У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Шимківа С.С., Демянчук С.В.,
секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 4 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 4 квітня 2014 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 12.03.2014 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 400 грн. витрат на правову допомогу.
Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що не згідний із прийнятим по справі рішенням в частині розміру задоволених позовних вимог, оскільки суд виніс рішення на підставі висновків, які не відповідають об'єктивним обставинам справи та не застосував до даних правовідносин норм матеріального права, які підлягали до застосування.
Вважає безпідставним стягнення з нього судового збору, так як позивач працевлаштована та має постійне джерело доходів, що підтверджується її довідкою про доходи №105 виданою 7.03.2014 року управлінням освіти, молоді та спорту Березнівської РДА.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи щодо фіксації фактично відпрацьованого адвокатом часу та інших юридичних послуг, що виключає можливість стягнення з нього витрат на правову допомогу.
Просить рішення суду першої інстанції змінити в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_2 400 грн. витрат на правову допомогу та 243 грн. 60 коп. судового збору в дохід держави.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів, суд виходив з того що відповідач визнав позов та погодився сплачувати аліменти по 600грн. щомісячно на кожну дитину. При відшкодуванні витрат понесених позивачем на оплату правової допомоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони документально підтверджені та підлягають стягненню з відповідача на підставі ст.88 ЦПК України.
Такий висновок відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Ст.12 ЦПК України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатом або іншим фахівцем у галузі права в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України витрати на правову допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи.
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно ст.1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Відповідно Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік", розмір мінімальної заробітної плати становить 1218 грн. 00 коп.
Встановлено, що 11 березня 2014 року між ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_5 укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого гонорар адвоката становить 800 грн., які сплачуються клієнтом в момент підписання цього договору.
Позивачем сплачена вартість послуг у повному обсязі, що підтверджується квитанцією банку №2044.258.1 від 11.03.2014 року.(а.с.12)
Як вбачається із журналу судового засідання від 4 квітня 2014 року представник позивача ОСОБА_5 приймав участь в судовому засіданні, яке тривало 1 годину.
Таким чином, враховуючи кількість часу, затраченого адвокатом у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно визначено розмір стягнутих з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 400 грн., оскільки він не перевищує встановлений законом граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу (1218 х 40% = 487,2).
Доводи апеляційної скарги про відсутність підтверджуючих документів щодо фіксації фактично відпрацьованого адвокатом часу спростовуються журналом судового засідання, в якому зафіксовано кількість часу затраченого адвокатом ОСОБА_5 на надання правової допомоги позивачу.
Не заслуговують на увагу також доводи відповідача про безпідставне стягнення з нього в дохід держави судового збору, оскільки у відповідності до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Апеляційна скарга відповідача не містить жодних обґрунтувань неправильності визначення судом розміру стягнутих з нього аліментів. Враховуючи те, що ОСОБА_1 визнав позов в суді першої інстанції, таке визнання не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, рішення суду в цій частині є правильним.
Рішення суду першої інстанції постановлено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.303,304,307,309,313,314,317,325 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 4 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: Бондаренко Н.В.
ОСОБА_6
ОСОБА_7