АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]
21 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Росік Т.В.
суддів: Прокопчук Н.О.‚ Мазурик О.Ф.
при секретарі Калініній Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 листопада 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13.11.2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я 14 489, 15 грн., 2 000 грн. моральної шкоди, а також витрати на правову допомогу 2 200 грн. та судовий збір на користь держави в розмірі 229, 40 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.01.2014 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди залишено без задоволення.
ОСОБА_2. вважаючи, що зазначене рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те‚ що він не є власником будівель за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується листом заступника голови Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 07.02.2014 року №101-941/03. Позивач отримала травму біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» не з його вини, тому він не може нести цивільну відповідальність за спричинення ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.
Представник ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на її необгрунтованість.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, серед іншого, вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 отримала травми внаслідок незабезпечення власником тимчасової споруди, розташованої за адресою АДРЕСА_1, яким є ОСОБА_2, належного утримання прилеглої території.
Проте, погодитися з такими висновками суду колегія суддів не може.
З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2012 року близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_3, проходячи біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 послизнулась на неочищеному від снігу та льоду тротуарі, внаслідок чого отримала травму. Того ж дня ОСОБА_3 було госпіталізовано до Київської міської клінічної лікарні №1 (а.с. 6-7).
За направленням Київської міської клінічної лікарні №1 ОСОБА_3 24.12.2012 року було доставлено до Київського міського центру патології стопи, де за результатами обстеження поставлено діагноз «перелом дистального епіметафіза обох кісток правої гомілки зі зміщенням», а 03.01.2013 року було виконано операцію металоостеосинтезу дистального епіметафіза правої великогомілкової кістки - LCP пластиною та блокуючими винтами, металоостеосинтезу зовнішньої кісточки правої гомілки LCP пластиною та блокуючими винтами. В післяопераційний період була проведена консервативна, протибольова антибіотикотерапія, протинабрякова, сосудиста терапія, перев'язки. Після проведення лікування 08.01.2013 року хвору в задовільному стані було виписано в поліклініку на амбулаторне лікування, де їй було встановлено подальший курс лікування, який вона проходила до 30.05.2013 року (а.с.8,12).
Під час лікування ОСОБА_3 понесла наступні витрати: 1484,54 на ліки та матеріали для проведення операцій, що підтверджується видатковою накладною №199 та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 476 від 02.01.2013 року, (а.с.9, 11); 6 860,00 вартість двох комплектів пристосувань для остеосинтезу, згідно рахунку-фактури №4/13Д товарного чеку від 02.01.2013 року (а.с.10,11); 190,55 грн. на придбання лікарського засобу остеогенон, згідно фіскальних чеків (а.с.13).
Згідно ч.4 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов'язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території.
З наданої на запит суду першої інстанції відповіді начальника відділу контролю за благоустроєм Дарницької районної м. Києві державної адміністрації №75600/13 вих.09.10.2013 року про надання інформації щодо власника тимчасової споруди на АДРЕСА_1 згідно з схемою розміщення вбачається, що власником тимчасової споруди розміщеної за вказаною адресою є ОСОБА_2, який здійснює підприємницьку діяльність без довідки про функціональне призначення (а.с. 40).
На спростування цьому відповідачем надано відповідь заступника голови Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 05.02.2014 року на адвокатський запит, згідно якого власником кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою по АДРЕСА_1 є ОСОБА_4
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду, тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи із розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з відповіді на запит Апеляційного суду м. Києва, наданої заступником голови Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 14.04.2014 року № 101-2530/03 щодо права власності на кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 та тимчасової споруди поруч, відповідно до Витягу з бази даних Державного земельного кадастру земельна ділянка на АДРЕСА_1 (код ділянки 90:165:004) обліковується за приватним підприємством «Агропромінвест». Власник тимчасової споруди здійснює підприємницьку діяльність без довідки про функціональне призначення. Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією направлено лист від 25.02.2014 року №101-1337/03 до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу зазначеної тимчасової споруди (а.с. 104).
З карти виїзду швидкої медичної допомоги № 939 за викликом про нещасний випадок з ОСОБА_3 (а.с.6,7), яка впала біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 у м. Києві вбачається, що падіння відбулося саме біля приміщення кафе, а не біля тимчасової споруди, як зазначає позивач. Будь-яких доказів на підтвердження тому, що падіння відбулося саме біля тимчасової споруди за зазначеною адресою позивачем не надано.
Оскільки матеріали справи не містять даних, що ОСОБА_2 на час травмування ОСОБА_3 24.12.2012 року був власником чи користувачем приміщенням за адресою АДРЕСА_1 у м. Києві, не можна вважати правильними висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для відшкодування відповідачем ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров′я.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, позов пред′явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції, який не має право вирішувати питання про притягнення співвідповідача або заміну відповідача, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя:
Судді:
Справа № 753/10597/13-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4258/2014
Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_5
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Росік Т.В.