Справа № 22-14 Головуючий у 1 інстанції Ткачук С. С.
Категорія 23 Доповідач Санікова О.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
5 лютого 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Голубинського A.M. суддів: Санікової О.С, ШамрилоЛ.Г. при секретарі Стефановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Акціонерного товариства закритого типу "Агроспецмонтаж" та ОСОБА_2 на рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2007 року за позовом ОСОБА_1 та Акціонерного товариства закритого типу "Агроспецмонтаж" до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2005 року Акціонерне товариство закритого типу „Агроспецмонтаж" звернулось з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, посилаючись на те, що 16 листопада 2003 року приблизно о 19 годині водій ОСОБА_1 рухався на мікроавтобусі КІА Besta, який належить АТЗТ „Агроспецмонтаж", з міста Ясинувата в місто Донецьк. У зустрічному напрямку рухався автомобіль ВАЗ-21102 під керуванням ОСОБА_2, який в районі повороту на МРЕО ДАЇ м. Ясинувата не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху автомобіля КІА Besta і скоїв з ним зіткнення, в результаті чого водій ОСОБА_1 і пасажир ОСОБА_3 отримали легкої тяжкості тілесні ушкодження. Мікроавтобусу спричинені механічні пошкодження.
У липні 2005 року з позовом до ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_1 , посилаючись на те, що він працює водієм підприємства АТЗТ "Агроспецмонтаж". 16 листопада 2003 року він керував мікроавтобусом КІА Besta . На вулиці Орджонікідзе в м. Ясинувата сталася дорожньо-транспортна пригода з причин порушення дорожнього руху водієм автомобіля ВАЗ-21102, яким керував ОСОБА_2, під час якої він отримав легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. В результаті травмування він знаходився на лікуванні у Ясинуватській міській лікарні з 19 листопада по 2 грудня 2003 року. За цей період для лікування придбавав ліки, медичні препарати на суму 405 грн. 98 коп., які просив стягнути з відповідача.
Діями ОСОБА_2 йому спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що в процесі дорожньо-транспортної пригоди він отримав фізичний біль, стан його здоров'я був поганим, у зв'язку з чим він відчував душевне пригнічення і страждання від болю ще тривалий час. І в наступний час отримана травма негативно відображається на його здоров'ї. На відшкодування моральної шкоди просив стягнути 6200 грн.
У квітні 2006 року його стан здоров'я різко погіршився на ґрунті отриманої у 2003 році травми під час ДТП 16 листопада 2003 року. Тому він вимушений був 5 квітня 2006 року звернутися за медичною допомогою у Центральну міську клінічну лікарню №1
/
2
м. Донецька, де знаходився на лікуванні з 5 квітня по 27 квітня 2006 року і з 10 серпня 2006 року по 4 вересня 2006 року.
У виписному епікрізі зазначений діагноз хвороби, а саме: "гипертоническая болезнь П степени (медленнопрогрессирующее течение), смешання посттравматическая, гипертоническая, дикуляторная энцефалопатия с цефалгией, вестибулоалгией, ликварно-сосудистой дисфункцией. Последствия перенесенного сотрясения головного мозга и ушиба левой лобной области в ДТП 16 ноября 2003 года".
На лікування за зазначений період він витратив 2460 грн.88 коп., які також просив стягнути з відповідача.
Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 405 грн. 98 коп. і моральну шкоду в розмірі 1000 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертих вартість заявленої ним автотехнічної експертизи в сумі 313 грн. 85 коп.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 59 грн. 50 коп.; стягнуто з ОСОБА_2 у державний бюджет Ворошиловського району м. Донецька витрати на інформаційно-технічне забезпечення 30 грн. У позові АТЗТ „Агроспецмонтаж" про стягнення матеріальної шкоди, сум індексації, трьох відсотків річних, судових витрат відмовлено як у необгрунтованому та безпідставному.
В апеляційній скарзі АТЗТ „Агроспецмонтаж" просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні його позовних вимог і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права і, зокрема на те, що судом невірно зроблені висновки про те, що позивачем не надано доказів спричинення реального розміру втраченого майна, оскільки вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля КІА Besta, яка визначена висновком експерта, визначається як ринкова вартість без урахування аварійних пошкоджень і складає 26225 грн. 50 коп.; судом не вірно застосовані роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, оскільки в ньому немає прямої вказівки на те, що відмова від передачі пошкодженого автомобіля обов'язково веде до відмови у позові; суд безпідставно зазначив в рішенні про те, що позивач АТЗТ „Агроспецмонтаж" відмовився від проведення експертизи про визначення остаточної вартості пошкодженого автомобіля.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду в частині часткового задоволення його позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права і, зокрема на те, що судом не враховано, що після дорожньо-транспортної пригоди стан його здоров'я погіршився і особливо різко змінився у весняно-літні місяці 2006 року, в результаті чого він вимушений був проходити курс лікування, проте суд безпідставно не прийняв як доказ історію хвороби з виписним епікризом, в якому підтверджується наявність у нього „посттравматической, гипертонической, дисциркулярной энцефалопатии"; сума, яка стягнута судом на відшкодування моральної шкоди не є об'єктивною, не відповідає вимогам ст. 440-1 ЦК України 1963 року і визначена без урахування обставин по справі і наслідків для здоров'я.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам в задоволенні їх позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи і, зокрема на те, що суд не звернув увагу на те, що власником автомобіля КІА Besta на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є АТЗТ „Агроспецмонтаж", адреса якого зазначена в АДРЕСА_1, яке не заявляло до нього позовних вимог, а позов пред'явлений АТЗТ „Агроспецмонтаж", яке зареєстровано Ворошиловською районною радою м. Донецька і
3
тому є власником зазначеного автомобіля; судом не враховано, що постановою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області він не був визнаний винним у ДТП ; суд також не звернув уваги на те, що історія хвороби ОСОБА_1 не може бути доказом його лікування в результаті отриманої травми під час ДТП, оскільки при зверненні до Ясинуватської лікарні він зазначив невірну адресу, а під час розгляду справи свідки не підтвердили отримання травми ОСОБА_1 , висновок судово-медичної експертизи грунтується на поясненнях самого ОСОБА_1 , тому зазначені документи треба вважати незаконними.
У судовому засіданні апеляційного суду позивачі і їх представник підтримали доводи своїх апеляційних скарг, просили їх задовольнити; проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечували.
Відповідач і його представник підтримали доводи своєї апеляційної скарги, проти доводів апеляційних скарг позивачів-заперечували.
Судом першої інстанції встановлено, що 16 листопада 2003 року приблизно о 18 год.45 хв. на автодорозі в межах населеного пункту м. Ясинувата по вул. Орджонікідзе в районі МРЕВ ДПІ Ясинуватського МРВ сталася дорожньо-транспортна пригода за таких обставин: під час обгону транспортного засобу, що стояв на узбіччі смуги водій автомобіля ВАЗ-21102 ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 12.4, 12.9, 11.9, 10.1, 1.1 Правил дорожнього руху, оскільки рухався зі швидкістю більш встановленої в межах населеного пункту, тобто більше 60 км/час і не як найближче до правого краю проїзжої частини дороги, тому пересік суцільну лінію дорожньої розмітки та виїхав на зустрічну смугу дворядної дороги, по якій рухався автомобіль КІА Besta, зареєстрований за АТЗТ „Агроспецмонтаж", під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого відбулося зіткнення автомобілів.
Автомобіль КІА Besta отримав механічні пошкодження і згідно висновку автотоварознавчого дослідження від 23 грудня 2003 року відновити цей транспортний засіб немає сенсу, бо вартість відновлювального ремонту визнається рівною його ринковій вартості.
Наявність вини відповідача у скоєному ДТП визнана і висновком судової автотехнічної експертизи від 21 листопада 2005 року, якою підтверджується порушення з боку водія ОСОБА_2 п.п. 12.4, 12.9, 11.9, 10.1, 1.1 Правил дорожнього руху і який мав технічну можливість відвернути ДТП шляхом їх виконання. Наявність такої технічної можливості з боку водія ОСОБА_1 встановлено не було. Крім того, первісним висновком спеціаліста від 5 грудня 2003 року також встановлена наявність вини тільки відповідача. Висновком спеціаліста і висновком експерта підтверджується місце зіткнення на зустрічній смузі відносно руху автомобіля, яким керував ОСОБА_2
Судом також встановлено, що згідно судово-медичного дослідження від 12 травня 2004 року ОСОБА_1 заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я від удару лобною частиною голови. У зв'язку з ушкодженням здоров'я ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у Ясинуватській центральній районній лікарні з 19 листопада 2003 року по 1 грудня 2003 року. Під час лікування витрати ОСОБА_1 на придбання ліків склали 405 грн. 98 коп, що підтверджено копіями чеків.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_1 було заподіяно моральну шкоду, бо після отримання тілесних ушкоджень стан його здоров'я погіршився і він проходив лікування, під час ДТП відчував фізичний біль, що спричиняло йому моральні страждання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 задоволенню не підлягають. Апеляційна скарга АТЗТ „Агроспецмонтаж" підлягає частковому задоволенню, рішення суду в
4
частині відмови у задоволенні позовних вимог АТЗТ „Агроспецмонтаж" про стягнення матеріальної шкоди та судових витрат скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 309 ч.1 п.4 ЦПК України підставами для скасування або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 440 ЦК України 1963 року, яка діяла на час виникнення првовідносин між сторонами шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі. Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.
Згідно ст. 450 зазначеного Кодексу організація і громадянин, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточення (транспортні засоби, промислові підприємства, будови, власники автомобілів та ін.), зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТЗТ „Агроспецмонтаж" про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд виходив з того, що за висновком судової автотехнічної експертизи вартість матеріальної шкоди автомобіля КІА Besta на час проведення дослідження визнається як його ринкова вартість без урахування аварійних пошкоджень і складає 26 225 грн. 50 коп., на час розгляду справи суду не було надано доказів для встановлення реального розміру втраченого майна, а від повернення відповідачу пошкодженого автомобіля після відшкодування збитків позивач відмовився, оскільки ринкова вартість нового автомобіля такого класу становить 49000 грн. і підприємство має намір його відновити.
Проте такі висновки суду не відповідають нормам матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 16 листопада 2003 року з участю автомобіля ВАЗ-21102, яким керував на відповідній правовій основі ОСОБА_2 і автомобіля КІА Besta, який належить на праві власності АТЗТ „Агроспецмонтаж" і яким керував ОСОБА_1 , який знаходився у трудових правовідносинах з АТЗТ „Агроспецмонтаж", автомобіль КІА Besta отримав механічні пошкодження.
При цьому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що власником автомобіля КІА Besta є АТЗТ „Агроспецмонтаж" - позивач по справі.
Так, відповідно до технічного паспорту (а.с. 24) власником мікроавтобуса КІА Besta, 1996 року випуску є АТЗТ „Агроспецмонтаж". Посилання відповідача на те, що у технічному паспорті адреса підприємства зазначена: АДРЕСА_1, в той час як згідно Статуту АТЗТ „Агроспецмонтаж" зареєстровано в м. Донецьку, тому зазначений автомобіль не належить АТЗТ „Агроспецмонтаж" спростовується зібраними по справі доказами.
Відповідно до Статуту Акціонерного товариства закритого типу, зареєстрованого рішенням Ворошиловської районної ради м. Донецька від 19 січня 2000 року (нова редакція), зазначене товариство є цілосним майновим комплексом, який складається з філій, які діють відповідно до положень. Місцезнаходження товариства зазначено: АДРЕСА_2. У додатку №8 до Статуту наданий перелік філій, відділень, представництв за період з 1994 року по серпень 2007 року, в якому зазначений Донецький філіал Автобаза №3 АТЗТ „Агроспецмонтаж", який утворений 8 вересня 1994 року і місцерозташування якого зазначено: АДРЕСА_1. Як пояснив у судовому засіданні представник АТЗТ „Агроспецмонтаж" відповідно до наказу від 5 грудня 1996 року місце стоянки автомобіля КІА Besta було визначено на автобазі №3, тому в технічному паспорті зазначена адреса за місцем його стоянки як то передбачено правилами реєстрації транспортних засобів.
Згідно наказу №2-к від 8 лютого 2002 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду начальника колони виконавчої дирекції АТЗТ „Агроспецмонтаж" і як встановлено у
5
судовому засіданні 16 листопада 2003 року за дорученням начальника АТЗТ „Агроспецмонтаж" ОСОБА_3їхав з міста Макіївки до міста Донецька і в салоні автомобіля знаходився ОСОБА_3 Таким чином у судовому засіданні достовірно встановлено, що ДТП сталася під час виконання ОСОБА_1 своїх трудових обов'язків. За повідомленням АТЗТ „Агроспецмонтаж" (а.с. 333) ОСОБА_1 16 листопада 2003 року видавався маршрутний лист, який був вилучений у ОСОБА_1 працівниками ДАЇ під час огляду місця ДТП.
З матеріалів справи вбачається, що в день дорожньо-транспортної пригоди працівниками ДАЇ були складені протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схема. Схема складена за участю учасників ДТП та понятих, підписана ними; учасниками ДТП зауважень не зазначено. Крім того, на підставі направлення ІДПС відділу ДАЇ Ясинуватського МРВ УВМС України в Донецькій області проведено автотехнічне дослідження. Згідно висновку автотехнічного дослідження від 5 грудня 2003 року місце зіткнення автомобілів розташовується на полосі руху автомобіля КІА Besta. При цьому місце зіткнення експертом визначено по слідам, залишеним транспортними засобами в зоні зіткнення та даних про розташування рідини, яка розлилася (води, масла, антифріза), скупчення осколків скла та пластмаси, частинок пилу, грязі, які осипалися з нижніх частин транспортних засобів.
Згідно зазначеного висновку в даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-21102 ОСОБА_2 з метою забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був рухатися якомога ближче до правового края проїзжої частини і не пересікати суцільну лінію дорожної розмітки, а перед зміною направлення руху впевнитися у безпеці руху, тобто повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1, 11.2. 1.1 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля КІА Besta ОСОБА_1 , який рухався по своїй смузі руху, повинен був при виявленні автомобіля ВАЗ-21102, який виїхав на його смугу руху, прийняти заходи до зниження швидкості, навіть до зупинення транспортного засобу, тобто діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-21102 ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді.
Зазначений висновок спеціаліста підтверджений висновком судової автотехнічної експертизи від 19 грудня 2005 року (а.с. 64-67). Згідно зазначеного висновку в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля КІА Besta ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткнення шляхом належного виконання нормативних вимог Правил дорожнього руху. В даній дорожній ситуації дії водія автомобіля ВАЗ-21102 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 12.4, 12.9, 11.2, 10.1, гл.34 п.1.1 Правил дорожнього руху України. При цьому, невідповідність вимогам п.п. 11.2, 10.1, гл.34 п.1.1 Правил створювали необхідні та достатні умови для настання пригоди, що свідчить про наявність причинного зв'язку між не відповідністю вимог Правил в діях водія ОСОБА_2 і наслідками пригоди. В діях водія автомобіля КІА Besta ОСОБА_1 невідповідностей вимогам Правил, які б знаходились у причинному зв'язку з подіями, які настали, не вбачається.
Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що постановою Ясинуватського міськрайонного суду від 17 січня 2004 року він не був визнаний винним у скоєні ДТП не є безперечним доказом цього, оскільки постановою судді Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 17 січня 2004 року провадження по справі відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_2, який повинен відповідно до ст. 440 ЦК України 1963 року відшкодувати спричинену матеріальну шкоду.
6
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи від 20 вересня 2006 року вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля КІА Besta визначається як ринкова вартість без урахування аварійних пошкоджень і складає 26225 грн. 50 коп. Втрата товарної вартості транспортного засобу в результаті зниження споживчих якостей і втрати товарного виду в даному випадку не розраховується.
В дослідницькій частині висновку зазначено, що оскільки в даному випадку вартість відновлювального ремонту транспортного засобу перевищує його ринкову вартість без урахування аварійних пошкоджень, яка складає 27031 грн. 65 коп., відновлення даного транспортного засобу економічно не доцільне, то вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля КІА Besta визначається як його ринкова вартість без урахування аварійних пошкоджень і складає 26225 грн. 50 коп.
Як роз'яснено у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ зд позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27 березня 1992 року (з наступними змінами та доповненнями) коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Оскільки згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи відновлення даного транспортного засобу автомобіля КІА Besta економічно не доцільне, апеляційний суд вважає необхідним зобов'язати АТЗТ „Агроспецмонтаж" передати ОСОБА_2 автомобіль КІА Besta, держ. номер НОМЕР_1 після відшкодування ОСОБА_2 збитків Акціонерному товариству закритого типу „Агроспецмонтаж".
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи: витрати на інформаційно-технічне забезпечення, витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем АТЗТ „Агроспецмонтаж" сплачений судовий збір в сумі 283 грн. 13 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн., а також 575 грн. 52 коп.3а проведення судової автотоварознавчої експертизи (а.с. 182-184). Оскільки позовні вимоги АТЗТ „Агроспецмонтаж" задоволені і з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 26225 грн. 50 коп, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 262 грн. 25 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн. і за проведення судової автотоварознавчої експертизи в сумі 575 грн. 52 коп.
Апеляційний суд вважає, що позовні вимоги АТЗТ „Агроспецмонтаж" про стягнення 400 грн.не підлягають задоволенню, оскільки зазначена сума сплачена позивачем за проведення автотоварознавчого дослідження, що не є судовими витратами за проведення експертизи. Не підлягають задоволенню також позовні вимоги про стягнення 1203 грн. 36 коп.- затрати по транспортуванню мікроавтобуса, оскільки зазначені витрати також не відносяться до судових витрат і до прямих матеріальних збитків.
При цьому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТЗТ „Агроспецмонтаж" про стягнення індексу інфляції в сумі 1714 грн. 10 коп.3а період прострочення виплати матеріальної шкоди, оскільки такі вимоги при даних правовідносинах не грунтуються на Законі.
Разом з тим, розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення 405 грн. 98 коп., витрачених позивачем на лікування в період з 19 листопада по 2 грудня 2003 року,
7
суд першої інстанції дійшов обгрунтованих висновків про задоволення зазначених позовних вимог, оскільки вони грунтуються на зібраних по справі доказах.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 5-6) ОСОБА_1 з 19 листопада по 1 грудня 2003 року знаходився на стаціонарному лікуванні у Ясинуватській Центральній районній лікарні з приводу ЗЧМТ (16.11.03 p.). Згідно виписного епікрізу йому призначались медичні препарати та ліки, які ОСОБА_1 придбавав за свої кошти, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії чеків на суму 405 грн. 98 коп.3гідно висновку судово-медичної експертизи від 3 березня 2005 року, проведеної на підставі медичних документів, 16 листопада 2003 року під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 був спричинений струс головного мозку, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, які потягли короткочасний розлад здоров'я.
При цьому суд правомірно не прийняв до уваги заперечення відповідача про відшкодування витрат на лікування з тих підстав, що позивачем порушений порядок звернення за медичною допомогою, оскільки він звернувся до лікарні не за місцем свого проживання, обгрунтувавши свої висновки ст. 38 Закону України „Основи законодавства України про охорону здоров'я".
Суд дійшов також обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 по стягнення 2460 грн.88 коп., витрачених позивачем на лікування в період з 5 квітня по 27 квітня 2006 року і з 10 серпня по 4 вересня 2006 року у зв'язку з недоведеністю причинно-наслідкового зв'язку між винними діями відповідача під час ДТП у листопаді 2003 року та встановленням захворювання у позивача вперше у квітні 2006 року.
Як вбачається з матеріалів справи з 5 квітня по 27 квітня та з 10 серпня по 4 вересня 2006 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у Центральній міській лікарні №1 м. Донецька. У виписних епікрізах (а.с. 154) ОСОБА_1 визначений такий діагноз: "гипертоническая болезнь П степени (медленнопрогрессирующее течение), смешання посттравматическая, гипертоническая, дикуляторная энцефалопатия с цефалгией, вестибулоалгией, ликварно-сосудистой дисфункцией. Последствия перенесенного сотрясения головного мозга и ушиба левой лобной области в ДТП 16 ноября 2003 года".
Проте згідно висновку судово-медичної експертизи від 14 листопада-4 грудня 2007 року комісія не вбачає будь-якого причинного зв'язку між травмою, отриманою ОСОБА_1 у 2003 році під час дорожньо-транспортної пригоди і виявленими у нього захворюваннями у 2006 році. Лікарські препарати, які ОСОБА_1 отримував у 2006 році, призначались для лікування гіпертонічної хвороби і змішаної енцефалопатії.
Таким чином, висновки суду в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 грунтуються на зібраних по справі доказах та відповідають вимогам закону. Розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням вини відповідача, фізичних та моральних страждань ОСОБА_1 , а також з урахуванням відсутності інших негативних наслідків для потерпілого та виходячи з принципу виваженості, справедливості та розумності.
Доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду в цій частині ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для залишення рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1, 308, 309 ч.2, 314 , 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
8
Апеляційні скарги ОСОБА_2 і ОСОБА_1 відхилити. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу „Агроспецмонтаж" задовольнити частково.
Рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2007 року
Рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2007 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства закритого типу „Агроспецмонтаж" до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, судових витрат скасувати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства закритого типу „Агроспецмонтаж" матеріальну шкоду в сумі 26225 грн. Зобов'язати Акціонерне товариство закритого типу „Агроспецмонтаж" передати ОСОБА_2 автомобіль КІА Besta, держ. номер НОМЕР_1 після відшкодування ОСОБА_2 збитків Акціонерному товариству закритого типу „Агроспецмонтаж".
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства закритого типу „Агроспецмонтаж" витрати, пов'язані з розглядом судової справи: судовий збір в сумі 262 грн. 25 коп., витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи 575 грн. 52 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і
може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з
дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.