Копія: Справа №2-а-360/2008р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1.12.2008 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Літвіненко Т.Я.
при секретарі - Ярославській С.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у місті Первомайську Миколаївської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги Дітям війни -
ВСТАНОВИВ:
27.10.2008р. ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у місті Первомайську Миколаївської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за 2006р., 2007р. та дев'ять місяців 2008р. в сумі 3692 грн. 70 коп. та зобов'язання відповідача нараховувати пенсію у подальшому у відповідності до діючого законодавства, мотивуючи свої вимоги тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та має статус дитини війни, тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захисти дітей війни» від 18.11.2004р., який вступив у дію 01.01.2006р., має право на отримання щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак у 2006р., 2007р. та у 2008р. така надбавка йому не нараховувалась та не виплачувалась.
В судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Відповідач Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області надав суду лист, в якому позов не визнав, заперечував проти його задоволення та просив розглядати справу без участі представника у зв'язку з його зайнятістю в іншому процесі.
В своїх запереченням на позов відповідач просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що розмір мінімальної пенсії за віком, з якої потрібно обчислювати 30% надбавки до пенсії, законодавчо не визначений; застосувати мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) не можна, оскільки він застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з вказаним Законом. Крім того, ст. 6 Закону України «Про соціальний захисти дітей війни» від 18.11.2004р. не визначено, який орган та за рахунок яких коштів та джерел і в якому процедурному порядку здійснюється призначення та виплата пенсій, а виходячи з цього відсутні підстави для зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України у місті Первомайську Миколаївської області провести перерахунок пенсії та забезпечити її виплату.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується його паспортом серії НОМЕР_1, виданим Первомайським МВ УМВС України в Миколаївській області 29.03.1999р. (а.с. 6). Отже, станом на 02 вересня 1945 р. він не досяг вісімнадцятирічного віку, тобто на нього розповсюджується норма Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-1У від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року (далі Закон), та він має статус дитини війни.
Відповідно до ст. 6 Закону дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 3 Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007р. дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захисти дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього ж Закону, за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007р. у справі №1-29/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі і п.12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захисти дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього ж Закону. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень зазначених законів, що визнані неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч.2 ст. 151 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 9.07.2007р. п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратив чинність.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Однак, відповідачем рішення про підвищення пенсії позивачу не приймалось, перерахунки відповідно до зазначено закону не проводились. Отже вимога позивача щодо нарахування соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний захисти дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. є законною.
Що стосується твердження представника відповідача з приводу того, що підстави для задоволення позову позивачки відсутні у зв'язку з тим, що визначений Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком повинен застосовуватися виключно для розмірів пенсії, призначеної згідно з вказаним законом, то воно не може бути судом взяте до уваги, так як відповідно до ч.4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Отже, факт відсутності визначення та врегулювання на законодавчому рівні питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус дитини війни, не може бути підставою для позбавлення позивача визначених державною соціальних гарантій та підтримки як дитини війни.
Згідно з ч.7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права.
На час розгляду справи розмір мінімальної пенсії за віком, визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», згідно якого мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ст.2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, встановлено з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 грн., при цьому зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп. та 415 грн. 11 коп.
Таким чином, розмір 30% мінімального розміру пенсії складає: з 01.07.2007р. - 123 грн. 02 коп. (410,06 грн.х30%) ; з 01.10.2007р. - 124 грн. 53 коп. (415,11 грн.х30%). Отже підвищення до пенсії, що належить позивачці, з 1.07.2007р. по 31.12.2007р. складає 742 грн. 65 коп.
Також законними є вимоги позивач щодо донарахування підвищення до пенсії за 2008 рік, оскільки, як зазначено в рішення Конституційного Суду України №6-пр-2007 від 09.07.2007р. у справі №1-29/2007р., воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. А тому зміни, внесені п.2 п.2 п.41 розділу ІІ закону України від 28.12.2007р. №107-УІ «про державний бюджет на 2008 рік» до ст. 6 Закону України «Про соціальний захисти дітей війни», згідно яких розмір підвищення до пенсії дітям війни визначений у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є неконституційними і не можуть застосовуватись, оскільки не відповідають положенням Конституції України, значно звужують зміст та обсяг наданих дітям війни гарантій.
Зі змісту положень Конституції України, зазначених у статтях 95-98, та з положень Бюджетного кодексу України вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України.
Таким чином, внесення Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» суперечить вимогам Конституції України, Бюджетного кодексу України, про що також висловився Конституційний Суд України в рішення №1-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнавши неконституційними положення п.п.2 п.41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» закону України «про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Отже, на підставі вище наведеного, підвищення до пенсії дітям війни у 2008р. повинно визначатись, виходячи із попередньої редакції ст. 6 Закону України «Про соціальний захисти дітей війни», а саме 30% прожиткового мінімуму.
Позивач ж отримує підвищення до пенсії у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.
Прожитковий мінімум на 2008 рік затверджений у розмірах: з 01.01.2008 року - 470 грн., з 01.04.2008р. - 481 грн., з 01.07.2008 року - 482 грн. тому 20% від вказаних сум складають відповідно з 01.01.2008р. - 94 грн. на місяць, з 01.04.2008р. - 96 грн. 20 коп. на місяць, 01.07.2008р. по 30.09.2008р. - 96 грн. 40 коп. на місяць. Отже підвищення до пенсії, що належить позивачці, з 1.01.2008р. по 30.09.2008р. складає 859 грн. 80 коп.
Таким чином, розмір недоплаченої соціальної допомоги відповідно до ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9.07.2007 року по 30.09.2008р. складає 1602 грн. 45 коп.
Що стосується задоволення позовних вимог позивача, щодо зобов'язання виплати соціальної допомоги за 2006р., то вказані позовні вимоги не можуть бути задоволені у зв'язку з пропуском строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав, так як підстави для визнання причини пропуску строку поважною не встановлені, а відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача провести виплату щомісячної соціальної допомоги з 1.10.2008р. по 31.12.2008р. в сумі 298,8 грн. (498грн.х20%=99,6грн.х3 місяця)
Керуючись ст.ст. 2, 7, 158, 159, 162, 163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії посадових осіб Управління Пенсійного Фонду України у місті Первомайську Миколаївської області щодо нездійснення виплат щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у місті Первомайську Миколаївської області провести виплату ОСОБА_1 недоплаченої соціальної допомоги відповідно до ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9.07.2007 року по 31.12.2008р. в сумі 1901 грн. 25 коп.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Одеського апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційну скаргу може бути подано в такому ж порядку протягом двадцяти днів після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо її було подано або протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.
В разі, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, однак у встановлений строк не було подано апеляційну скаргу - постанова вступає в законну силу по закінченні строку на подачу апеляційної скарги.
У разі подачі апеляційної скарги постанова набирає законної сили в день прийняття рішення в справі судом апеляційної інстанції, якщо постанову не буде скасовано.
Суддя: підпис
Копія вірна: СУДДЯ:
Постанова законної сили не набрала.
СУДДЯ:
Справа №2-а-283/2008р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
20.11.2008 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Літвіненко Т.Я.
при секретарі - Ярославській С.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайську справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у місті Первомайську Миколаївської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги Дітям війни -
Керуючись ст.ст. 2, 7, 158, 159, 162, 163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії посадових осіб Управління Пенсійного Фонду України у місті Первомайську Миколаївської області щодо нездійснення виплат щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у місті Первомайську Миколаївської області провести виплату ОСОБА_2 недоплаченої соціальної допомоги відповідно до ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9.07.2007 року по 31.12.2008р. в сумі 1901 грн. 25 коп.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Одеського апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційну скаргу може бути подано в такому ж порядку протягом двадцяти днів після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо її було подано або протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.
В разі, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, однак у встановлений строк не було подано апеляційну скаргу - постанова вступає в законну силу по закінченні строку на подачу апеляційної скарги.
У разі подачі апеляційної скарги постанова набирає законної сили в день прийняття рішення в справі судом апеляційної інстанції, якщо постанову не буде скасовано.
Суддя: