245/1003/14
2/245/458/2014
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 травня 2014 року. Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Дехти Р.В., при секретарі Іваницькій Л.Ю., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Старобешеве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк- Агропродукт» про стягнення суми завданих збитків та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
16.04.2014 року до Старобешівського районного суду Донецької області звернулась позивачка ОСОБА_1 з позовом до ТОВ «Донецьк-Агропродукт» про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою.
14.05.2014 року ОСОБА_1 заявила клопотання про зміну предмету позову та позовних вимог, надала суду позовну заяву про стягнення суми завданих збитків та моральної шкоди та просила суд стягнути з ТОВ «Донецьк-Агропродукт» на свою користь суму завданих їй збитків у розмірі 4357 грн., моральної шкоди в розмірі 3000 грн. та судові витрати, посилаючись на наступне.
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею ОСОБА_1 належить земельна ділянка, яка розташована на території Осиківської сільської ради Старобешівського району Донецької області.
25.04.2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Донецьк-Агропродукт» було укладено договір оренди земельної частки (паю). Початком дії договору було 25.04.2007 року, закінченням - 25.04.2012 року.
Після закінчення строку договору позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією вимогою виділити її земельну ділянку в натурі, оскільки термін дії договору оренди спливав 25.04.2012 року, однак відповіді на свою заяву вона не отримала. Відповідач, всупереч вимог договору і закону продовжував використовувати земельну ділянку (пай) ОСОБА_1, отримувати дохід від її використання, що примусило позивача звертатися до суду за захистом своїх прав.
У 2013 році ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача про припинення договору оренди земельної ділянки та зобов'язання передати належну їй земельну ділянку. Відповідач звернувся із зустрічним позовом про визнання дійсним та продовження на той же строк договору оренди належної їй земельної ділянки. Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 9 січня 2014 року позов ОСОБА_1 було задоволено - визнано припиненим договір оренди земельної ділянки площею 5,7633 га, кадастровий номер 1424585700:05:000:0490, що укладений та зареєстрований 25 квітня 2007 року ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт» у зв'язку із закінченням строку на який його укладено, зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт» передати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,7633 га кадастровий номер 1424585700:05:000:0490. У задоволені зустрічного позову ТОВ «Донецьк-Агропродукт» було відмовлено.
12.02.2013 року ОСОБА_1 уклала договір оренди спірної земельної з Фермерським господарством «Вікторія Агро», але орендар не зміг використовувати земельну ділянку згідно вимог договору, оскільки ТОВ «Донецьк-Агропродукт» фактично використовувало земельну ділянку в своїх цілях.
Так, ОСОБА_1 не змогла отримати орендну плату від ФГ «Вікторія Агро», передбачену договором, у розмірі 4624,89 грн.
Відповідно до довідки Відділу Держкомзему у Старобешівському районі від 31.03.2014 року, нормативна грошова оцінка належної ОСОБА_1 земельної ділянки складала у 2013 році 145221,31 грн. 3% з цієї суми складає 4357 грн. Тому, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача саме цю суму у розмірі 4357 грн. в якості збитку.
ОСОБА_1 у судовому засіданні на позовних вимогах наполягала, просила позов задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у ньому.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи сповіщався належним чином, причини неявки суду невідомі, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних і доказів у відповідності з вимогами ч.1 ст. 224 ЦПК України та постановляє заочне рішення. На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час слухання справи.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, про що також зазначено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Враховуючи викладене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, що відповідає ст. 212 ЦПК України, вирішив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Судом встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 702241 від 25.03.2008 року, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 007511010816800411 ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 5,7633 га, кадастровий номер 1424585700:05:000:0490 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Осиківської сільської ради Старобешівського району Донецької області.
25.04.2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Донецьк-Агропродукт» було укладено договір оренди земельної частки (паю).
Відповідно до п.2.3 укладеного договору оренди початком дії договору є 25.04.2007 року, закінченням - 25.04.2012 року.
Згідно пункту 3 договору оренди орендар після закінчення терміну дії договору оренди зобов'язаний повернути орендодавцю орендовані землі в стані, придатному для використання за цільовим призначенням.
25.04.2012 року строк дії договору оренди скінчився, але відповідач земельну ділянку (пай) не звільнив, користувався нею впродовж 2013 року, не здійснюючи за це оплату, новий договір оренди земельної ділянки з ним ОСОБА_1 не укладала.
12.03.2012 року ОСОБА_1 написала заяву на ім'я директора ТОВ «Донецьк-Агропродукт» Фролова О.В. з вимогою виділити її земельну ділянку в натурі, оскільки термін дії договору оренди спливав 25.04.2012 року. Однак відповіді на свою заяву вона не отримала.
10.05.2012 року ОСОБА_1 написала заяву відповідачу та відіслала її листом на адресу реєстрації ТОВ «Донецьк-Агропродукт» згідно договору оренди, у якій повідомила про те, що строк оренди земельної ділянки сплинув та вимагала, виділити їй земельну ділянку в натурі. Однак, відповіді на свою заяву вона не отримала.
22.10.2012 року ОСОБА_1 написала заяву до Відділу Держкомзему у Старобешівському районі Донецької області, на яку отримала відповідь № 01-45-3672 від 26.10.2012 року. За результатами розгляду заяви Відділ Держкомзему у Старобешівському районі Донецької області повідомив, що за даними державного земельного кадастру, відповідно до записів в книгах записів державної реєстрації договорів оренди землі по Старобешівському району, відсутня інформація щодо реєстрації договору оренди укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Доннафтасервіс» яке переукладає усі договори оренди на земельні ділянки, які раніше були укладені від імені ТОВ «Донецьк-Агропродукт» на території Осиківської сільської ради.
ОСОБА_1 неодноразово повідомляла відповідача про те, що оскільки він порушує її права та використовує належну їй земельну ділянку вже після спливу строку договору оренди. Проте, відповідач постійно ігнорував її заяви та продовжував використовувати належне їй майно.
У серпні місяці 2012 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до прокуратури Старобешівського району. Прокуратура Старобешівського району направила запит до Осиківської сільської ради Старобешівського району Донецької області № 19р-12 від 13.08.2012р. На свою заяву ОСОБА_1 отримала відповідь №365-0218 від 28.08.2012 року Осиківської сільської ради у якій було зазначено, що сільрада рекомендує їй для вирішення питання звернутися до суду.
У своїй письмовій відповіді від 21.05.2013 р. № 01-45-1155 Відділ держземагенства у Старобешівському районі на її звернення зазначив, що договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ «Донецьк-Агропродукт» є припиненим. З приводу незаконного використання земельної ділянки ОСОБА_1 було запропоновано звернутись до правоохоронних органів.
У 2013 році ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача про припинення договору оренди земельної ділянки та зобов'язання передати належну їй земельну ділянку. Відповідач звернувся із зустрічним позовом про визнання дійсним та продовження на той же строк договору оренди належної їй земельної ділянки. Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 9 січня 2014 року позов ОСОБА_1 було задоволено - визнано припиненим договір оренди земельної ділянки площею 5,7633 га, кадастровий номер 1424585700:05:000:0490, що укладений та зареєстрований 25 квітня 2007 року ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт» у зв'язку із закінченням строку на який його укладено, зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт» передати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,7633 га кадастровий номер 1424585700:05:000:0490. У задоволені зустрічного позову ТОВ «Донецьк-Агропродукт» було відмовлено.
Після закінчення строку дії договору, тобто з 25.04.2012 і до ухвалення рішення за позовом ОСОБА_1, ТОВ «Донецьк-Агропродукт» продовжував використовувати належну їй земельну ділянку. У той же час, орендну плату за 2013 рік ОСОБА_1 сплачено не було. Згідно довідки, наданої суду ТОВ «Донецьк-Агропродукт», орендну плату ОСОБА_1 отримала тільки за період з 2007 по 2012 рік.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Вікторія Агро» укладено договір оренди земельної ділянки від 12 лютого 2013 року, речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, номер запису №12967 від 12 лютого 2013 року, індексний номер 346097, що підтверджується матеріалами справи.
В судовому засіданні судом встановлено, що орендар Фермерське господарство «Вікторія Агро» в 2013 році не сплачувало на користь орендодавця ОСОБА_1 оренду плату в розмірі 4624 гривень 89 копійок у зв'язку з тим, зо в 2013 році не користувалося земельною ділянкою, що підтверджується довідкою та матеріалами справи.
Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст.412 ЦК України, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у разі спливу строку, на який було надано право користування.
Відповідно до ч.2 ст. 759, ч.2 ст.792 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), а відносини по найму (оренді) земельної ділянки регулюються законом.
Частиною 6 ст. 93 Земельного Кодексу України також передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом, у зв'язку з чим до застосування до даних правовідносин підлягає Закон України «Про оренду землі».
Згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про оренду землі» термін дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
В силу ч. 1 ст.31 цього Закону договір оренди землі припиняється, зокрема, у випадку закінчення строку, на який він був укладений.
Згідно ст.ст.31, 34 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. У разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про оренду землі», орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав внаслідок невиконання умов, визначених договором оренди. Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням, або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив, або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) Припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
З огляду на вказане, у разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки та моральну шкоду.
Згідно ч.3 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ч.3 п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року № 7 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" - Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).
Таким чином, суд вважає, що позов в частині стягнення з ТОВ «Донецьк-Агропродукт» на користь позивачки ОСОБА_1 збитків внаслідок порушення відповідачем умов договору оренди 25.04.2007 року підлягає задоволенню та з відповідача підлягає до стягнення сума в якості матеріальної шкоди, збитків за користування земельною ділянкою (паєм) впродовж 2013 року у розмірі 4357 гривень, що складаються від не отриманої орендної плати від орендаря Фермерське господарство «Вікторія Агро», згідно договором оренди земельної ділянки від 12 лютого 2013 року та зазначена сума заявлена позивачем у позовній заяві.
Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог, а тому суд присуджує до стягнення суму, що заявлена позивачем у позовній заяві.
ОСОБА_1, також, заявлено вимогу про стягнення з ТОВ «Донецьк-Агропродукт» моральної шкоди, оскільки вона зазнала душевних страждань у зв'язку із неповерненням їй земельної ділянки, неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди та завданням відповідачем їй збитків, які полягають у неотриманні нею орендної плати від законно укладеного нею з ФГ «Вікторія Агро» договором оренди землі.
Суд дістається висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Донецьк-Агропродукт» про стягнення моральної шкоди за невиконання відповідачем умов повернення належної ОСОБА_1 земельної ділянки підлягають частковому задоволенню.
Згідно вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
ОСОБА_1 заявлену вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди обумовила тим, що починаючи з 2012 року та протягом усього 2013 року вона намагалась повернути належну їй земельну ділянку. Це вимагало від неї постійних моральних, фізичних і матеріальних зусиль для звернення для багатьох інстанцій, частих поїздок до судових засідань. Незаконне утримання належної їй земельної ділянки у користуванні відповідача позбавило її можливості укласти новий договір оренди земельної ділянки з іншим орендарем після закінчення строку договору оренди між нею і відповідачем. Усе це завдало їй неабияких моральних страждань. Вчинену їй моральну шкоду оцінила у 3000 грн.
Суд приходить до висновку, що за вказаних обставин вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди з урахуванням наданих доказів, фактичних обставин справи, підлягають частковому задоволенню.
Суд вважає за можливе стягнути з ТОВ «Донецьк Агропродукт» на користь позивачки ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію у розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок, який на думку суду буде відповідати принципам розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним стягнути з ТОВ «Донецьк Агропродукт» на користь позивачки ОСОБА_1 суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 243 гривні 60 копійок.
На підставі ст.ст. 23, 386, 412, 611, 759 ч.2, 792 ч.2 ЦК України, ст.ст. 93, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 19, 28, 31, 34 ЗУ «Про оренду землі», ч.3 п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст.1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), керуючись ст.ст. 3, 10, 58, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт» про стягнення суми завданих збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт» (місцезнаходження юридичної особи: 83054, Донецька область, м. Донецьк, Київський район, пр.-т Київський, буд. 51, ідентифікаційний код юридичної особи: 32116799) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, суму завданих збитків у розмірі 4357 (чотири тисячі триста п'ятдесят сім) гривень в якості матеріальної шкоди.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт» (місцезнаходження юридичної особи: 83054, Донецька область, м. Донецьк, Київський район, пр.-т Київський, буд. 51, ідентифікаційний код юридичної особи: 32116799) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію у розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт» (місцезнаходження юридичної особи: 83054, Донецька область, м. Донецьк, Київський район, пр.-т Київський, буд. 51, ідентифікаційний код юридичної особи: 32116799) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідач може оскаржити заочне рішення до апеляційного суду в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Старобешівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Р.В. Дехта
28.05.2014