У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Ковальчук Н.М., Шимківа С.С.,
секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про зміну формулювання причини звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги та моральної шкоди, видачі належним чином оформленої трудової книжки,
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 20 лютого 2014 року позов ОСОБА_1 до РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" про зміну формулювання причини звільнення, стягнення заробітної пати за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги та моральної шкоди, видачі належним чином оформленої трудової книжки задоволено.
Зобов'язано РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" внести зміни в наказ за № 365-к від 17 грудня 2013 року формулювання причин звільнення позивача з "звільнити ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України" на "звільнити ОСОБА_1 з посади майстра з ремонту устаткування ОСК м. Рівне за власним бажанням за ч.3 ст.38 КЗпП України".
Зобов'язано РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" видати ОСОБА_1 належним чином оформлену трудову книжку.
Стягнуто з РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі трьохмісячного середнього заробітку, що становить 8880,60 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1089,15 грн., моральну шкоду в розмірі 500 грн.
Стягнуто з РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" судовий збір в розмірі 243,60 грн. в дохід держави.
В поданій апеляційній скарзі РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" вказує, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права, а висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.
Зазначає, що зобов'язання власника або уповноваженого ним органу внести зміни до наказу про звільнення в частині формулювання причин звільнення не передбачено ч. 3 ст. 235 КЗпП України.
Суд неправомірно застосував ч. 3 ст. 38 і ст.44 КЗпП України, оскільки на день звільнення з роботи позивача у РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" не було заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 В зв'язку з цим стягнення з підприємства на користь позивача вихідної допомоги в розмірі трьохмісячного середнього заробітку в сумі 8880,60 грн. є безпідставним.
Покликається на те, що суд першої інстанції дійшов до неправильною висновку про наявність факту затримки видачі трудової книжки ОСОБА_1 і вини РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал", оскільки позивач сам відмовився отримати трудову книжку у відділі кадрів в день звільнення, що виключає правомірність застосування ч. 4 ст. 235 КЗпП України та суд неправомірно стягнув на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 1089,15грн.
З наведених підстав, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було звільнено позивача відповідно до його заяви на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України, незважаючи на наявність порушень працедавцем трудового законодавства, що передбачають таке звільнення.
Такі висновки відповідають обставинам справи та ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, з 1 червня 2006 року по 17 грудня 2013 року ОСОБА_1 працював на посаді майстра з ремонту устаткування цеху ОСК м. Рівне в РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал".
16 грудня 2013 року позивач подав на ім'я директора РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" Карауша А.П. заяву про звільнення за власним бажанням у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України з 17 грудня 2013 року.
На копії примірника заяви в приймальні РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" позивачу було відмовлено в реєстрації заяви, відтак відмітку про отримання та номер реєстрації вхідної кореспонденції не поставлено. У зв'язку з чим, позивач відправив копію заяви поштовим відправленням з повідомленням про вручення.
Згідно наказу за № 365-к від 17 грудня 2013 року ОСОБА_1 звільнено з посади майстра з ремонту устаткування цеху ОСК м. Рівне РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України.
У відділі кадрів 17 грудня 2013 року позивачу запропонували ознайомитись з наказом. Однак йому повідомили, що його заява про звільнення на реєстрації і що він звільнений з власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України. У зв'язку з чим позивач відмовився ознайомлюватися з наказом та отримувати трудову книжку, оскільки в наказі не було чітко зазначено причини та норми статті, яка була зазначена у його заяві - ч.3 ст.38 КЗпП України, а тому трудова книжка роботодавцем не була належним чином оформлена.
17 грудня 2013 року комісією у складі трьох осіб складено акт про те, що позивач з наказом ознайомлений, але від підпису відмовився.
Доказами у справі підтверджено, що в порушення ст.115 КЗпП України заробітна плата на підприємстві виплачувалась нерегулярно та з порушенням строків, що призвело до виникнення заборгованості у відповідача перед позивачем, яка відповідно до розрахункового листа за листопад 2013 року на початок місяця становила 9606,21 грн., а загальний борг виплат на кінець місяця 4100,24 грн.
Враховуючи викладене та те, що в заяві ОСОБА_1 просив не лише звільнити його з роботи за п.3 ст.38 КЗпП України, а й чітко зазначив причину звільнення, правильним є висновок суду про те, що роботодавець не вправі самостійно змінювати визначену працівником причину звільнення з роботи.
Він відповідає правовому висновку, висловленому Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України в постановах від 31 жовтня 2012 року та від 20 лютого 2013року, які згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів.
Позивачем визнано, що 17 грудня 2013 року відповідачем йому було перераховано на платіжну картку 5547 грн., з яких 4100,24 грн. заборгованість за жовтень та листопад 2013 року, решта 1446,76 грн. заробітна палат за грудень та компенсація за невикористану відпустку.
Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39), працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
У день звільнення відповідач не провів з позивачем повного розрахунку, так як не виплатив вихідну допомогу, тому суд першої інстанції правильно задовольнив позов у цій частині.
Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку.
В порушення вказаних вимог закону відповідач не виконав свого обов'язку щодо видачі працівнику у день звільнення належно оформленої трудової книжки.
Таким чином, відповідає вимогам ч.4 ст.235 КЗпП України висновок суду першої інстанції про одночасне ухвалення рішення про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що законодавством не передбачено зобов'язання власника або уповноваженого ним органу внести зміни до наказу про звільнення в частині формулювання причин звільнення, оскільки відповідно до п.2.4 Інструкції № 58 "Про порядок ведення трудових книжок працівників" усі записи в трудовій книжці про звільнення з роботи повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Суд встановивши, що обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі дана неправильна юридична кваліфікація, обгрунтовано змінив формулювання причин звільнення і зобов'язав відповідача привести наказ у відповідність з чинним законодавством про працю.
Також, не можуть бути прийняті судом доводи про відсутність факту затримки видачі трудової книжки ОСОБА_1, так як відмова позивача в отриманні трудової книжки була викликана саме винними діями відповідача, зокрема у неналежному оформленні ним трудової книжки.
Враховуючи викладене, рішення суду постановлено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.303,304,307,309,313,314,317,325 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" відхилити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: Бондаренко Н.В.
Ковальчук Н.М.
Шимків С.С.