АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ [1]
22 травня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Немировської О.В.
суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.
при секретарі - Лужецькій І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Польова експедиція» про стягнення заборгованості та пені за договором,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23.12.2013 р.,
В С Т А Н О В И Л А:
позивач у березні 2013 р. звернувся до суду з позовом, в якому просив розірвати договір побутового підряду, укладений між ним та відповідачем 01.02.2011 р., посилаючись на те, що договір не був виконаний з вини відповідача. Також позивач просив стягнути з відповідача 40 000 грн., сплачених відповідачу в якості авансу та пеню у розмірі 1 846 152 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23.12. 2013 року позов було задоволено частково - розірвано вказаний договір, стягнуто з ПП «Польова експедиція» на користь позивача 28 050 грн., в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник позивача - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду та стягнути на його користь 40 000 грн., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
При зверненні до суду позивач посилався на те, що він 01.02.2011 р. уклав з відповідачем Договір на проведення інженерно-геологічних робіт для проекту водопостачання в с. Нижня Голубинка Бахчисарайського району АР Крим, згідно якого відповідач мав протягом 14 днів виконати роботи, однак до 15.12.2011 р. роботи виконані не були, а тому позивач стягнути Ѕ частину авансу, який він сплатив в сумі 80 000 грн., а також пеню в сумі 1 846 152 грн. за 296 днів прострочення.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23.12.2013 року позов було задоволено частково - розірвано вказаний договір, стягнуто з ПП «Польова експедиція» на користь позивача 28 050 грн., в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що на користь позивача має бути стягнута сума 28 050 грн., як частина коштів, що були сплачені позивачем за прибутковими касовими ордерами в якості авансу. Однак повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки він не відповідає обставинам по справі.
В частині розірвання договору суд першої інстанції задовольнив вимогу, посилаючись на те, що договір не було виконано з вини відповідача. В цій частині рішення суду першої інстанції сторонами по справі не оскаржується і судом апеляційної інстанції не переглядається.
В частині стягнення пені, суд першої інстанції застосував наслідки пропуску строку позовної давності та відмовив у задоволенні цієї вимоги. В цій частині рішення суду першої інстанції сторонами по справі також не оскаржується і судом апеляційної інстанції не переглядається.
Як видно з матеріалів справи, 01.02.2011 р. між позивачем та відповідачем в особі директора ПП «Польова експедиція» Холоднякова О.К. було укладено Договір на проведення інженерно-геологічних робіт для обґрунтування проекту водопостачання. Представник відповідача визнав, що такий договір був укладений у формі заповнення бланку Заяви, який був підписаний представником підрядника та замовником. В Заяві було вказано, що аванс за виконання робіт становить 80 000 грн.
Довідку від 17.10.2013 р. (а/с141) та копії прибуткових касових ордерів не можна визнати як належні докази по справі щодо внесення кошті в сумі 68 050 грн., оскільки позивачем кошти в рахунку авансу до каси підприємства в м. Нова Каховка Херсонської області не вносились, а бути сплачені замовником в повному обсязі перед початком виконання робіт готівкою директору.
Представник відповідача визнав, що 19.11.2011 р. після досягнення свердловиною глибини 200 м. роботи були припинені, бурове обладнання демонтовано.
Доводи представника відповідача про те, що при виконанні робіт ним були понесені певні витрати, про що було складено Довідку (а/с72), а тому підрядник не повинен повертати другу половину авансу, є необґрунтованими, оскільки в тексті договору (бланк Заяви) не визначено, в яких випадках частина авансу утримується. Посилання представника відповідача на ту обставину, що він не міг належним чином виконати підрядні роботи через зупинення робіт на прохання замовника, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про повернення суми авансу, оскільки такі зупинення мали погоджуватись між сторонами у письмовому вигляді, а запис в Журналі виконання робіт без підпису замовника, не можна розглядати як належний доказ по справі.
Таким чином, в частині вирішення вимог про стягнення коштів рішення слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення - про задоволення вимоги, а в іншій частині рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 23.12.2013 року скасувати в частині вирішення вимог про стягнення коштів та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Приватного підприємства «Польова експедиція» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 40 000 грн.
Стягнути з Приватного підприємства «Польова експедиція» судовий збір на користь держави в сумі 400 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2595/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Клочко І.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.