АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ [1]

21 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Росік Т.В.

суддів: Прокопчук Н.О., Мазурик О.Ф.

при секретарі Калініній Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником на підставі довіреності ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» про визнання недійсним кредитного договору‚

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 24.12.2009 року з метою забезпечення позову ПАТ Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості тимчасово обмежено громадянку України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України до закінчення провадження у справі. Виконання ухвали доручено Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21.03.2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ПАТ Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ Комерційний банк «Правекс-Банк» про визнання недійсним кредитного договору відмовлено.

ОСОБА_1 вважаючи, що ухвала суду від 21.03.2014 року постановлена з порушенням норм процесуального права, в поданій представником апеляційній скарзі просить її скасувати, та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову, оскільки на даний час відсутні підстави для вжитих ухвалою суду від 24.12.2009 року заходів забезпечення позову, крім того в цивільно-процесуальний закон не містить правової норми, яка б надавала суду повноваження застосувати такий захід забезпечення позову, як тимчасове обмеження у виїзді за межі України у зв'язку з наявністю у суді цивільної справи.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник ПАТ КБ «Правекс-банк» в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваної ухвали в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, АКБ «Правекс-банк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс-банк») звернулося до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 416-022/07Р від 27.07.2007 року в розмірі 852 993 грн. 97 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. З метою забезпечення позовних вимог.

09.12.2009 року ПАТ КБ «Правекс-банк» завернулося до суду з заявою про забезпечення позову, у якій просило суд постановити ухвалу про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон, яка ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 24.12.2009 року була задоволена.

14.03.2014 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування вжитих ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 24.12.2009 року заходів забезпечення позову. Заява була обґрунтована зокрема тим, що ст. 152 ЦПК України не передбачає вжиття судом такого виду забезпечення позову як тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, суд виходив з того, що підстави, які б могли б бути підставою для скасування таких заходів відсутні, оскільки рішення Святошинського районного суду м Києва від 23.09.2010 року на підставі якого відкрито виконавче провадження не виконано,. заборгованість перед банком боржником станом на час звернення з заявою не погашена.

Колегія суддів вважає такі висновки суду правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3, ч.6 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, цивільно-процесуальний закон передбачає можливість скасування заходів забезпечення позову. Підставою для скасування заходів забезпечення позову є зміна або відпадання умов, які були причиною для забезпечення позову на момент ухвалення судом відповідної ухвали. Скасування заходів забезпечення позову може мати місце в разі вирішення спору, відмови позивача від позову, визнання відповідачем позову тощо.

Оскільки передбачених ст.154 ЦПК України підстав для скасування вжитих ухвалою суду від 24.12.2009 року заходів забезпечення позову встановлено не було, колегія суддів погоджується з правильністю висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги про відсутність правової норми, яка б дозволяла застосувати такий захід забезпечення позову як тимчасове обмеження у виїзді за межі України не можуть бути прийняті до уваги, оскільки законність ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 24.12.2009 року, якою тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїду за межі України не є предметом розгляду суду апеляційної інстанції. Зазначена ухвала могла бути оскаржена ОСОБА_1 в апеляційному порядку.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з дотриманням вимог процесуального законодавства та підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником на підставі довіреності ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддя:

Судді

Справа № 759/4029/14-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6915/13-ц

Головуючий у суді першої інстанції: Кириленко Т.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Росік Т.В.