Єдиний унікальний номер 251/12672/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3550/2014

Категорія 57 Головуючий в 1 інстанції Старовецький В.І.

Доповідач: Лоленко А.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді: Лоленко А.В.

суддів: Груіцької Л.О., Солодовник О.Ф.

при секретарі: Саєнко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду міста Горлівки Донецької області від 27 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору про надання юридичних послуг від 15 квітня 2011 року недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Калінінського районного суду міста Горлівки Донецької області від 27 лютого 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору про надання юридичних послуг від 15 квітня 2011 року недійсним - відмовлено.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписали договір про надання юридичних послуг від 15 квітня 2011 року. Відповідно до розписки від 10.08.2011 року ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 12000 грн. за надання юридичних послуг. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07.12.2012 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором від 15.04.2011 року. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 39038,25 грн.

Вказане рішення суду було змінено рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25.09.2013 року, сума заборгованості зменшена і з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за договором про надання юридичних послуг від 15.04.2011 року в сумі 27038,25 грн. Згідно мотивувальної частини рішення апеляційного суду м. Києва, суд дійшов висновку, що 15.04.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про надання юридичних послуг. Згідно з п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Пунктом 4.1 договору встановлено, що за роботу виконану виконавцем замовник щомісячно перераховує 10000 грн. без врахування ПДВ. Відповідно до п. 4.6 договору факт надання послуг підтверджується актом прийому-передачі послуг. За умови відсутності у замовника заперечень він підписує акт і направляє виконавцю. В іншому випадку він направляє виконавцю мотивувальну відмову від прийому послуг. На виконання умов договору ОСОБА_2 підготовлено акт прийому передачі юридичних послуг за період з 15.04.2011 року по 10.08.2011 року, який ОСОБА_1 не було підписано і не надано вмотивованої письмової відмови від прийняття надання послуг. Згідно розрахунку ОСОБА_2 заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 39038,33 грн. Відповідно до наданої представником ОСОБА_1 розписки від 10.08.2011 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 оплату за надання юридичних послуг в сумі 12000 грн. За таких обставин колегія суддів змінила рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07.12.2012 року і зменшила суму боргу з 39038,25 грн. до 27038,25 грн. В решті рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07.12.2012 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.10.2013 року у відкритті касаційного провадження було відмовлено, оскільки касаційна скарга ОСОБА_3 подана в інтересах ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07.12.2012 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 25.09.2013 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про надання юридичних послуг є необґрунтованою і наведені в ній докази не дають підстав для висновків щодо незаконності і неправильності зазначених судових рішень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги з тих підстав, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не дослідив та не прийняв до уваги жодного доказу наданого позивачем та його представником, щодо того факту, що між ним та відповідачем ОСОБА_2 не було підписано договору про надання юридичної допомоги; він підписав останню сторінку бланку договору під впливом обману з боку відповідача ОСОБА_4 У позивача не було волевиявлення на підписання оспорюваного договору, окрім того йому нічого не було відомо про істотні умови договору.

В судове засідання сторони не з»явились , представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 повідомлена в судовому засіданні розпискою ( а.с. 110), а ОСОБА_2 повідомлений телефонограмою, належним чином оформленою ( а.с. 112).

Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 в судовому засіданні 28.04.2014 року, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору про надання юридичних послуг від 15 квітня 2011 року недійсним є безпідставними, оскільки, незважаючи на доводи позивача щодо невідповідності договору про надання юридичних послуг від 15 квітня 2011 року вимогам ст. 203 ЦК України, виходячи з положень ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 3 ст. 61 ЦПК України суд по даній справі не вправі обговорювати законність та обґрунтованість рішення Деснянського районного суду м. Києва від 7.12.2012 року, та рішення Апеляційного суду м. Києва від 25.09.2013 року, які набрали чинності, а тим більше піддавати оцінці ухвалу Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.10.2013 року, а тому визнав встановленим, що при укладенні договору надання юридичних послуг від 15 квітня 2011 року вимоги ст. 203 ЦК України не порушені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не є підставами для скасування рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Калінінського районного суду міста Горлівки Донецької області від 27 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали суду.

Головуючий:

Судді: