У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого - судді Максимчук З.М.,

суддів - Григоренка М.П., Ковальчук Н.М.

при секретарі судового засідання - Демчук Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 04 квітня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що частково не підлягає виконанню,-

В с т а н о в и л а:

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 04 квітня 2014 року відмовлено у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа у справі № 2-1710 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" таким, що частково не підлягає виконанню в частині стягнення з боржників 206348 грн 72 коп, про визнання постанови про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 40018 грн 69 коп в частині стягнення 20634 грн 87 коп, 524 грн 48 коп, зупинення стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_1 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Острозького районного суду від 04 квітня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його вимоги повністю.

Зазначає, що твердження Острозького районного суду про те, що так як предметом спору по даній справі є постанова державного виконавця з приводу стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору, то такий спір підвідомчий адміністративним судам, спростовується тим, що заявник не оскаржує рішення, дії чи бездіяльність державної виконавчої служби.

Також зазначає, що 8338,18 грн стягнуто ДВС з заробітної плати ОСОБА_1 у рахунок погашення боргу.

29.11.2012 року між АТ „Банк „Фінанси та Кредит" і ним укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору від 23.03.2007 року.

__________________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/787/1111/2014 Головуючий у 1 інстанції - А.О.Венгерчук

Суддя-доповідач - З.М.Максимчук

Згідно п.2.1 ОСОБА_2 зобов"язувався повернути банку у строк до 29.11.2012 року отримані ним у фактичне користування Кредитні ресурси у сумі 185500,00 грн.

Згідно п.2.2 за умови своєчасного та в повному обсязі виконання ОСОБА_2 своїх зобов"язань, визначених п.2.1 додаткової угоди №1 Банком здійснюється прощення боргу.

Станом на 29.11.2012 року за виконавчим листом про погашення боргу у розмірі 400186 грн 90 коп у справі № 2-17/10 сплачено 193838,18 грн.

03.12.2012 року АТ „Банк „Фінанси та Кредит" звернувся до ДВС з заявою про повернення виконавчих документів, повідомивши про погашення ОСОБА_2 заборгованості по кредиту (без зазначення конкретної суми сплати коштів).

19.12.2012 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

27.04.2012 року винесена Постанова про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 40018,69 грн.

Оскільки є наявним факт прощення боргу за умови сплати 185500,00 грн до 29.11.2012 р., то виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 400186 грн 90 коп боргу є таким, що частково не підлягає виконанню.

У поданих до апеляційної скарги уточненнях ОСОБА_1 зазначає, що у зв"язку з відрахуванням з заробітної плати за квітень 2014 року 2417 грн 29 коп на користь ДВС на виконання постанови від 27.04.2012 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 40018,69 грн загальний розмір стягненого виконавчого збору станом на 13.05.2014 р. складає 22325, 58 грн, що підтверджується довідкою відділу ДВС Острозького районного управління юстиції від 13.05.2014 р. №10-01-28/167/5. Тому просить стягнути на користь ОСОБА_1 безпідставно перерахований виконавчий збір у розмірі 2941,77 грн.

У поданих на апеляційну скаргу запереченнях начальник ВДВС Острозького районного управління юстиції Дем”янчук Н.В. зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою. 19.12.2012 року відкрите виконавче провадження про стягнення виконавчого збору в розмірі 40018,69 грн з ОСОБА_1, яке виконується бухгалтерією підприємства, де працює боржник. Станом на 16.05.2014 року по даному провадженню стягнуто 21429.90 грн.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи, 27 квітня 2011 року заступником начальника ДВС Острозького районного управління юстиції Дем”янчук Н.В. винесено постанову №26100910 про відкриття виконавчого провадження по справі № 2-17/10 за позовом ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2, ОСОБА_1 солідарно на користь ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" 400186 грн 90 коп

27.04.2012 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 40018,69 грн.(а.с.138)

По даній справі видано виконавчий лист №2-17/10 від 25 березня 2010 року про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1 солідарно на користь ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" 400186 грн.90 коп. боргу, 120 грн 00 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1700 грн 00 коп судового збору (а.с.113-115).

Згідно з ч.1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили обов»язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, визначені ч. 4 ст. 369 ЦПК України. Ними є: видання виконавчого листа помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або інші причини.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа у справі №2-1710 в частині стягнення з боржників 206348 грн 72 коп, таким, що частково не підлягає виконанню, не є правильним, оскільки матеріали справи містять дані, що вказаний виконавчий лист видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Так, 13.10.2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Острозького районного управління юстиції Рівненської області Дем”янчук Н.В. видано постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 у розмірі 400186 грн 90 коп боргу, 120 грн 00 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1700 грн 00 коп судового збору на користь ВАТ „Банк „Фінанси та кредит",40200 грн 69 коп виконавчого збору, 100 грн 00 коп витрат, а всього 442307 грн 59 коп.

Згідно довідки відділу ДВС Острозького районного управління юстиції з ОСОБА_1 у рахунок погашення боргу стягнуто 8338,18 грн (а.с.139).

29.11.2012 року між АТ „Банк „Фінанси та Кредит" і ним укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору від 23.03.2007 року.

Згідно п.2.1 ОСОБА_2 зобов"язувався повернути банку у строк до 29.11.2012 року отримані ним у фактичне користування Кредитні ресурси у сумі 185500,00 грн.

Згідно п.2.2.за умови своєчасного та в повному обсязі виконання ОСОБА_2 своїх зобов"язань, визначених п.2.1 додаткової угоди №1 Банком здійснюється прощення боргу.

У випадку прощення боргу Позичальника у порядку та на умовах цього пункту Додаткової угоди, зобов"язання Позичальника про сплату Банку боргу у відповідній сумі припиняються.

Як вбачається із заяви про повернення виконавчих документів (а.с.136) 29.11.2012 ОСОБА_2 зобов"язання виконав.

Станом на 29.11.2012 року за виконавчим листом про погашення боргу у розмірі 400186 грн 90 коп у справі № 2-17/10 сплачено 193838,18 грн.

03.12.2012 року АТ „Банк „Фінанси та Кредит" звернувся до ДВС з заявою про повернення виконавчих документів, повідомивши про погашення ОСОБА_2 заборгованості по кредиту (без зазначення конкретної суми сплати коштів).

19.12.2012 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Тобто, обов"язок боржників відсутній частково у зв"язку з його припиненням виконанням боржниками у розмірі 193838 грн 18 коп та прощенням боргу стягувачем у розмірі 206348 грн 72 коп.

Отже, суд першої інстанції мав визнати виконавчий лист у справі № 2-17/10 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" 400186 грн 90 коп боргу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з боржників 206348 грн 72 коп.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про визнання постанови державного виконавця відділу ДВС Острозького районного управління юстиції від 27.04.2012 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 40018 грн 69 коп такою, що не підлягає виконанню в частині стягнення з боржника 20634 грн 87 коп та вимоги про стягнення на користь ОСОБА_1 безпідставно перерахованого виконавчого збору, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що так як предметом спору по даній справі є постанова державного виконавця з приводу стягнення з боржника виконавчого збору, то такий спір підвідомчий адміністративним судам.

27.04.2012 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору (а.с.138).

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Пленум Вищого Адміністративного Суду України в п 6 Постанови № 3 від 13 грудня 2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» роз"яснив, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до певних видів відповідальності за невиконання рішення у добровільному порядку та порушення обов'язків, що покладаються на осіб, які беруть участь у виконавчому процесі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її добровільного невиконання, виконується примусово в установленому Законом порядку шляхом накладення стягнення на заробітну плату, інші види доходів боржника чи на його майно.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Тому, слід ураховувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані, також і в окремому виконавчому провадженні.

Отже, відповідно до зазначеної постанови Пленуму розгляд спорів про оскарження постанов державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору належить до юрисдикції адміністративних судів.

Оскільки предметом спору по даній справі є постанова державного виконавця з приводу стягнення з боржника виконавчого збору, то розгляд зазначеного питання підвідомчий адміністративним судам.

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні цих вимог ОСОБА_1

Колегія суддів вважає, що інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Виходячи з положень ст.312 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню в частині відмови визнати виконавчий лист у справі № 2-17/10 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" 400186 грн 90 коп боргу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з боржників 206348 грн 72 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 04 квітня 2014 року в частині відмови визнати виконавчий лист у справі № 2-17/10 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" 400186 грн 90 коп боргу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з боржників 206348 грн 72 коп -скасувати.

Визнати виконавчий лист у справі № 2-17/10 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" 400186 грн 90 коп боргу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з боржників 206348 грн 72 коп.

В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності

Головуючий : З.М.Максимчук

Судді : М.П.Григоренко

Н.М.Ковальчук