АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4656/14

Справа № 201/960/14-ц

Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Чубуков О.П.

Категорія 46

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2014 року                                                                       м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

Судді-головуючого: ОСОБА_2

Суддів колегії: ОСОБА_3, ОСОБА_4

при секретарі Яловій Ю.О.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя – задоволено частково.

Не погодившись з рішенням, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення в частині відмови у визнанні права власності на 1/2 частку квартири, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.. Героїв, 12/323 та ухвалити нове, яким визнати за нею право власності на вищезазначену частку квартири, а в іншій частині залишити без змін, посилаючись на незаконність рішення, зазначивши, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального, процесуального права та без вивчення обставин, що мають значення для справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати з наступних підстав.

          Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

16.12.2005 року було зареєстрований шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7

11.04.2006 року у подружжя народився син – ОСОБА_8

28.09.2007 року ОСОБА_6, ОСОБА_9 продали квартиру за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.. Героїв, 4/691, яка належала ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, на підставі Угоди про розподіл спадкового майна від 06.04.2002 року та перебуваючи у шлюбі придбав квартиру за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.. Героїв, 12/323.

При цьому, питання про визнання права спільної сумісної власності в результаті купівлі вказаної квартири, сторонами не вирішувалось в судовому порядку раніше, не вирішувалось воно і на час звернення до суду з даним позовом.

          Також до шлюбу у відповідача перебував автомобіль ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_1, 1996 року випуску. У шлюбі він продав автомобіль та купив DAEWOO MI Т13110, державний номер НОМЕР_2, 2004 року випуску.

           16.12.2006 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 був розірваний.

          Суд дійшов висновку про розподіл майна, лише з приводу автомобіля. З приводу квартири, суд вирішив, що вона була придбана за гроші, які залишилися після продажу квартири, яку відповідач отримав у спадок, але матеріали справи не містять доказів на підтвердження цього факту.

          У зв’язку з цим, колегія суддів не може погодитись з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.8 ст. 6 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, було роз’яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у них на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК). Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню.

Отже, і квартира за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.. Героїв, 12/323, і автомобіль DAEWOO MI Т13110, державний номер НОМЕР_2, 2004 року випуску були придбані за кошти, які ОСОБА_6 отримав перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_5, тому зазначено майно підлягає розподіленню в рівних долях.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку та не в повному обсязі дослідив всі надані докази і вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення скасувати в частині визнання права власності на 1/2 частку квартири, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.. Героїв, 12/323, а в іншій частині залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2014 року – скасувати в частині відмови у визнанні права власності за ОСОБА_5 на 1/2 частину квартиру, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.. Героїв, 12/323 та ухвалити в цій частині нове рішення.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.. Героїв, 12/323.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку.

Судді колегії: