АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]
21 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Росік Т.В.
суддів: Прокопчук Н.О.‚ Мазурик О.Ф.
при секретарі Калініній Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства екології та природних ресурсів України, третя особа Державне підприємство «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання» про видачу трудової книжки, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди‚
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України, третя особа Державне підприємство «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання» у якому з урахування змін та доповнень просила зобов'язати відповідача протягом трьох календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили внести відповідні записи до трудової книжки про прийняття на посаду 17.11.2009 року виконуючою обов'язки директора ДП «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання», прийняття її на посаду з 13.02.2010 року директора ДП «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання» з подальшим поновленням на посаді директора вказаного державного підприємства. Також просила зобов'язати ДП «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання» надати довідку про нараховану та виплачену заробітну плату за період з 17.11.2009 року по 25.03.2010 року, довідку щодо розрахунку суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та стягнути з Міністерства екології та природних ресурсів України на її користь заборгованість по заробітній платі за фактично відпрацьований період, заборгованість середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 211629,60 грн., моральну шкоду в розмірі 300000 грн. та судові витрати у справі.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.01.2014 року в задоволені позову ОСОБА_2 - відмовлено.
ОСОБА_2, вважаючи, що рішення не відповідає вимогам закону, постановлене без врахування судом фактичних обставин справи‚ в апеляційній скарзі просила його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що викладені в судовому засіданні відповідачем заперечення проти позову є необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідач умисно з власної ініціативи допустив її звільнення в період її тимчасової непрацездатності з підстав не передбачених контрактом. Відповідачем було проігноровано той факт, що Державне підприємство «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання» у якому вона працювала безперебійно надавало послуги Міністерству екології та природних ресурсів України попри те, що договори про надання послуг не укладалися, рахунки не виставлялися та не оплачувалися. Зазначає, що відповідач протягом трьох років уникає виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26.01.2011 року про часткове задоволення її позову про скасування наказу , поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування шкоди. Оскільки права та обов'язки Міністерства охорони навколишнього природного середовища України фактично перейшли до Міністерства екології та природних ресурсів України, у останнього, на її думку виникають правові підстави для здійснення виплати заробітної плати та моральної шкоди, а відтак наявні правові підстави ля задоволення позову.
В судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.
Представник відповідача Міністерства екології та природних ресурсів України та представник третьої особи ДП «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання» просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 119-о від 13.02.2010 року ОСОБА_2 було призначено на посаду директора Державного підприємства «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання» на умовах укладеного з нею контракту строком з 13.02.2010 року по 12.02.2015 рік.
Відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 231-о від 25.03.2011 року ОСОБА_2 звільнено з посади директора ДП «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання» згідно п.8 ст.36 КЗпП України з 25.03.2010 року та розірвано укладений з нею контракт.
Зазначені вище обставини встановлені рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26.01.2011 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14.06.2011 року та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.11.2011 року, відповідно до якого позов ОСОБА_2 до Міністерства охорони природного навколишнього середовища України, Державного підприємства «Науково-вирониче природоохоронне об'єднання», третя особа ОСОБА_5 про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відкодування моральної шкоди задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ № 231-0 від 25.03.2010 року Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яким звільнено ОСОБА_2 з посади директора ДП «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання», зобов'язано Міністерство охорони навколишнього природного середовища України поновити ОСОБА_2 на посаді директора ДП «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання» з дати звільнення, а саме з 25.03.2010 року, стягнуто з ДП «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання» середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 42681,60 грн., стягнуто з Міністерства охорони природного навколишнього середовища України на користь ОСОБА_2 3000 рн. На відшкодування моральної шкоди (а.с. 10-18, 204-215).
Відповідно до ч. З ст. 61 ЦПК обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію шлюбу від 11.12.2013 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з гр. ОСОБА_6 внаслідок чого змінила прізвище на «ОСОБА_2» (а.с.173).
Указом Президента України № 1085/2010 від 09.12.2010 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Міністерство охорони навколишнього природного середовища України було реорганізовано шляхом поділу на три юридичні особи: Міністерство екології та природних ресурсів України; Державну екологічну інспекцію України та Державну службу геології та надр України.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців Державної реєстраційної служби України станом на 19.11.2013 року Міністерство охорони навколишнього природного середовища України перебуває в стані припинення з 16.02.2011 року за рішенням засновників (а.с. 170)
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині зобов'язання відповідача протягом трьох календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили внести відповідні записи до трудової книжки про прийняття на посаду 17.11.2009 року виконуючою обов'язки директора ДП «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання», прийняття її на посаду з 13.02.2010 року директора ДП «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання» з подальшим поновленням на посаді директора ДП «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання, стягнення заборгованості по заробітній платі за фактично відпрацьований період, заборгованості середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 211629,60 грн., моральної шкоди в розмірі 300000 грн. та судових витрат у справі пред'явлені до Міністерства екології та природних ресурсів України, яке є неналежним відповідачем у справі. Будь-яких доказів того, що саме Міністерство екології та природних ресурсів України є правонаступником Міністерства охорони навколишнього природного середовища України суду першої та апеляційної інстанцій не надано, в зв'язку з чим судом правомірно відмовлено у задоволенні позову в цій частині.
Разом з тим, оскільки цивільно-процесуальним законодавством не передбачено покладення на третіх осіб будь-яких зобов'язань рішенням суду у справі в якій вони приймали участь саме як треті особи, суд правомірно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині зобов'язання ДП «Науково-виробниче природоохоронне об'єднання» надати довідку про нараховану та виплачену заробітну плату за період з 17.11.2009 року по 25.03.2010 року та довідку щодо розрахунку суми допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і містять посилання на обставини, які з достатньою повнотою досліджені і оцінені судом першої інстанції. Вони не впливають на законність рішення, яке постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, в межах заявлених позовних вимог, а тому колегія суддів апеляційного суду не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя:
Судді:
Справа № 761/12907/13-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/3851/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Гайдук С.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Росік Т.В.