АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

22 травня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.

суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.

при секретарі - Лужецькій І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

позивач - ПАТ «КБ «Надра» в березні 2010 р. звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 09 липня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», посилаючись на те, що відповідачі не виконують належним чином умови кредитного договору від 09 липня 2008 року та договору поруки від 09 липня 2008 року.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року позовні вимоги було задоволено - стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 281 616,29 дол. США (еквівалент у гривні 2 250 029 грн. 64 коп.), яка складається із: заборгованості за кредитом - 172 643,32 дол. США (еквівалент у гривні 1 379 368 грн. 33 коп.); заборгованості по сплаті відсотків - 80 382,78 дол. США (еквівалент у гривні 642 234 грн. 33 коп.); пені за прострочення сплати кредиту - 11 012,18 дол. США (еквівалент у гривні 87 984 грн. 04 коп.); штрафу за порушення умов договору - 17 578 дол. США (еквівалент у гривні 140 442 грн. 95 коп.), а також судові витрати у розмірі 1 820 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за такими підставами.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що між ним та ОСОБА_1 09.07.2008 р. було укладено Кредитний договір, за умовами якого позичальнику надавались кошти в сумі 175 780 дол. США терміном до 07.07.2028 р. зі сплатою відсотків за користування коштами в розмірі 14,49% річних.

Того ж дня на забезпечення виконання зобов'язань було укладено Договір поруки з ОСОБА_2 Оскільки позичальник не виконував належним чином взятих на себе зобов'язань, утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року позовні вимоги було задоволено - стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 281 616,29 дол. США (еквівалент у гривні 2 250 029 грн. 64 коп.), яка складається із: заборгованості за кредитом - 172 643,32 дол. США (еквівалент у гривні 1 379 368 грн. 33 коп.); заборгованості по сплаті відсотків - 80 382,78 дол. США (еквівалент у гривні 642 234 грн. 33 коп.); пені за прострочення сплати кредиту - 11 012,18 дол. США (еквівалент у гривні 87 984 грн. 04 коп.); штрафу за порушення умов договору - 17 578 дол. США (еквівалент у гривні 140 442 грн. 95 коп.), а також судові витрати у розмірі 1 820 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник не дотримувався належним чином умов договору щодо сплати щомісячних платежів на погашення тіла кредиту та відсотків за користування коштами та стягнув з позичальника та поручителя солідарно прострочену заборгованість, достроково всю суму тіла кредиту, а також штрафні санкції.

Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та відповідає встановленим по справі обставинам.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення ст.525, 526, 553, 554, 1054 ЦК України.

Доводи, викладені представником відповідача в апеляційній скарзі, про те, що позивачем було неправильно нараховано розмір заборгованості та не враховано всі сплачені ним платежі, є необґрунтованими. За клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 ухвалою від 17.10.2013 р. по справі було призначено судово-бухгалтерську експертизу, на вирішення якої були поставлені питання щодо визначення фактичного розміру заборгованості позичальника станом на 02.12.2011 р., та розмір такої заборгованості з урахуванням сплати позичальником трьох платежів в сумах, які перевищували розмір визначеного в договорі мінімального платежу - 2 250 дол. США.

Однак висновок експертизи до суду наданий не був, оскільки відповідачем не було внесено в повному розмірі оплату.

Посилання на відсутність у відповідача ОСОБА_1 індивідуальної ліцензії на право здійснення валютних операцій не можуть бути підставою для скасування рішення суду та відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки визначення валюти кредитування вказаного кредитного договору у доларах США не суперечить вимогам закону і діяльність позивача регламентується Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Декретом КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». а надання кредиту в іноземній валюті не потребує наявності відповідної індивідуальної ліцензії у позичальника.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (ст. ст. 19, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог п. 1 розділу ІІ Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті.

Крім того, ОСОБА_1 при зверненні до позивача просив надати йому кредит у валюті - доларах США і при укладенні договору позичальник був ознайомлений з умовами кредитного договору, погодився з ними.

Доводи апелянта про те, що позивачем не доведено факту надання йому коштів у кредит також є безпідставними, оскільки позивачем надано копії валютних меморіальних ордерів про видачу кредитних коштів, і після укладення договору та отримання коштів він вносив платежі на погашення отриманого кредиту.

Таким чином, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено та дано належну оцінку доказам, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилити, а заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/32/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Маліновська В.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.