Справа № 407/1956/14-к
1-кп/407/317/14
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2014 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі :
головуючого-судді : Бабічевої Л.П.
при секретарі : Колчиній Н.В.
за участю прокурора : Шуліка Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кріпенське м.Антрацит Луганської області, громадянина України, розлученого, з середньо-спеціальною освітою, який не працює, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, -
за ст. 164 ч.1 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_1 за рішенням Антрацитівського міськрайонного суду від 13.02.20009 року зобов'язаний до сплати аліментних платежів на користь потерпілої ОСОБА_2 на утримання дітей: доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку і до повноліття дітей, починаючи з 30.01.2009 року.
Однак, обвинувачений ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати аліментів, іншої матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, на попередження державного виконавця про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів не реагує, аліменти сплачує нерегулярно та не в повному обсязі, починаючи з липня 2010 року по жовтень 2013 року сплачував аліменти на утримання доньок у невеликому розмірі та нерегулярно, а з листопада 2013 року по квітень 2014 року не сплачував аліменти взагалі, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.04.2014 року складає 16966 грн. 66 коп., що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину при вищевикладених обставинах визнав повністю та щиро розкаявшись у вчиненому пояснив, що дійсно він не в повному обсязі платив аліменти з липня 2010 року, а з листопада 2013 року не сплачував аліменти, до центру зайнятості щодо працевлаштування не звертався, інвалідом не являється, у нього відсутні будь-які поважні об'єктивні причини для несплати аліментів. В даний час буде платити аліменти та погашати заборгованість.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується:
- показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка у судовому засіданні підтвердила, що обвинувачений ОСОБА_1 починаючи з липня 2010 року по жовтень 2013 року сплачував аліменти на утримання доньок : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, у малому розмірі та нерегулярно, а з листопада 2013 року по квітень 2014 року не сплачував аліменти взагалі, іншої допомоги не надає, заборгованість по аліментам станом на 01.04.2014 року становить 16966 грн. 66 коп.;
- довідкою та розрахунком відділу ДВС Антрацитівського МРУЮ від 03.04.2014 року, згідно якої заборгованість по аліментам обвинуваченого ОСОБА_1 значиться з 29.07.2010 року та станом на 01.04.2014 року складає 16966 грн. 66 коп., що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців ( а.с. 9-12).
Інші докази у справі стосовно фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються та останні правильно розуміють зміст цих обставин, за згодою учасників судового провадження відповідно до ч.3 ст.349 КПК України судом не досліджувались.
Заслухавши обвинуваченого, прийнявши до уваги добровільне визнання ним своєї вини, оцінивши досліджені судом докази, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 доведеною у вчиненні злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини ( аліментів), та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 164 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини, що впливають на його відповідальність.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд відносить щире каяття у скоєному.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд по справі не вбачає.
З урахуванням обставини і характеру скоєного злочину, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особи обвинуваченого, який вперше скоїв злочин, задовільно характеризується за місцем проживання, суд вважає за можливе його виправлення без відбування покарання у вигляді обмеження волі - із звільненням від відбування покарання з випробуванням за правилами ст. 75 КК України, з покладанням на нього обов'язків згідно зі ст. 76 КК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним за ст.164 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді одного року обмеження волі, а відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням строком на один рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1. до набрання вироком законної сили обрати - особисте зобов'язання.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду Л. П. Бабічева