11-кп/775/75/2014(м)
265/9487 /13-к
Категорія: ст. 185 ч. 3 КК України
Головуючий 1ої інстанції: Мельник І.Г.
Доповідач: Бєдєлєв С.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 березня 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Донецької області
у складі: головуючого судді Бєдєлєва С.І.
суддів Меленчука В.С., Преснякової А.А.
при секретарі Чекаревій О.В.
за участю прокурора Дойнова М.С.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050790002869 від 24 жовтня 2013 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 грудня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 грудня 2013 року обвинувачений
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Маріуполя Донецької області, громадянин України, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально - виконавчій установі закритого типу.
Вказаним вироком ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він в липні 2013 року, точна дата не встановлена, приблизно о 21:45 годині, знаходячись у приміщенні лазні АБК № 1 ПАТ МК «Азовсталь», розташованого по вул. Лепорського в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, з метою викрадення чужого майна, шляхом підбору ключа, проник до металевого ящика № 102, звідки таємно викрав мобільний телефон «Самсунг SGH C - 140» вартістю 555 грн., мобільний телефон «Нокиа 6233» вартістю 1431, що належать ОСОБА_3, спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 1 986 грн., після чого з місця злочину зник.
3 жовтня 2013 року приблизно о 20:00 годині ОСОБА_2, знаходячись у тому ж місці, повторно, з цією ж метою, тим ж шляхом проник до металевого ящика, звідки таємно викрав комплект роби пробанової (для використання в літку), який складається з куртки та брюк, вартістю 200 грн., комплект роби пробанової (для використання взимку), вартістю 250 грн., черевики термостійкі вартістю 250 грн., що належать ОСОБА_4, спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 700 грн., після чого з місця злочину зник.
5 жовтня 2013 року приблизно о 08:00 годині ОСОБА_2, знаходячись у тому ж місці, повторно, з цією ж метою, тим ж шляхом проник до металевого ящика, звідки таємно викрав джинсові брюки вартістю 300 грн., куртку із шкіряного замінника вартістю 300 грн., туфлі шкіряні вартістю 450 грн., ремінь шкіряний вартістю 100 грн., світер в'язаний вартістю 250 грн., що належать ОСОБА_4, спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 1 400 грн., після чого з місця злочину зник.
9 жовтня 2013 року приблизно о 13:00 годині ОСОБА_2 , знаходячись у тому ж місці, повторно, з цією ж метою, тим ж шляхом проник до металевого ящика № 218, звідки таємно викрав № 218, звідки таємно викрав джинсові брюки вартістю 350 грн., ремінь шкіряний вартістю 150 грн., що належать ОСОБА_5, спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 500 грн., після чого з місця злочину зник.
13 жовтня 2013 року приблизно о 22:00 годині ОСОБА_2, знаходячись у тому ж місці повторно, з цією ж метою, тим ж шляхом проник у той ж металевий ящик, звідки таємно викрав гаманець шкіряний вартістю 100 грн., в якому знаходились гроші у розмірі 5 грн., банкоматну карточку ПУМБ з пін - кодом, які не мають матеріальної цінності, куртку спортивну вартістю 150 грн., спортивні брюки вартістю 100 грн., футболку вартістю 50 грн., що належать ОСОБА_5, спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 405 грн., після чого з місця злочину зник.
14 жовтня 2013 року приблизно о 22:00 годині ОСОБА_2, знаходячись у тому ж місці, повторно, з цією ж метою, тим ж шляхом проник у металевий ящик № 205, звідки таємно викрав брюки вартістю 200 грн., кофту вартістю 150 грн., ремінь шкіряний вартістю 100 грн., поліетиленовий пакет, в якому знаходилось: рушник, труси, шкарпетки, які не мають матеріальної цінності, спортивну картку вартістю 150 грн., грошові кошти у сумі 100 грн., що належать ОСОБА_6, спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 700 грн, після чого з місця злочину зник.
В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2, не оскаржуючи доведеність вини та кваліфікацію дій за кримінальним законом, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості, просить вирок в цій частині змінити, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
При цьому, вказує, що в порушення ст. 66 КК Україні при призначенні йому покарання суд не у повній мірі врахував його щире каяття у скоєному, повернення викраденого майна потерпілим, що він раніше не судимий, проживає разом з матір'ю, якій надає матеріальну допомогу, на теперішній час знаходиться на обліку в Центрі зайнятості населення для отримання будь - якої роботи.
Заслухавши суддю - доповідача, обвинуваченого, який підтримав свою апеляційну скаргу, міркування прокурора про можливість її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, поєднаного з проникненням у сховище не оскаржуються учасниками судового провадження. Не оскаржується в апеляційному порядку і кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185 КК України.
Що стосується призначеного судом покарання, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 65 КК України та роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленум Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінально покарання», у кожному конкретному випадку суди зобов'язанні враховувати ступень тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого та обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Як вбачається з висновку суду, при призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_2, обставини, що пом'якшують покарання.
Так, досліджуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, суд врахував його молодий вік, що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягнутий у перше, але скоїв ряд тяжких злочинів, матеріальну шкоду потерпілим відшкодував у повному обсязі шляхом вилучення викраденого майна, за місцем проживання характеризується позитивно, за колишнім місцем роботи посередньо, не працює.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнав повне визнання ОСОБА_2 своєї вини та його щире каяття у скоєному, сприяння досудовому і судовому слідству у розкритті злочинів.
Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлені.
Виходячи з цих обставин та процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2, на думку колегії суддів, він не є такою особою, яка надає підвищену суспільну небезпеку.
Суд також врахував думки потерпілих, які наполягали на призначенні ОСОБА_2 суворої міри покарання.
Разом з тим, потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надали до апеляційного розгляду заяви про пом'якшення ОСОБА_2 покарання, що колегія суддів враховує як додаткову обставину, що пом'якшує покарання.
Крім того, на думку колегії суддів, суд не достатньо врахував данні про особу обвинуваченого
Так, суд врахував як данні про особу те, що обвинувачений не працює. Між тим, цю обставину як негативну вважати неможна, виходячи з економічних перетворювань і труднощів в державі і як слідство дефіциту робітничих місць.
ОСОБА_2, хоча і не працює, але приймає до цього заходи, знаходячись на обліку у центрі зайнятості, що свідчить про його бажання надавати користь суспільству та допомогу матері з якою він мешкає і ці обставини також характеризують його з позитивного боку.
Враховуючи ступень тяжкості вчинених ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, данні про його особу, обставини, що пом'якшують покарання, встановлені судом першої та апеляційної інстанції, у відсутності обставин, що обтяжують покарання і суттєво знижують ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, міркування прокурора про згоду з апеляційними вимогами обвинуваченого, колегія суддів вважає, що в даному випадку достатньо підстав для звільнення ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, а іспитовий строк буде цілком відповідати тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особі винного і необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Керуючись ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 грудня 2013 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання змінити.
На підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо протягом двох років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно зі ст.. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися в цю інспекцію на реєстрацію.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 3-х місяців з дня її оголошення.
Судді:
Меленчук В.С. Бєдєлєв С.І. Преснякова А.А.