Справа № 2610/16765/2012
Провадження №1/761/323/2013
П О С Т А Н О В А
іменем України
24 грудня 2013 року
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Голуб О.А.
за участю секретарів Назаренко М.В., Дробязко К.М.,
прокурорів Прядко Р.В., Сезонова Д.І., Попова Є.В., Ковальова А.В., Денисенко О.П., Перебойчук А.С., Бондар М.В., Тимошенко Н.М., Назарука В.С.
захисника ОСОБА_1, ОСОБА_2
потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні дочку - ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого в компанії «Адеверул Інвестменс» на посаді директора, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.175 КК України,
в с т а н о в и в :
органами досудового слідства ОСОБА_15, обвинувачується в тому, що він являючись керівником підприємства діючи умисно, необґрунтовано не сплатив заробітну плату громадянам більше чим за один місяць, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.175 КК України, при наступних обставинах.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрі Медіа Україна ГмбХ» (надалі - «Товариство»), створене відповідно до чинного законодавства України та рішення, прийнятого 01.08.2005 року (на підставі протоколу №1/05 Установчих Зборів Товариства) засновником Товариства. Засновником Товариства виступала «Фрі Медіа Юєреп АГ», юридична особа, зареєстрована за законодавством Швейцарської Конфедерації у торговому реєстрі кантону Цуг за номером СН-170.3.024.485, юридична адреса: Швейцарія, 6340 Баар, Обере Ребхальбе, 12.
Товариство діє на підставі Статуту, затвердженого Загальними Зборами Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрі Медіа Україна ГмбХ» (Протокол №20 від 17 вересня 2008 року).
Згідно п. 10.1 Статуту, виконавчим органом Товариства є Директор.
Відповідно до п. 10.2 Статуту, Директор обирається (призначається) Зборами Учасників Товариства.
Згідно протоколу №26 Загальних зборів учасників ТОВ «Фрі Медіа Україна ГМБХ» від 03.12.10, ОСОБА_15 призначено на посаду Директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрі Медіа Україна ГмбХ», та відповідно до вищевказаного протоколу з 06.12.10 ОСОБА_15 приступив до виконання обов'язків директора Товариства.
Відповідно до п. 10.6 Статуту, ОСОБА_15 як керівник, був наділений наступними повноваженнями:
- розпорядження майном Товариства в межах, що встановлені Статутом;
- затвердження правил та процедур штатного розкладу, розміру заробітної плати та винагород персоналу (працівників) Товариства.
Пунктом 7 Указу Президента України «Про невідкладні заходи, щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат» №333/96 від 12.05.96, на керівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності покладено персональну відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати, їх попереджено, що у разі незабезпечення здійснення своєчасності цих виплат вони притягатимуться до встановленої законодавством відповідальності.
За період з 01.10.2011 року по 31.02.2012 року нарахована плата 46 працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрі Медіа Україна ГмбХ», а саме: ОСОБА_17, - 945,03 грн., ОСОБА_18 - 10852,47 грн., ОСОБА_19 - 449 грн., ОСОБА_10 - 16872,81 грн., ОСОБА_20 - 19953,34 грн., ОСОБА_21 - 16418,7 грн., ОСОБА_22 - 35191,08 грн., ОСОБА_23 - 16157,07 грн., ОСОБА_24 - 38360,54 грн., ОСОБА_14 - 19536,44 грн., ОСОБА_25 - 15198,38 грн., ОСОБА_26 - 17884,05 грн., ОСОБА_27 - 18528,75 грн., ОСОБА_8 - 44523,27 грн., ОСОБА_12 -39705,29 грн., ОСОБА_13 - 38701,66 грн., ОСОБА_4 - 23415,15 грн., ОСОБА_29 35511, 88 грн., ОСОБА_30 - 18560,72 грн., ОСОБА_31 -20167,4 грн., ОСОБА_32 - 58803,3 грн., ОСОБА_33 - 36531,45 грн., ОСОБА_11 - 23552,29 грн., ОСОБА_34 - 9911,22 грн., ОСОБА_35 -22391,01 грн., ОСОБА_6 - 18401,05 грн., ОСОБА_3 - 29326,11 грн., ОСОБА_5 -49879,06 грн., ОСОБА_36 - 49868,43 грн., ОСОБА_37 -25083,69 грн., ОСОБА_38 -34907,02 грн., ОСОБА_39 -19943,33 грн., ОСОБА_7 -76421,58 грн., ОСОБА_40 - 52647,35 грн.. ОСОБА_41 - 25544,36 грн., ОСОБА_42 - 7079,86 грн.. ОСОБА_43 -20499,04 грн., ОСОБА_44 - 38728,28 грн., ОСОБА_45 - 13401,34 грн. ОСОБА_46 -18105,48 грн., ОСОБА_47 - 10216,5 грн., ОСОБА_48 - 4297,91 грн., ОСОБА_49 -22220,91 грн., ОСОБА_50 - 23993,1 грн., ОСОБА_51 -59203,9 грн., ОСОБА_52 - 20135,53 грн., на загальну суму 1 218 026,13 грн.
ОСОБА_15, будучи службовою особою - директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрі Медіа Україна ГмбХ», являючись керівником товариства, знаходячись за адресою фактичного знаходження вказаного підприємства: м. Київ, Шевченківський район, вул. Кулібіна, 11-А, діючи умисно в період часу з 01.10.2011 року по 31.02.2012 року, в порушення ст. 43 Конституції України, ст. 21 Закону України «Про оплату праці», згідно яким кожний громадянин має право на заробітну плату та своєчасне її отримання, ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України, ст.ст.4, 5, 15, 22, 24 Закону України «Про оплату праці», згідно яким джерела засобів на оплату праці громадян формуються у відповідності з установчими документами, організація оплати праці здійснюється на підставі законодавства та інших нормативних актів, колективних договорів, трудових договорів, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань по оплаті праці, своєчасність і об'єм виплати заробітної плати не можуть бути поставлені у залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, суб'єкти організації оплати праці не мають права у односторонньому порядку приймати рішення за питаннями оплати праці, які погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і договорами, заробітна плата сплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені в колективному договорі, але не менш двох разів у місяць через проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів, при наявності законних підстав до виплати заробітної плати громадянам - працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрі Медіа Україна ГмбХ»: ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_10, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_14, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_11, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_7, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, на загальну суму 1 218 026,13 грн. після останнього строку виплати, необґрунтовано не виплатив заробітну плату вказаним працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрі Медіа Україна ГмбХ» більше чим за один місяць, при наявності необхідних для цього грошових коштів, тобто маючи об'єктивну можливість сплачувати заробітну плату в строк.
В судовому засіданні захисник підсудного ОСОБА_15 на стадії доповнень до судового слідства - адвокат ОСОБА_2 заявив клопотання про повернення даної кримінальної справи на додаткове розслідування, оскільки досудовим слідством були грубо порушені вимоги ст.22 КПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, не дотримано вимог ст.64 КПК України, у зв'язку з чим пред'явлене обвинувачення є неконкретним, суперечливим, чим порушено право на захист його підзахисного ОСОБА_15, постанова про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_15 не відповідає вимогам ст.ст.130-132 КПК України, оскільки є неконкретною, невмотивованою, суперечливою і такою, що за фактичними обставинами не відповідає матеріалам кримінальної справи. У зв'язку з не з'ясуванням обставин, що підлягають доказуванню, під час додаткового розслідування органам досудового слідства необхідно з'ясувати ряд істотних обставин, а саме: об'єктивні причини невиплати заробітної плати, шляхом вилучення та приєднання до справи оригіналів первинних бухгалтерських документів ТОВ «Фрі Медіа Україна ГмбХ», призначити та провести судово-економічну та судово-бухгалтерську експертизи, витребувати документи про фінансові взаємовідносини (інвестування, кредитування) між материнською компанією Адеверул Холдинг та дочірньою компанією ТОВ «Фрі Медіа Україна ГмбХ», допитати посадових осіб Адеверул Холдинг по вищевказаним обставинам, після чого дати належну правову оцінку діям ОСОБА_15
Захисник підсудного - адвокат ОСОБА_1 підтримав клопотання з мотивів в ньому наведених, крім того вказав, що об'єктивна сторона злочину у вчиненні якого обвинувачується його підзахисний ОСОБА_15, передбачає відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць. Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу. При цьому органом досудового слідства не досліджувались наступні питання, а саме: чи мало підприємство прибуток; чи виконали працівники підприємства роботу за яку їм згідно обвинувачення необхідно було сплатити заробітну плату, оскільки дані обставини підлягають доказуванню.
Підсудний підтримав клопотання захисників, з мотивів в них наведеним.
Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання захисника, вважає, що по справі зібрано достатньо доказів для постановлення вироку.
Потерпілі заперечували щодо задоволення клопотання, підтримали думку прокурора.
Заслухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що клопотання захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягає задоволенню з підстав, наведених в клопотанні та виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 281 КПК України 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», досудове слідство визнається неповним, якщо під час його проведення всупереч вимогам ст. ст. 22, 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження або спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого, тощо).
Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
Статтею 22 КПК України 1960 року визначено, що прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 64 КПК України 1960 року, при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; 3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; 4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.
Виходячи із вказаних норм процесуального закону, під повнотою дослідження слід розуміти правильне визначення предмету доказування, тобто, з'ясування усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальній справі, системну оцінку всіх допустимих і належних доказів у сукупності, що є основою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі.
Пред'явлене особі обвинувачення, згідно зі ст. 132 КПК України 1960 року, має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення. Дані положення випливають і з п. (а) ч.3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 р., згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.
У випадку пред'явлення неконкретного обвинувачення, що є порушенням права на захист, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з підстав істотного порушення закону.
Разом з тим, дані, що містяться в матеріалах справи, свідчать про те, що вищевказані вимоги КПК України органами досудового слідства належним чином не виконано та допущено неповноту і неправильність, які неможливо усунути в судовому засіданні при розгляді справи по суті.
При пред'явлені обвинувачення за ч.1 ст.175 КК України досудове слідство повинно було встановити обставини, що підлягають доказуванню відповідно до п.1, п.2. ст.64 КПК України 1960 року.
Згідно з пред'явленим органом досудового слідства обвинуваченням, ОСОБА_15, являючись керівником підприємства, діючи умисно, необґрунтовано не сплатив заробітну плату громадянам більше чим за один місяць, чим вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.175 КК України.
Разом з тим за змістом диспозиції ч.1 ст.175 КК України відповідальність за вказаною статтею, передбачена не за необґрунтовану, а за безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності.
Таким чином юридичне формулювання обвинувачення, яке зазначене в постанові про пред'явлення обвинувачення та в обвинувальному висновку щодо ОСОБА_15 викладене органом досудового слідства без урахування диспозиції ч.1 ст. 175 КК України.
Крім того, інкримінуючи особі вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.175 КК України, органу досудового слідства необхідно було встановити чи дійсно невиплата заробітної плати громадянам - працівникам була безпідставною, тобто, яка вчинена за наявності об'єктивної можливості здійснити виплату. Для з'ясування такої можливості органу досудового слідства слід було перевірити фінансово-економічний стан підприємства, де виявлено невиплату, а також мету та цілі використання коштів, які надходили на його рахунки. Однак в даному випадку орган досудового слідства зазначені обставини належним чином не з'ясував та не дослідив, оскільки під час досудового слідства не було перевірено фінансово-економічний стан ТОВ «Фрі Медіа Україна ГмбХ» в період з 01 жовтня 2011 року по 31 лютого 2012 року, не були з'ясовані дійсні причини виникнення заборгованості по виплаті заробітної плати, не встановлено, які саме кошти надходили на рахунок підприємства, як формувався фонд заробітної плати, яким чином використовувались кошти в період з 1 жовтня 2011 року по 28 лютого 2012 року.
Потерпілими від злочину, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України є громадяни, яким має виплачуватись заробітна плата, тощо та безпідставно не виплачується більше ніж за один місяць, тобто, які є працівниками підприємства, де особа якій пред'явлено обвинувачення являється керівником.
Згідно з диспозицією частини 1 ст.175 КК України суб'єктом зазначеного злочину є особа, яка умисно, безпідставно, не виплатила заробітну плату більше ніж за один місяць - керівник підприємства.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, слідчим під час досудового слідства не вчинялось будь-яких процесуальних дій спрямованих на з'ясування цих обставин та закріплення такої позиції обвинувачення належними та допустимими доказами, оскільки матеріали справи фактично складаються з матеріалів дослідчої перевірки та формальних протоколів допиту потерпілих. Слідчим в порядку встановленому процесуальний Законом під час досудового слідства не зібрано доказів та не долучено до справи доказів на підтвердження тих обставин, зокрема, що потерпілі являлись працівниками підприємства (накази про призначення на посаду, тощо), відомості про їх посадові оклади, по справі відповідні експертизи щодо встановлення розміру невиплаченої заробітної плати призначено та проведено не було, тощо.
З'ясування вказаних обставин має істотне значення для встановлення об'єктивної істини у справі, зазначені обставини відповідно до вимог КПК України підлягають доказуванню та мають суттєве значення для правильної юридичної оцінки дій обвинуваченого і визначення фактичних обставин справи, а також того, що всі твердження пред'явленого обвинувачення повинні ґрунтуватися на допустимих доказах.
Відповідно до матеріалів справи, в ній містяться копії документів зібраних під час дослідчої перевірки, які стали підставами до порушення кримінальної справи, однак на переконання суду та у відповідності до вимог кримінально-процесуального Закону не могли бути достатніми для пред'явлення обвинувачення без закріплення їх доказами зібраними в порядку КПК України 1960 року, зокрема шляхом проведення виїмок та призначенням і проведенням на їх підставі відповідних експертиз.
Зокрема, в порушення вимог ст.132 КПК України у фабулі обвинувачення вказано, що при наявності необхідних грошових коштів ОСОБА_15 не виплатив заробітну плату, проте слідчим не вказано, що це за грошові кошти, який їх розмір, на які цілі було їх використано.
Про викладене свідчить, те, що в обвинувальному висновку зазначено, що орган досудового слідства дійшов висновку про безпідставність невиплати заборгованості по заробітній платі, лише на підставі: копії акту перевірки територіальної інспекції праці ( т.1 а.с. 47-49); довідки (т.3 а.с.194-195), довідки, яка фактично є оборотно-сальдовою відомістю (т.3 а.с.136-137), протоколів допиту потерпілих, які за своїм змістом не відповідають вимогам ст.72, 85 КПК України, і являються фактично «анкетами-опитувальниками», оскільки містять перелік аналогічних запитань поставлених кожному потерпілому та відповіді на них внесені власноручно кожним з них, в яких відсутні детальні відомості про події та обставини з приводу яких останні допитані, надписів про ознайомлення з ними допитаною особою, що в сукупності свідчить про формальний підхід слідчого до допиту потерпілих, про їх неналежний допит без ретельного з'ясування обставин справи (т.3 а.с.2, 4,6, , 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93); ксерокопій матеріалів в більшості випадків джерело походження та обставини приєднання яких до матеріалів кримінальної справи під час судового слідства встановити не вдалося, що має суттєве значення для встановлення законності джерел походження таких документів та їх оцінки під час прийняття остаточного рішення у справі (т.1 а.с.100-208, 212-214, 219-223, 223-235, 237-239, 242-245, 254, 267-269, 272, 274, 278).
Хоча на запит слідчого (т.3 а.с.94-95) ТОВ «Фрі Медіа Україна ГмбХ» було надіслано копії документів (копію особової справи ОСОБА_15, копії наказів про призначення ОСОБА_15, тощо) (т.3 а.с.96-195) в обвинувальному висновку відсутнє посилання на дані документи та їх аналіз, крім посилання на статут ТОВ «Фрі Медіа України ГмбХ».
Про неконкретність та суперечливість пред'явленого обвинувачення свідчить й те, що в копії акту перевірки територіальної інспекції праці вказано, що заборгованість по заробітній платі складає 1183102,04 грн. перед 68 працівниками, а в мотивувальній частині обвинувачення вказано заборгованість - 1218026,13 грн. перед 46 працівниками.
Зазначені обставини, в порушення ст.ст. 22, 64 КПК України не були належним чином з'ясовані під час досудового слідства, хоча дані обставини підлягають доказуванню.
Так, з метою з'ясування даних питань, необхідно було повести виїмку відповідної документації на підставі яких призначити та провести судово-економічну експертизу, оскільки лише шляхом проведення відповідної експертизи, в результаті дослідження бухгалтерських документів можна було б встановити дійсні причини невиплати протягом певного часу заробітної плати працівникам, чи була така невиплата безпідставною, визначити розмір заборгованості заробітної плати перед кожним працівником, строки та причини її утворення. Лише шляхом проведення судово-економічної експертизи, можливо з'ясувати, причини виникнення заборгованості, чи вживались заходи до її зменшення, чи мало підприємство фінансову можливість своєчасно виплачувати заробітну плату працівникам. Як вже зазначено вище для проведення експертизи також необхідно було вилучити та приєднати до справи оригінали первинних документів бухгалтерського обліку з нарахування, утримання заробітної плати (розрахунки по розрахунково-платіжній відомості, окремі платіжні відомості та листи розрахунку заробітної плати) і виплати заробітної плати (розрахунково-платіжні відомості або видаткові касові ордери); документи аналітичного бухгалтерського обліку з нарахування й виплати заробітної плати (меморіальні ордери нарахування заробітної плати, журнали-ордери № 10, 10/1, виплата заробітної плати в журналі -ордері № 1, утримання із заробітної плати податків до бюджету, по виконавчих листах, на користь третіх осіб, зарахування в депоновану своєчасно не виплачену заробітну плату в журналі - ордері № 8); документи синтетичного бухгалтерського обліку (головна книга, «Рахунки по оплаті праці»); реєстр депонованої заробітної плати; виписки банку по облікових рахунках підприємства; касові книги; інші документи, які мають значення для всебічного, повного дослідження, до не було здійснено під час досудового слідства.
Отже, виходячи із предмету доказування за ч.1 ст.175 КК України, органом досудового слідства не розкрито об'єктивну сторону вчинення даного злочину, а суд в даному випадку позбавлений можливості встановити вказані обставини, оскільки у відповідності до ст.16-1 КПК України 1960 року при розгляді справи в суді функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатися на один і той же орган чи на одну і ту ж особу.
Оскільки ті порушення, які були допущені під час досудового слідства зокрема порушення права на захист, неконкретність пред'явленого обвинувачення, не встановлення обставин, що підлягають доказуванню, суд не може усунути під час судового слідства.
Крім того у відповідності до ст.315-1 КПК України суд може надати судове доручення лише з метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства.
Однак у даному випадку, оскільки досудове слідство у цій справі проведене неповно та однобічно, то у суду не має можливості уточнити ті чи інші дані, перевірити їх, оскільки фактично обвинувачення, яке вкладене слідчим ґрунтується на його припущеннях, а тому суд позбавлений можливості усунути таку істотну неповноту, шляхом надання судових доручень та такі дії суду фактично можна розцінювати, як порушення принципу змагальності та диспозитивності, як перебирання на себе функцій органу досудового розслідування, що є неприпустимим. Зокрема у відповідності до ст. 16-1 КПК України функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатися на один і той же орган чи на одну і ту ж особу.
Також слід звернути увагу, що як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні ОСОБА_15 категорично заперечував свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, стверджував, що, коли він розпочав роботу на посаді керівника ТОВ «Фрі Медіа Україна ГмбХ», акумульований збиток цієї компанії вже складав 245 млн. грн. Фінансові проблеми у ТОВ «Фрі Медіа Україна ГмбХ», в тому числі проблеми зі своєчасною виплатою заробітної плати працівникам, існували до того, як його призначили керівником, оскільки з моменту заснування дочірня компанія ТОВ «Фрі Медіа Україна НмбХ» завжди була збитковою, оскільки фінансова життєдіяльність повністю забезпечувалась материнською компанією - Адеверул Холдинг, власника 100% в статутному капіталі. Фонд заробітної платина підприємстві формувався за рахунок інвестиційних коштів, які надходили від материнської компанії. У 2011 році фінансування ТОВ «Фрі Медіа Україна ГмбХ» було суттєво скорочено, а в 2012 році повністю припинене внаслідок початку процедури банкрутства Адеверул Холдинг. У зв'язку з цим з материнської компанії надійшла вказівка закрити газету «БЛІК» та скоротити штатний розпис на 50 посад, звільнивши працівників. Він намагався переконати керівництво Адеверул Холдинг відновити інвестування та погасити заборгованість по заробітній платі перед працівниками дочірньої компанії Станом на 1 жовтня 2011 року заборгованість по заробітній платі становила 545918 грн., тобто менше ніж за один місяць. Однак наприкінці листопада 2011 року представники фінансового відділу та менеджменту Адеверул Холдинг відвідали ТОВ «Фрі Медіа Україна ГмбХ» за наслідками цієї інспекції було прийнято рішення про повне припинення фінансування дочірньої компанії та звільнення всіх працівників. Підставами для такого рішення стали: економічна недоцільність видання і дистрибуції щоденних газет в Україні. Оскільки процедура звільнення працівників вимагала певного часу у ТОВ «Фрі Медіа Україна ГмбХ» не вистачило коштів для повного розрахунку з усіма вивільнюваними працівниками. Процедура розрахунку ускладнилась тим, що у грудні 2011 року на рахунки ТОВ «Фрі Медіа Україна ГмбХ» державною виконавчою службою було накладено арешт через заборгованість перед ТОВ «Новий Друк» - 1249885 грн. 80 коп. та ТОВ «кераміст» - 136789 грн. 64 коп., а Адеверул Холдинг відмовилась надати будь-які кошти на погашення заборгованості по заробітній платі. Тобто, ТОВ «Фрі Медіа Україна ГмбХ» не мало об'єктивної можливості здійснити погашення заборгованості з заробітної плати. А він як директор здійснив всі заходи для усунення фінансової кризи та продовження господарської діяльності підприємства, його існування, проте було розпочато процедуру банкрутства, що не залежало від його волі.
Однак орган досудового слідства на такі показання ОСОБА_15 уваги не звернув, не вжив заходів для їх перевірки, тобто не використав надані йому процесуальні можливості, регламентовані положенням ст.22 КПК України 1960 року, належним чином не встановив обставини, що підлягають доказуванню відповідно до п.2 ст.64 КПК України в редакції 1960 року, зокрема щодо доведення чи спростування винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину і мотиви, яким останній керувався.
В результаті чого досудовим слідством було грубо порушено вимоги ст.22 КПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи. При цьому суд позбавлений можливості усунути вищевказані недоліки під час судового розгляду справи, оскільки обсяг необхідних слідчих дій по даній справі є значним, а суд позбавлений права перебирати на себе невластиві йому функції органу досудового слідства та обвинувачення, і повинен дотримуватись принципу диспозитивності.
Викладене свідчить про не виконання слідством завдань кримінального судочинства, передбачених ст.2 КПК України та обов'язку регламентованого ст.4 КПК України щодо вжиття заходів для встановлення події злочину, осіб винних у вчиненні злочину, тобто встановлення і відповідного процесуального закріплення всіх об'єктивних і суб'єктивних обставин справи. Усі вказані дії повинні здійснюватись у повному об'ємі та у суворій відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону, оскільки згідно з ч.3 ст.62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях».
Порушення викладених норм потягло за собою неконкретність пред'явленого обвинувачення та викладенні в обвинуваченні деяких формулювань щодо певних обставин справи, визнаних на думку слідства доведеними, які фактично являються припущеннями, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що слідчими органами були допущені такі істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону: не були встановлені та перевірені усі обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи; всупереч вимогам ст.132 ККПК України 1960 року ОСОБА_15 пред'явлене неконкретне та суперечливе обвинувачення, в тому числі, яке не відповідає диспозиції ч.1 ст.175 КК України, що не може бути усунуто під час судового розгляду, при цьому процесуальні можливості органів досудового слідства для встановлення вищенаведених та передбачених у статті 64 КПК України 1960 року обставин не вичерпані, проте вони відсутні у суду, виходячи із завдань судової влади, а тому кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_15 підлягає направленню на додаткове розслідування, в ході якого необхідно усунути всі недоліки про які йде мова у вказаній постанові, встановити обставини, що мають істотне значення у справі, в тому числі для пред'явлення конкретного обвинувачення, та за результатами повного і всебічного дослідження обставин справи, за наявності для цього законних підстав пред'явити ОСОБА_15 обвинувачення з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, давши правильну юридичну оцінку його діям. Крім того, підлягають перевірці доводи висунуті на свій захист ОСОБА_15 як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні та доводи захисту викладені в клопотанні про направлення справи на додаткове розслідування.
Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування підсудному ОСОБА_15 раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
На підставі викладеного та керуючись ст. 281 КПК України 1960 року, п. 11 розділу XI «Перехідних положень КПК України», суд
П О С Т А Н О В И В :
кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.175 КК України, повернути до прокуратури Шевченківського району м.Києва на додаткове розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_15 залишити без змін - у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
На постанову протягом 7 (семи) діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд
м. Києва.
Суддя