УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 р.Справа № 820/6380/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2014р. по справі № 820/6380/14

за позовом ОСОБА_1

до Валківської районної державної адміністрації Харківської області

третя особа ОСОБА_2

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Валківської районної державної адміністрації Харківської області (далі - відповідач), третя особа: ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2), в якому просив суд скасувати повністю рішення районної комісії з питань захисту прав дитини від 18.03.2014 року (протокол №4) Валківської районної державної адміністрації Харківської області; скасувати повністю Розпорядження Валківської районної державної адміністрації Харківської області № 108 від 19 березня 2014 року "Про затвердження рішення комісії з питань захисту прав дитини".

08 квітня 2014 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Валківської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішення.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2014 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що дані спірні правовідносини фактично пов'язані з правом батька на визначення днів та годин спілкування з дитиною, що не може бути предметом розгляду адміністративного суду в розумінні ст. 17 КАС України, а відтак даний спір повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з положеннями ч. 2 вказаної статті до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльність Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

П. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вжитий у Кодексі адміністративного судочинства України термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Виходячи з положень ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне питання повинно вирішуватися в порядку цивільного судочинства, з огляду на таке.

Рішенням Комісії з питань захисту прав дитини від 18.03.2014 року та Розпорядженням Валківської районної державної адміністрації Харківської області № 108 від 19 березня 2014 року "Про надання дозволу ОСОБА_2 на визначення днів та годин спілкування з малолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом перебування з нею на території власного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, щотижня з 17:00 п'ятниці по 17:00 неділі" визначено спосіб участі батька у вихованні малолітньої доньки, ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 158 Сімейного кодексу України визначено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Тобто, з наведеного вбачається, що між сторонами виник спір з приводу визначення способу участі ОСОБА_2 у вихованні малолітньої доньки, ОСОБА_3, який повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, оскаржувані рішення відповідача в даному випадку не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у сфері управлінської діяльності, а регулюють правовідносини в сфері сімейних відносин.

Вимоги, з якими позивач звернувся до суду, є цивільно-правовими, тому вони не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд обґрунтовано відмовив у відкритті провадження по вказаній справі, правильно застосувавши до спірних правовідносин норми процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали суду відсутні.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки, як вже було зазначено, ознаки публічно-правового спору у вказаній позовній заяві відсутні, тому юрисдикція адміністративних судів, визначена ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на цей спір не поширюється.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2014р. по справі № 820/6380/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя П’янова Я.В.

Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.