Справа № 407/251/14-к
1-кп/407/119/14
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2014 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі : головуючого-судді : Бабічевої Л.П.
при секретарі : Колчиній Н.В.
за участю прокурора : Гаркавой М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Антрацит Луганської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, одруженого, який не працює, раніше судимого:
- 03.05.2001 року Антрацитівським міським судом за ч.1 ст.101, ч.3 ст.140, 42 КК України до 4 років позбавлення волі; звільненого 26.07.2002 року із Перевальської ВК згідно постанови Перевальського районного суду від 19.07.2002 року умовно-достроково на невідбутий строк 2 роки 6 місяців 10 днів;
- 04.02.2004 року Антрацитівським міським судом за ст..296 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ст. 71 КК України приєднано частково покарання за вироком Антрацитівського міського суду від 03.05.2001 року, остаточно визначено 3 роки позбавлення волі; звільненого 23.02.2006 року із Божковської ВК Полтавської області згідно постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 16.02.2006 року умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 11 днів;
- 05.06.2007 року Антрацитівським міськрайонним судом за ст.307 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, згідно ст. 71 КК України приєднано частково покарання за вироком Антрацитівського міського суду від 04.02.2004 року, остаточно визначено 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 12.10.2007 року Антрацитівським міськрайонним судом за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно ст. 70 ч.4 КК України приєднано частково покарання за вироком Антрацитівського міськрайонного суду від 05.06.2007 року, остаточно визначено 5 років 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/ 2 частини майна; звільненого 28.02.2013 року із Перевальської ВК по відбуттю строку покарання, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3,
за ст.ст. 185 ч.2, 395 КК України, -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Антрацит Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, холостого, який не працює, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2,
за ст.ст. 185 ч.2 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
1-й епізод. 01 вересня 2013 року о 19 годині 08 хвилин обвинувачений ОСОБА_1 разом з обвинуваченим ОСОБА_2 знаходились у приміщенні торговельного залу магазина «АТБ-маркет «Продукти-735»», розташованого за адресою: м.Антрацит, вул.Петровського 61А. В цей час у них виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, а саме, пляшки віскі об'ємом 0, 7 літри «Jim Beam White», що знаходилась на поличці з товаром в лікеро-горілчаному відділі магазину.
Обвинувачений ОСОБА_1, вважаючи, що його ніхто не бачить, виконуючи свій злочинний намір, попередньо домовившись з обвинуваченим ОСОБА_2, діючи умисно та протиправно викрав з торговельного залу магазина «АТБ-маркет «Продукти-735»» пляшку віскі об'ємом 0, 7 літри «Jim Beam White», що знаходилась на поличці з товаром в лікеро-горілчаному відділі магазину. Дану пляшку він заховав за рукою та почав ходити з нею по торговельному залу магазину, після чого передав її обвинуваченому ОСОБА_2, який сховав вказану пляшку при собі в одягу. Після чого обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взяли з полиці пакет соку та вийшли на касу вказаного магазину. Обвинувачений ОСОБА_1 пройшов повз касу та не розплачувався через те, що не мав при собі товару, а в той час обвинувачений ОСОБА_2 приніс на касу магазину пакет соку, та продовжуючи приховувати в одягу від працівників магазину та інших осіб зазначену вище пляшку віскі, розплатилася за пакет соку, після чого вийшла з магазину разом з обвинуваченим ОСОБА_1. Після чого обвинувачені розпорядилися викраденою пляшкою віскі за власним розсудом, чим спричинили матеріальну шкоду магазину «АТБ-маркет «Продукти-735» згідно накладної на повернення № 1372 від 20.09.2013 року на суму 204 грн. 99 коп.
2-й епізод. 28 лютого 2013 року з місць позбавлення волі звільнився обвинувачений ОСОБА_1, засуджений вироком Антрацитівського міськрайонного суду від 12.10.2007 року за ч. 2 ст. 186, ст. 70 ч.4 КК України. Після звільнення ухвалою Перевальського районного суду від 11 лютого 2013 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік, однією із заборон передбачених ухвалою суду була заборона на виїзд за межі місця проживання на постійне або тимчасове перебування без письмового дозволу керівництва відповідного органу внутрішніх справ.
Після звільнення обвинувачений ОСОБА_1 проживав у своєї матері за адресою: АДРЕСА_5, протягом трьох днів він став на профілактичний облік в Антрацитівськом МВ ГУМВС за адресою проживання його матері йому і був встановлено адміністративний нагляд, йому були роз'яснені правила адміністративного надзору та встановлені дні явки на реєстрацію в Антрацитівський МВ ГУМВС. Після проходження лікування в протитуберкульозному диспансері м. Красний Луч, де обвинувачений знаходився з 19.03.2013 року по 02.08.2013 р., по прибуттю в місто Антрацит, у обвинуваченого ОСОБА_1 виник злочинний намір направлений на порушення адміністративного надзору.
Виконуючи свій злочинний намір, діючи умисно та протиправно, обвинувачений порушив правила адміністративного надзору, що виразилося у тому, що він не з'явився в Антрацитівський МВ ГУМВС, хоча він неодноразово попереджався про необхідність явки, але він проігнорував вимоги. Так само порушивши порядок адміністративного нагляду і ухвалу суду, обвинувачений став проживати за адресою: АДРЕСА_3, не отримавши на це письмового дозволу керівництва Антрацитівського МВ ГУМВС. Загалом за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_1 прожив близько місяця, потім знову жив у матері, за адресою: АДРЕСА_5. Ніяких заяв про зміну місця проживання в Антрацитівський МВ ГУМВС він не писав, на реєстрацію в цей період часу не ходив, в цей період часу він ніде не працював.
3-й епізод. В ніч з 03.01.2014 року на 04.01.2014 року обвинувачений ОСОБА_1 знаходився за адресою: АДРЕСА_4, в цей час у нього виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна (крадіжки), що належить потерпілому ОСОБА_3, а саме мобільного телефону «SAMSUNG S 5830», ноутбуку «LENOVO IdeaPad Z575-A4.
Обвинувачений ОСОБА_1, виконуючи свій злочинний намір, діючи умисно та протиправно, таємно викрав з дому розташованого за адресою: АДРЕСА_4, мобільний телефон «SAMSUNG S 5830», ноутбук «LENOVO IdeaPad Z575-A4». Після чого обвинувачений пішов до себе до дому та розпорядився викраденим майном за власним розсудом.
Згідно висновку товарознавчої експертизи № 2-2/7 від 10.01.2014 року залишкова вартість телефонного апарату «SAMSUNG S 5830», викраденого у потерпілого ОСОБА_3, з урахуванням його фактичного стану, складає 1100 грн. 00 коп.. Згідно висновку товарознавчої експертизи № 6/7 від 14.01.2014 року ринкова вартість ноутбуку «LENOVO IdeaPad Z575-A4», викраденого у потерпілого ОСОБА_3, складає 2500 грн. 00 коп..
Таким чином, обвинувачений заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 3 600 грн.
Допитані у судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочинів при вищевикладених обставинах визнали повністю, щиро розкаялись у вчиненому.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, їх вина підтверджується:
- висновком товарознавчої експертизи № 2-2/7 від 10.01.2014 року, згідно якого залишкова вартість телефонного апарату «SAMSUNG S 5830», викраденого у потерпілого ОСОБА_3, становить - 1100 грн. 00 коп.;
- висновком товарознавчої експертизи № 6/7 від 14.01.2014 року ринкова вартість ноутбуку «LENOVO IdeaPad Z575-A4», викраденого у потерпілого ОСОБА_3, становить - 2500 грн. 00 коп.;
Інші докази у справі стосовно фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються та останні правильно розуміють зміст цих обставин, за згодою учасників судового провадження відповідно до ч.3 ст.349 КПК України судом не досліджувались.
Заслухавши обвинувачених, прийнявши до уваги добровільне визнання ними своєї вини, оцінивши досліджені судом докази, суд вважає, що дані злочини скоїли обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та кваліфікує їх дії по 1-му епізоду за ч.2 ст.185 КК України, оскільки вони скоїли таємне викрадення чужого майна ( крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_1 і повторно, по 2-му епізоду суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.395 КК України, оскільки він будучи особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, самовільно залишив місце проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, по 3-му епізоду за ч.2 ст.185 КК України, оскільки він скоїв таємне викрадення чужого майна ( крадіжку), вчинену повторно.
Вину обвинувачених у вчиненні злочинів суд вважає доведеною.
Призначаючи покарання обвинуваченим, суд враховує суспільну небезпеку скоєних злочинів, особи обвинувачених, обставини, що впливають на їх відповідальність.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинувачених суд відносить щире каяття у скоєному.
До обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд відносить рецидив злочинів, та по 3-му епізоду - скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд по справі не вбачає.
Обвинувачений ОСОБА_2, вперше скоїв злочин, посередньо характеризується за місцем проживання.
Обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, являється інвалідом 2 групи.
З урахуванням обставин і характеру скоєних злочинів, які згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості ( ст. 185 ч.2 КК України, та невеликої тяжкості ( ст.395 КК України), осіб обвинувачених, враховуючи думку потерпілих, які не наполягали на суворій мірі покарання, про що зазначили у поданих суду заявах від 04.03.14 р. та 20.03.2014 р., то суд вважає за можливе виправлення обвинувачених без відбування покарання у вигляді позбавлення волі - із звільненням від відбування покарання з випробуванням за правилами ст. 75 КК України, з покладанням на них обов'язків згідно зі ст. 76 КК України.
Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання за правилами, передбаченими ст. 70 КК України, т.б. за сукупністю злочинів, шляхом повного складання призначених покарань, з урахуванням вимог ст. 72 КК України, згідно якої одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.
Цивільні позови у справі не заявлені.
Витрати, понесені при проведенні по справі судової товарознавчої експертизи № 2-2/7 від 10.01.2014 року у розмірі 489 грн. 44 коп., товарознавчої експертизи № 6/7 від 14.01.2014 року у розмірі 342 грн. 30 коп., суд згідно ст. 118 КПК України відносить до процесуальних витрат та вважає за необхідне стягнути їх з обвинуваченого ОСОБА_1.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_1 визнати винним за ст.ст. 185 ч.2, 395 КК України та призначити йому покарання:
- за ст. 185 ч.2 КК України у вигляді двох років позбавлення волі;
- за ст. 395 КК України у вигляді п'яти місяців арешту;
Відповідно до ст.70, 72 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом повного складання призначених покарань остаточно визначити два роки п'ять місяців позбавлення волі, а відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням строком на один рік шість місяців, якщо він протягом випробувального строку не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
ОСОБА_2 визнати винним за ст. 185 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі, а відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням строком на один рік, якщо він протягом випробувального строку не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити з домашнього арешту та особисте зобов'язання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили обрати - особисте зобов'язання.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати, понесені при проведенні товарознавчої експертизи № 2-2/7 від 10.01.2014 року у сумі 489 грн. 44 коп., товарознавчої експертизи № 6/7 від 14.01.2014 року у сумі 342 грн. 30 коп..
Речовий доказ у справі - мобільний телефон марки «SAMSUNG S 5830», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3, - залишити у володінні останнього.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду Л. П. Бабічева