АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4836/14

Справа № 209/1403/14-ц

Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Чубуков О.П.

Категорія 20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2014 року                                                                       м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

Судді-головуючого: ОСОБА_2

Суддів колегії: ОСОБА_3, ОСОБА_4

при секретарі Яловій Ю.О.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 квітня 2014 року про повернення позовної заяви ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма «МІКОМП» про визнання договору недійсним та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 квітня 2014 року позовну заяву ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма «МІКОМП» про визнання договору недійсним та зобов’язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування ухвали, як незаконної та повернення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Повертаючи заяву позивачу, суд посилався на те, що ОСОБА_5 не наділений повноваженнями від імені власника приміщення предмету спору – ОСББ «Престиж- 8» щодо забезпечення реалізації прав власників приміщень будівлі на володіння та користування спільним майном членів об’єднання, відповідно до ч. 3 ст. 121ЦПК України.

Даний висновок є законним та обґрунтованим і з ним погоджується судова колегія виходячи з наступного.

ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою про визнання договору оренди з правом викупу ТОВ ЗТФ «Мікомп» спірного приміщення (підвал будинку, в якому знаходиться технічне обладнання будинку) недійсним та зобов’язання вчинити певні дії.

Суд першої інстанції залишив без руху позов для усунення недоліків, а саме, для надання копії документа, який би підтверджував повноваження ОСОБА_5 на ведення справи від імені ОСББ «Престиж-8». Але вказані недоліки усунуті не були, тому заяву повернуто позивачеві.

Посилання апелянта на те, що він є належним позивачем, оскільки є власником квартири та членом ОСББ «Престиж-8» було прийнято до уваги, оскільки знайшло своє підтвердження.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 09.11.2011 року справа № 1-22/2011 було вирішено, що в аспекті конституційного звернення положення п.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року № 2482-ХІІ необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Членство у об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку жодним чином не пов’язано з обсягом права власності на допоміжні приміщення у будинку, адже право власності на них набувається разом з набуттям права власності на квартиру у будинку.

Отже членство в ОСББ не збільшує та не зменшує обсягу прав власника квартири на спільне майно у будинку та в жодному разі не позбавляє його права спільної власності на допоміжні приміщення у будинку, а також права на захист цих прав, у тому числі і через звернення до суду.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції не правильно застосував правові норми.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 квітня 2014 року – скасувати та передати справи до того ж суду для повторного вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Ухвала Апеляційного суду набирає чинності з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Судді колегії: