Єдиний унікальний номер 257/7027/13-к

Номер провадження 11-кп/775/1031/2014

Категорія: ст. 15 ч.2, ст. 185 ч.3 КК України

Суддя 1-ої інстанції Ополинська І.Г.,

Доповідач: Єгорова О.І.

УХВАЛА

Іменем України

13 травня 2014 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:

доповідача Єгорової О.І.,

суддів Поварніцина С.І., Ковалюмнус Є.Л.,

секретарі Батирєві П.С.,

за участю прокурора Сухаревої О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, на вирок Київського районного суду м. Донецька Донецької області від 20 грудня 2013 року, яким,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець РФ Магаданської області, Сусуманського району, пос. Арес, громадянин України, освіта не повна середня, не працює, не одружений, не має реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово засуджений:

1) 27.12.1996 року Кіровським судом м. Донецька за ч.3 ст. 141, ч.3 ст. 142, ч.2 ст. 196-1, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

2) 01.06.2009 року Київським районним судом м. Донецька за ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі;

Постановою Жданівського міського суду Донецької області від 11.06.2010 року звільнений умовно-достроково на 7 місяців 15 днів;

3) 01.09.2011 року Київським районним судом м. Донецька за ст. 395, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання;

4) 22.04.2013 року Київським районним судом м. Донецька за ст. 395 КК України до покарання у вигляді 4 місяців арешту,

засуджений за ст.ст. 185 ч.3, 15 ч.2 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі із відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

На підставі ст.ст. 70 ч.4, 72 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі із відбуванням покарання в кримінально - виконавчій установі, зарахувавши до призначеного покарання за даним вироком, повністю не відбуте покарання за вироком Київського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2013 року у вигляді 4 (чотирьох) місяців арешту. Колегія

ВСТАНОВИЛА :

обвинувачений ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 22 квітня 2013 року, приблизно о 01.00 хвилин, на ґрунті виниклого злочинного наміру, направленого на таємне викрадання чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за діями ніхто не спостерігає, незаконно, через паркан заліз на охоронювану територію, яка належить ВАТ «Точмаш», розташованому за адресою: м. Донецьк, вул. Жмури 1.

Знаходячись на охоронюваній території заводу, ОСОБА_1, діючи умисно, з метою викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з метою наживи, через невеликий отвір під вхідними воротами приміщення «Насосоно - аккумулюючої станції великого тиску», незаконно проник у приміщення, де підійшов до трансформаторної будки, яка знаходилася біля стіни і побачив на полу кабель, який вирішив вкрасти і почав його відтягувати від трансформаторної будки, вартість кабельної продукції склала 1 417 гривень 50 копійок, чим заподіяв власнику майна ВАТ «Точмаш», матеріальну шкоду на вказану вище суму. Тим самим ОСОБА_1 зробив усі дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного наміру до кінця, але був затриманий співробітниками охорони ВАТ «Точмаш», у зв'язку з чим, через причини, що не залежали від його волі, не довів свій злочин до кінця.

В апеляційній скарзі обвинувачений вважає вирок суду першої інстанції необґрунтованим та просить постановити законне рішення.

Посилається на те, що злочин, який інкримінується обвинуваченому, він не скоював.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вирок суду першої інстанції і призначити новий судовий розгляд.

Вважає, що вирок підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Посилається на те, що в судовому засіданні свідки не були опитані у два етапи, а саме - спочатку прямий допит, а потім перехресний. Право на перехресний допит було порушено.

Також порушений порядок виступу у судових дебатах, а саме, обвинувачений виступив останній.

Вважає, що покази свідка ОСОБА_3, який не був допитаний у судовому засіданні, необґрунтовано покладені в основу обвинувального вироку.

Судом першої інстанції не з'ясовано, яким чином спричинена шкода ВАТ «Точмаш». Посилаєтся на те, що, ОСОБА_1 лише тягнув кабель. Ні на досудовому розслідуванні, ні у судовому засіданні не було встановлено і з'ясовано, яким чином відрізаний кабель, яким інструментом, який потрібен час та спосіб для його відрізання, та чи малися вони у ОСОБА_1, та, чи ОСОБА_1 його відрізав або інша особа, та насамперед, яким чином він потрапив до даної станції високого тиску, яка була закрита та опломбована.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердили, що у ОСОБА_1 в руках нічого не було. ОСОБА_5 підтвердив, що ОСОБА_1 на запитання не відповідав, мовчав і вони викликали міліцію.

Суд першої інстанції не обґрунтовано зазначив, що ОСОБА_1 протягом судового засідання свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та не покаявся, тоді як обвинувачений не заперечував щоразу і ще раз у судових дебатах визнав, що він без дозволу проник на територію ВАТ «Точмаш», але замах на крадіжку не вчиняв і не мав такої мети.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважає вирок законним та обґрунтованим, таким, що не підлягає скасуванню, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого та захисника не підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини по даному кримінальному провадженню та визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що незважаючи на невизнання своєї вини у вчиненому правопорушенні, вина обвинуваченого підтверджується доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження та показами свідків.

Представник потерпілого ВАТ «Точмаш» ОСОБА_6 показала, що в ніч з 21 на 22 квітня 2013 року, зі слів начальника безпеки ОСОБА_7, їй стало відомо, що в приміщенні станції високого тиску ВАТ «Точмаш», яке було закрито та огороджено, при способі крадіжки кабельної продукції був затриманий невідомий чоловік, у зв'язку з чим було викликано міліцію. Також зазначила, що територія заводу є охоронюваною, оскільки по всьому периметру завод огороджений забором висотою 2 метри, в деяких місцях є колюча проволока. Додала, що кабель, який намагався вкрасти обвинувачений, після проведення огляду, слідчим передано під гарантійну розписку ОСОБА_9.

Вищезазначені показання свідка підтвердив свідок ОСОБА_5, який показав, що працює в ВАТ «Точмаш» охоронцем позмінно. Територія заводу охоронювана та огороджена забором висотою приблизно 2 метри, в деяких місцях знаходиться колюча проволока. В ніч з 21 на 22 квітня 2013 року він знаходився у своїй зміні разом зі своїм напарником ОСОБА_8, приблизно в першій ночі 22 квітня 2013 року, він разом зі своїм напарником обходив територію заводу ВАТ «Точмаш», в районі будівлі станції високого тиску, почули шум - кроки по металу. З метою перевірки вони на вхідних дверях відкрили навісний замок ключем і зайшли у приміщення станції. Коли вони увійшли у приміщення, зрозуміли, що шум виходить від стін, де розташовані електрощити, тоді вони обійшли щити з різних сторін та побачили обвинуваченого ОСОБА_1, у якого були брудні руки та одежа, в руках у нього нічого не було, а поряд з ним на полу лежав кабель. На їх питання, що він тут робить, останній пояснив, що дізнався про те, що на заводі є кабель та проник туди з метою крадіжки. Про виявлений факт, вони доклали старшому зміни, який викликав працівників міліції. По приїзду оперативної групи, за їх участю в присутності понятих і ОСОБА_1, в приміщенні станції високого тиску, слідчим був оглянутий кабель. В ході огляду, в присутності їх та понятих, обвинувачений пояснив, що саме цей мідний кабель він намагався викрасти. Цей кабель в ході огляду було сфотографовано.

Аналогічні пояснення в судовому засіданні дав свідок ОСОБА_8

На підставі зазначеного, вбачається, що показання представника потерпілого та свідків є переконливими та послідовними, узгоджуються між собою та підтверджуються сукупністю доказів, а саме, протоколом огляду від 22 квітня 2013 року, заявою ОСОБА_1, яку надав прокурор в судовому засіданні, довідкою про спричинені збитки ВАТ «Точмаш», речовими доказами, які були досліджені в суді першої інстанції.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги покази обвинуваченого, який пояснив, що у нього був відсутній умисел на викрадення кабелю, та вірно розцінені судом, як спосіб уникнути відповідальності за вчинене ним правопорушення, оскільки такі доводи є надуманими, не логічними та повністю спростовуються об'єктивно встановленими фактичними обставинами та доказами у їх сукупності.

На підставі зазначеного, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правомірно зазначив, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, та не покаявся у скоєному.

Крім того, доводи захисника про те, що покази свідка ОСОБА_3, який не був допитаний у судовому засіданні, необґрунтовано покладені в основу обвинувального вироку - необґрунтовані, оскільки при вивчені матеріалів кримінального провадження, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції при написані прізвища свідка була допущена технічна помилка, а саме. У вироку замість прізвища свідка ОСОБА_5 написано - ОСОБА_3.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.3 КК України, судом першої інстанції призначено покарання обвинуваченому необхідне, достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг обвинуваченого та захисника не бґрунтовані, та не підлягають задоволенню, а вирок суду першої інстанції - законний та обґрунтований, є таким, що не підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, вирок Київського районного суду м. Донецька Донецької області від 20 грудня 2013 року - без зміни.

Дана ухвала апеляційного суду Донецької області набирає чинності негайно, але може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня його проголошення безпосередньо у Вищий спеціалізований суд України.

Судді