоград-Волинського міського суду від 9 жовтня 2006 року скасувати, ухваливши нове рішення.

Відмовити в позові ОСОБА_1 до прива­тного сільськогосподарського підприємства „Прогрес", відділен­ня виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від неща­сних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Новограді-Волинському про визнання права на страхові виплати і стягнення страхових виплат.

Позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Новогра­ді-Волинському задовольнити.

Визнати недійсним акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 19.10.1990 року, складений за результатами роз­слідування нещасного випадку, що стався 17.10.1990 року із по­терпілим ОСОБА_1.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.