АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ [1]
21 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Росік Т.В.
суддів: Прокопчук Н.О.‚ Мазурик О.Ф.
при секретарі Калініній Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 лютого 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт», ОСОБА_3, Арбітражного керуючого Дяченко Сергія Вікторовича, третя особа Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування шкоди‚
В С Т А Н О В И Л А:
В липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 05.09.2012 року ОСОБА_3 по вул. Закревського у м. Києві вчинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок чого був пошкоджений належний їй автомобіль, а вона сама зазнала тілесних ушкоджень. Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 11.10.2012 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 05.09.2012 року. 07.09.2012 року ОСОБА_2 звернулася до ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» у якій була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, з заявою про виплату страхового відшкодування. Оскільки страховиком було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, яке станом на час звернення до суду виплачено не було, позивач, з урахуванням уточнень та збільшення позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» вартість відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 22 160 грн., пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 2 372 грн. 64 коп., шкоду, пов'язану з її лікуванням в розмірі 1 009 грн. 98 коп. витрати, пов'язані з евакуацією транспортного засобу в розмірі 300 грн., а також просила стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 7 000 грн.
Протокольною ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 20.12.2013 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено розпорядника майна ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» - Арбітражного керуючого Дяченко С.В.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 28.02.2014 року у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_2 вважаючи, що зазначене рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, в поданій апеляційній скарзі просила його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те‚ що суд невірно застосував до спірних правовідносин положення ч. 3 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» не визнано банкрутом та щодо останнього не відкрито ліквідаційну процедуру. Факт порушення провадження у справі про банкрутство не являється підставою для припинення зобов'язань, оскільки підставою для цього є ліквідація юридичної особи. Суд зобов′язаний був зупинити провадження у справі до вирішення питання щодо банкрутства ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт». Також у рішенні не зазначено підстав з яких був відхилений позов до відповідача ОСОБА_3, Моторне (транспортне) страхове бюро України не залучено до участі в справі в якості співвідповідача.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.
Представник третьої особи Моторного (транспортного) страхового бюро України просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Представник ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт», ОСОБА_3, Арбітражний керуючий Дяченко С.В. в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, належним чином відповідно до положень ч.5 ст. 74 ЦПК України повідомлені про час та місце розгляду справи. Колегія суддів прийшла до висновку про можливість слухання справи у їх відсутність за правилами ст. 305 ч.2 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача та представника третьої особи, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що 05.09.2012 року о 08.50 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем Шкода Октавія, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Закревського, 15 у м. Києві в порушення вимог п. 13.1 ПДР України, не вибрав безпечної дистанції до автомобіля Деу Матіз д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, що рухалась попереду, що призвело до зіткнення та пошкодження обох транспортних засобів, а водій ОСОБА_2 зазнала тілесних ушкоджень.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 11.10.2012 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.7).
07.09.2012 року ОСОБА_2 звернулася до ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» з повідомленням про подію що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу Шкода Октавія, д.н.з. НОМЕР_1 згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АВ/3239101 від 06.05.2012 року (а.с. 9-10).
28.12.2012 року ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» повідомило ОСОБА_2 про те, що за страховим випадком, що стався 05.09.2012 року був складений страховий акт №26-12-01930-1/1 та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування.
15.01.2013 року ОСОБА_2 звернулася до ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.11), проте страхове відшкодування їй виплачено не було.
Згідно рахунку-фактури від 11.03.2013 року, складеного ФОП «ОСОБА_7», розмір відновлювального ремонту автомобіля Деу Матиз, д.н.з. НОМЕР_2 складає 22 160 грн., які 11.03.2013 року згідно квитанції до прибуткового касового ордеру позивач сплатив ФОП «ОСОБА_7» (а.с. 16-18).
Згідно ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання. Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.11.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ «СК «Лафорт», розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дяченко C.B.
14.12.2013 року у газеті «Голос України» розміщено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ «СК «Лафорт» та повідомлено, що вимоги кредиторів приймаються протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
З матеріалів справи вбачається і не заперечувалося ОСОБА_2, що у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкротство із заявою про визнання її грошових вимог до боржника у справі вона не зверталася.
Зазначене і стало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Лафорт», і такі висновки суду є правильними.
Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що судом після офіційного оприлюднення відповідного оголошення не було зупинено позовне провадження та не роз'яснено позивачу зміст ч. 4 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Однак зазначене не є підставою для скасування рішення суду, оскільки це порушення не призвело до неправильного вирішення справи. З матеріалів справи вбачається, що станом на 20.12.2013 року ОСОБА_2 було достовірно відомо про порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ «СК «Лафорт» згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 18.11.2013 року, якою, крім іншого, було постановлено здійснити офіційне оприлюднення відомостей про порушення справи про банкрутство ПрАТ «СК України «Лафорт» шляхом подання до офіційних друкованих органів відповідного оголошення у десятиденний строк з метою виявлення всіх кредиторів (а.с. 70-83). Позивач не була позбавлена можливості звернення із відповідною заявою про визнання її грошових вимог до боржника.
З урахуванням вищезазначених норм закону, суд правомірно відмовив у задоволенні позову й в частині вимог до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 грн., оскільки обов'язок щодо такого відшкодування згідно положень ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладений на страховика. Позовних вимог до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди позивач не заявляла.
Відхиляються колегією суддів і доводи апеляційної скарги про незалучення судом до участі в справі в якості співвідповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України, оскільки залучення співвідповідача відповідно до ст. 33 ЦПК України здійснюється судом виключно за клопотанням позивача, а ОСОБА_2 з таким клопотанням до суду не зверталася.
Зважаючи на викладене підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий - суддя:
Судді:
Справа № 754/12029/13-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5875/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Шевчук О.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Росік Т.В.