Копія:    Справа № 2-а-371/2008 року

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1.12.2008  року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді     - Літвіненко Т.Я.

      при секретарі         - Ярославській С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання протиправним дій щодо відмови у перерахунку та стягнення соціальних виплат, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

30.10.2008р. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови в проведенні перерахунку соціальних виплат, зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення такої допомоги за період з 9.07.2007р. по 30.10.2008р., мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона належить до категорії громадян, які мають дітей до трьох років та має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідачем з ІНФОРМАЦІЯ_1. їй була призначена до виплати така допомога в розмірі 90 грн., згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а з 1.01.2008р. - 130 грн.  9.07.2007р. Конституційним Судом України винесено рішення, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», зокрема абзац тертій ч.2 ст. 56, п.п.7,14 ст. 71 вказаного закону, які саме регулюють виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В перерахунку допомоги відповідач їй відмовив, отже вона була змушена звернутися за захистом своїх прав до суду.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити.     

Представник відповідача Пугач В.Ю. в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення мотивуючи тим, що відсутні зміни в Державному бюджеті України щодо виділення коштів на покриття витрат державної допомоги сім'ям з дітьми, після прийняття рішення Конституційним Судом України унеможливлює проведення виплати такої допомоги у відповідності до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Крім того, представник відповідача зазначав, що позивачкою пропущено річний строк, встановлений для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів. Також в обґрунтування свого заперечення на позов, представник відповідача посилався на порушення територіальної підсудності розгляду даної адміністративної справи, оскільки вважав даний спір з приводу оскарження нормативно-правових актів органів законодавчої та виконавчої влади, який необхідно передати на розгляд  до окружного адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Як вбачається з свідоцтва про народження, виданого 26.07.2006р. відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області ІНФОРМАЦІЯ_1. народився ОСОБА_2, матір'ю якого є ОСОБА_1 - позивач по справі (а.с.8).

Отже, вона відповідно до ст.1,3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992р. має право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка згідно зі ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.2992р. призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків.

Відповідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» така допомога надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а п.3 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного закону встановлено, що розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

Згідно з ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Однак, дію цих норм було зупинено на 2007 рік згідно із п.п.7,14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. N 489-V.

Таким чином, допомога виплачувалась позивачці згідно з абзацом третім частини другої ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму. Так за період з 1 липня 2007р. по 31.12.2007р. позивачка отримала соціальну допомогу в розмірі 90 грн. щомісяця. (а.с.6).

В 2008 році виплата проводиться із розрахунку різниці між прожитковим мінімумом встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн. З 1.01.2008р. позивачка отримує допомогу в розмірі 130 грн. щомісяця (а.с.6).

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-РП/2007 по справі №1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36,  частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14,  23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) визнані такими, що не відповідають Конституції України абзац третій частини другої ст.. 56, п.п. 7,14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

В мотивувальній частині вказаного рішення зазначено, що Конституцією України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина,  її  права  і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави,  а їх утвердження і забезпечення  є  головним  обов'язком держави  (стаття  3),  права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21),  їх зміст і  обсяг  при  прийнятті  нових законів  або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

Зі змісту положень Конституції України, зазначених у ст.ст. 95-98, та з положень Бюджетного кодексу України  вбачається, що закон  про Державний   бюджет  України  як  правовий  акт,  чітко  зумовлений поняттям бюджету як плану формування  та  використання фінансових ресурсів,  має особливий предмет регулювання,  відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби,  зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни,  зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України.

Таким чином, при виплаті допомоги по догляду за дитиною повинні застосовуватись ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Відповідно до ст.. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення ним рішення про їх неконституційність.

Викладене свідчить, що вимоги позивачки про перерахунок державної допомоги у відповідності до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" є законними.

Але ця допомога повинна становити відповідно до п.3 "Прикінцевих положень" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" 50% прожиткового мінімуму для дітей 6-ти річного віку, а не в розмірі прожиткового мінімуму як вказує позивачка.

Прожитковий мінімум для дітей 6-тирічного віку в липні 2007 року по 30 вересня 2007 року становив 463 грн., з 01 жовтня 2007 року - 470 грн., з 01 січня 2008 року - 526 грн., з 01 квітня 2008 року - 538 грн., з 01 липня 2008 року - 540 грн., з 01 жовтня 2008р. - 557грн.

Таким чином, з відповідача слід стягнути  заборгованість по державній допомоги в сумі 2241 грн. а саме:

- з 01 липня 2007 року по 01 жовтня 2007 року - 424 грн. 50 коп. (463 грн./2 = 231 грн. 50 коп. - 90 грн. =141 грн. 50 коп. х 3 міс.)

- з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року - 435 грн. ( 470 грн./ 2= 235 грн. - 90 грн.  = 145 грн. х 3 міс.);

- з 01 січня 2008 року по 01 квітня 2008 року - 399 грн. ( 526 грн./2 = 263 грн. - 130 грн. = 133 грн. х 3 міс.)

- з 01 квітня 2008р. по 30 червня 2008 року, включно - 414 грн. ( 538 грн. /2 = 268 грн. - 130 грн. = 138 грн. х 3 міс.)

- 01 липня 2008 року по 30 вересня 2008р. - 420 грн. (540 грн./2 =270 грн.-130 грн.=140 грн. х 3 міс.)

- 01 жовтня 2008р. по 30 жовтня 2008р. - 148,5 грн. (557грн./2=278,5грн.-130грн.=148,5грн.)

   Доводи відповідача про відсутність бюджетних коштів для перерахунку не можуть слугувати підставою для невиконання вимог закону, а тому судом такі доводи не взяті до уваги. Невиконання чи неналежне виконання законів через відсутність коштів не є підставою для виправдання дій відповідача.

   Оскільки виплата даного виду державної допомоги законодавством покладено на управління праці та соціального захисту населення, то бездіяльність останнього в перерахунку такої виплати є протиправною.

   Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України річний строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.  Із копії заяви позивачки до УПСЗН вбачається, що вона звернулася до відповідача з вимогою про перерахунок соціальної допомоги 23 червня 2008 року, тому суд критично оцінює твердження представника відповідача щодо пропуску позивачкою річного строку звернення із позовом до адміністративного суду. Іншого встановлено не було.

   Відповідно до ч.2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішується адміністративними судами за місцем проживання позивача.      Тому позиція відповідача, щодо порушення судом правил територіальної підсудності при розгляді даної справи являється безпідставною.

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідача недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1.11.2008р. по 31.12.2008р. в сумі 297 грн. (557грн./2=278,5грн.-130грн.=148,5грн.х2міс.)

Керуючись ст.ст. 2, 7, 158, 159, 162, 163 КАС України, суд -

В С Т А Н О В И В :

   Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області щодо перерахування та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

   Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області на користь ОСОБА_1 2538 (дві тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

   Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Одеського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

   Апеляційну скаргу може бути подано в такому ж порядку протягом двадцяти днів після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо її було подано або протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

   В разі, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, однак у встановлений строк не було подано апеляційну скаргу - постанова вступає в законну силу по закінченні строку на подачу апеляційної скарги.

   У разі подачі апеляційної скарги постанова набирає законної сили в день прийняття рішення в справі  судом апеляційної інстанції, якщо постанову не буде скасовано.

СУДДЯ: підпис

Копія вірна: СУДДЯ:

Постанова не набрала законної сили. Оригінал постанови знаходиться в Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області в адміністративній справі № 2-а-371/2008 року.

СУДДЯ: