Єдиний унікальний номер 0523/13359/2012
Номер провадження 11/775/583/2014
Категорія ст. 281 КПК України
Суддя 1-ї інстанції Ополинська І.Г.
Доповідач Єгорова О.І.
УХВАЛА
Іменем України
20 травня 2014 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого Єгорової О.І.,
суддів Поварніцина С.І., Ковалюмнус Е.Л.,
за участю прокурора Андреєвої Ж.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції Атаманова О.М., на постанову Київського районного суду м. Донецька від 25 грудня 2013 року, якою кримінальна справа за обвинуваченням,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Донецька, українки, освіта вища, не працює, не одружена, не судима, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчинені злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України повернута прокурору Київського району м. Донецька, для організації проведення додаткового розслідування. Колегія,
ВСТАНОВИЛА:
постановою суду першої інстанції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України повернуто прокурору Київського району м. Донецька для організації проведення додаткового розслідування.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що допущена органом досудового слідства неправильність та неповнота слідства, а також порушення процесуального та кримінального законодавства привели до обмеження гарантованих законом прав і свобод учасників процесу, що перешкоджає об'єктивному розгляду справи у суді.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати постанову суду першої інстанції, кримінальне провадження направити на новий судовий розгляд до Київського районного суду м. Донецька в іншому складі суддів.
Посилається на те, що зазначені судом у постанові підстави для повернення справи на додаткове розслідування не обґрунтовані, а постанова Київського районного суду м. Донецька від 24.12.13 року є незаконною та підлягає скасуванню.
Суд у своїй постанові посилається на те, що органом досудового слідства в постанові від 11.07.2012 року, при призначенні проведення судово-медичної експертизи відносно потерпілого ОСОБА_3, зазначені дані, які не відповідають матеріалам кримінальної справи, однак така постанова в матеріалах кримінальної справи відсутня. Згідно постанови слідчого про призначення судово-медичної експертизи від 11.06.2012 року, у протоколі допиту потерпілого ОСОБА_3 від 24.05.12, ним не описаний спосіб нанесення йому тілесного ушкодження. Потерпілий ОСОБА_3 допитаний слідчим 24.05.12 р., після чого він перебував у КДБ № 21 (т.1 а.с.171) на стаціонарному лікуванні, у зв'язку з чим не мав змоги брати участь у відтворенні обстановки й обставин події.
Суд вбачає, що існує можливість порушення прав підсудної ОСОБА_2, передбачених ст.263 КПК України, а саме п.7 зазначеної статті, у випадку позбавлення можливості підсудною ОСОБА_2 задавати питання потерпілому ОСОБА_3
Виходячи з положень ст.ст. 308, 306 КПК України, у випадку неявки в судове засідання потерпілого, явка якого неможлива, суд за власним бажанням або за клопотанням сторін може оголосити показання потерпілого, дані ним під час досудового слідства.
Виходячи з вимог ст. 22 КПК України органами досудового слідства були прийняті всі передбачені законом заходи для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, виявлені обставини, які як викривають, так і виправдують обвинувачувану ОСОБА_2 у здійсненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Вважає, що досудове слідство проведене в повному обсязі, правильно, із застосуванням необхідного комплексу слідчо-пошукових заходів для встановлення обставин, які підлягають доведенню в кримінальній справі, усунення істотних протиріч.
Крім того, неповнота (неправильність) досудового слідства, на яку вказує суд у постанові, могла бути усунута судом шляхом виклику в зал судового засідання нових свідків, не заявлених на досудовому слідстві (ст. 296 КПК України), а також за допомогою більш ретельного повторного допиту свідків, раніше заявлених у справі (ст. 303 КПК України).
Крім того, при незгоді з висновками експерта по тій або іншій експертизі, після оголошення висновків, експертові в суді можуть бути задані питання для роз'яснення й доповнення його висновку (ст. 311 КПК України), а також може бути призначене проведення експертизи в суді (ст. 310 КПК України), якщо в цьому є необхідність. Крім того, з метою перевірки й уточнення фактичних даних, отриманих у ході судового слідства, суд мотивованим визначенням (постановою) може доручити органу, що проводив розслідування, виконати певні слідчі дії (ст. 315-1 КПК України).
Таким чином, суд має можливість усунути виявлені недоліки судового слідства під час судового розгляду справи.
У зв'язку із чим, вважає, що постанова Київського районного суду міста Донецька від 25.12.2013 року підлягає скасуванню, тому що відсутні підстави для повернення справи на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримує доводи апеляційної скарги, просить скасувати постанову суду першої інстанції, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги прокурора необґрунтованими, а постанову суду першої інстанції, такою, що не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 281 КПК України повернення справи для додаткового розслідування у зв'язку з неповнотою та невірністю досудового слідства може мати місце тоді, коли ця неповнота та невірність не може бути усунена в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи (а.с. 110) підсудна ОСОБА_2 не згодна з показаннями потерпілого, оголошених в судовому засіданні, наполягає на його явці в судовому засіданні.
З метою перевірки доводів підсудної ОСОБА_2 та спроби усунення протиріч, що є в показах останньої та потерпілого ОСОБА_3, суд першої інстанції вжив максимальний комплекс заходів, передбачений законодавством до виклику та допиту у суді потерпілого, шляхом неодноразового направлення повісток за місцем мешкання останнього, зазначеного у обвинувальному висновку та прийняттям рішення, щодо примусового приводу потерпілого, які органом дізнання виконанні не були з причин неможливості встановлення місця знаходження ОСОБА_3.
Відсутність можливості безпосереднього допиту потерпілого у судовому засіданні фактично створює умови до порушення прав підсудної, позбавляє суд першої інстанції можливості дотриматись принципу безпосередності судового розгляду.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що судово-медичним експертом у висновку № 566 від 11.07.2012 року зазначено, що виявлене у ОСОБА_3 проникаюче поранення черевної порожнини утворилось від дії колючо-ріжучого предмету, та могло утворитися при обставинах наведених потерпілим, однак, потерпілим про конкретний спосіб отримання ножового поранення під час його допиту не вказувалось, відтворення обстановки та обставин події за його участю з цих питань, не проводилось.
Поза уваги органу досудового розслідування залишилось не надання судово-медичним експертом у висновку № 566 від 11.07.2012 року відповіді на постановлене слідчим питання, щодо можливості утворення ножового поранення у ОСОБА_3 при обставинах на які посилалась обвинувачена ОСОБА_2 при проведенні за її участі відтворення обстановки та обставин події 24.05.2012 року.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції вмотивовано дійшов висновку, що маючи суттєві протиріччя в показах ОСОБА_3, ОСОБА_2 та висновку судово-медичної експертизи, орган досудового слідства не вжив жодного заходу для їх усунення у встановленому законом порядку, шляхом проведення додаткового, більш ретельного допиту потерпілого, проведення очних ставок між вказаними особами, відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3 з метою з'ясування механізму заподіяння останньому тілесних ушкоджень ОСОБА_2, спростування версії останньої, щодо необережного характеру її дій, призначенню додаткових судово-медичних експертиз, тощо.
Суд першої інстанції правомірно встановив, що орган досудового слідства при наявності очевидної неповноти та протиріч по справі безпідставно вжив жодних заходів, передбачених законом, щодо встановлення та допиту додаткових свідків скоєння ОСОБА_2 злочину стосовно ОСОБА_3.
Спосіб скоєння злочину та обставини, що впливають на ступень тяжкості злочину, були встановлені органом досудового слідства з порушенням вимог ст.ст. 22, 64 КПК України.
Колегією суддів встановлено, що допущена органом досудового слідства неправильність та неповнота слідства привели до обмеження гарантованих законом прав і свобод учасників процесу, що перешкоджає об'єктивному розгляду справи у суді.
Суд першої інстанції об'єктивно позбавлений можливості усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи.
На підставі зазначеного, колегія суддів вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою та вмотивованою, такою що не підлягає скасуванню, а доводи апеляційної скарги прокурора такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 281, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу прокурора Атаманова Олександра Михайловича залишити без задоволення, постанову Київського районного суду м. Донецька Донецької області від 25 грудня 2013 року - без зміни.
Дана ухвала апеляційного суду Донецької області може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді