Судове рішення #37059342

Справа № 340/160/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1281/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Данилюк М.П.

Суддя-доповідач Шишко А.І.


Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


28 травня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Шишка А.І.,

суддів: Ковалюка Я.Ю., Мелінишин Г.П.,

секретаря Вилки І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат за апеляційною скаргою представника ПАТ КБ "ПриватБанк" - Шуліки Аліни Володимирівни на рішення Верховинського районного суду від 31 березня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Верховинського районного суду від 31 березня 2014 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №IFVWSE00001287 від 10.04.2006 року у розмірі 11496 грн. 85 коп., з яких: 1610 грн. 53 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 8348 грн. 50 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 537 грн. 82 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 1000 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань та судовий збір у сумі 243 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ "ПриватБанк" - Шуліка А.В. посилається на незаконність та необґрунтованість судового рішення, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неналежному дослідженні судом доказів по справі та невідповідності висновків суду обставинам справи. У зв'язку з цим, просить рішення суду першої інстанції змінити в частині зменшення заборгованості з неустойки, вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення неустойки задовольнити у повному обсязі, а в іншій частині - рішення залишити без змін.


Представник апелянта свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку з приводу того, що розмір неустойки (пені) підлягає зменшенню, оскільки він значно перевищує розмір збитків. Застосовуючи до правовідносин положення ч.3 ст.551 ЦК України, суд не звернув увагу на те, що заборгованість за кредитом за своєю сутністю не є збитками в розумінні ст.22 ЦК України.

Укладаючи кредитний договір, відповідач погодилась із його умовами, їх не оскаржувала, у встановленому законом порядку договір недійсним не визнавався. Сторони досягли згоди та уклали кредитний договір, в якому передбачили умови та розмір сплати пені і штрафу, а тому позовні вимоги в частині стягнення неустойки за несвоєчасне виконання зобов'язання підлягають задоволенню.

Розмір неустойки судом може бути зменшений за одночасної наявності обох умов, що вказані у ч.3 ст.551 ЦК України. Проте, суд зазначив лише одну умову, а саме: розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Істотними обставинами можна вважати ступінь виконання зобов'язання боржником, доведений матеріалами справи тяжкий майновий стан боржника, інші інтереси сторін (а не лише боржника), які заслуговують на увагу. В матеріалах справи відсутні докази про існування інших обставин, які мають істотне значення. Позивач під час розгляду справи не заявляв позовних вимог про відшкодування збитків, а відтак не має правових підстав вважати, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Суд при ухваленні рішення лише оговорив про законодавчу можливість зменшення розміру пені, але чому саме суд вважав за необхідне зменшити розмір неустойки не вказав та не мотивував.

Крім того, суд першої інстанції не зазначив з яких саме міркувань він зменшив розмір неустойки до 1000 грн., а не до розміру заборгованості за тілом кредиту - 1610 грн. 53 коп.

Таким чином, судом не надано, а ні правового, а ні фактичного обґрунтування зменшення розміру пені. Суд безпідставно дійшов висновку про наявність обставин, що мають істотне значення та необґрунтовано застосував ч.3 ст.551 ЦК України.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи представника апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості.

Як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10.04.2006 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № IFVWSE00001287, згідно якого остання отримала кредит в розмірі 6000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості по кредиту, з кінцевим терміном повернення до 10.04.2009 року.

Відповідно до п.3.2. кредитного договору, у випадку порушення позичальником терміну повернення кредиту, він зобов'язується сплачувати банку відсотки за користування кредитом у розмірі 8,3% на місяць від суми залишку непогашеного кредиту. Також, кредитним договором передбачено, що у разі невчасної сплати заборгованості по відсотках і комісії банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню у розмірі 0,15% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення.

Однак, у порушення умов кредитного договору ОСОБА_2 належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання, а саме, належним чином не сплачувала кредит та відсотки за його користування. Внаслідок цього, станом на 12.02.2014 року у неї утворилась заборгованість перед позикодавцем в сумі 23632 грн. 47 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 1610 грн. 53 коп.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 8348 грн. 50 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 537 грн. 82 коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання - 13135 грн. 62 коп.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи із положень ст.ст.526, 626-631 ЦК України, укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610-611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання, а тому з неї підлягає стягненню заборгованість, яка утворилась згідно умов кредитного договору.

Разом із тим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції невірно застосував положення ч.3 ст.551 ЦК України та зменшив розмір пені, нарахованої за несвоєчасність виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, з 13135 грн. 62 коп. до 1000 грн. з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

ПАТ КБ "ПриватБанк" нараховувало пеню згідно вимог нормативно-правових актів та умов кредитного договору. ОСОБА_2 погодилась з такими умовами кредитного договору, що підтвердила своїм підписом.

Так, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки дійсно може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до пункту 27 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через не співмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, наявності інших обставин, які мають істотне значення та лише за заявою відповідача.

Оскільки відповідач не подавала до суду заяви про зменшення неустойки і не зазначала обставин, які б мали істотне значення для вирішення цього питання, то в суду першої інстанції не було правових підстав для застосування правових наслідків, встановлених ч. 3 ст. 551 ЦК України. Те що розмір неустойки значно перевищує розмір заборгованості не може слугувати достатньою підставою для зменшення розміру неустойки.

Аналогічної позиції дотримується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїх ухвалах від 19.03.2014 року та 15.01.2014 року.

При таких обставинах у суду першої інстанції при розгляді даної цивільної справи були відсутні правові підстави для застосування положення частини третьої статті 551 ЦК України, а відповідно і для зменшення розміру пені, нарахованої за несвоєчасність виконання відповідачем зобов'язань за договором, з 13135 грн. 62 коп. до 1000 грн.

З огляду на вищенаведене, а також з урахуванням положень п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції змінити, збільшивши розмір заборгованості за кредитним договором №IFVWSE00001287 від 10.04.2006 року, стягнутої з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк", з 11496 грн. 85 коп. до 23632 грн. 47 коп., а в іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ПАТ КБ "ПриватБанк" - Шуліки Аліни Володимирівни задовольнити.

Рішення Верховинського районного суду від 31 березня 2014 року змінити, збільшивши розмір заборгованості за кредитним договором №IFVWSE00001287 від 10.04.2006 року, стягнутої з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", з 11496 гривень 95 копійок до 23632 гривень 47 копійок.

В іншій частині рішення Верховинського районного суду від 31 березня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.


Головуючий А.І. Шишко

Судді: Я.Ю. Ковалюк

Г.П. Мелінишин




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація