27.05.2014

Справа № 434/2975/14-ц

Провадження № 2/434/2288/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 травня 2014 року Артемівський районний суд м. Луганська у складі:

в особі судді Селезньової Т.В.,

при секретарі Піддубняк О.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Луганської міської ради ( Управління комунальним майном),

третя особа ОСОБА_2,

про визнання права власності в порядку спадкування,-

встановив:

Позивач просить суд визнати право власності на 1/3 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, мотивуючи тим, що вона є спадкоємцем першої черги, яка фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка, але у нотаріуса не змогла оформити свої спадкові права, оскільки при житті чоловік не зареєстрував своє право власності на частку у приватизованій квартирі.

Відповідач в судове засідання не явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, заперечень проти позову не подав, просив винести законне рішення.

Третя особа ОСОБА_2 (дочка позивачки і дочка померлого ОСОБА_4.) подала заяву про згоду з позовом і про розгляд справи у її відсутність.

Дослідивши докази, суд дійшов таких висновків:

З свідоцтва про право власності на житло від 9.02.1995р., виданого відділом по приватизації Луганської міськради, вбачається, що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в рівних частках. На свідоцтві відсутні дані про реєстрацію в МКП БТІ.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 1/3 частина квартири зареєстрована за позивачкою на підставі даного свідоцтва.

З свідоцтва про шлюб вбачається, що позивачка і ОСОБА_4 перебувають у шлюбі з 14.09.1974р. згідно даним паспорту позивачки, відсутня відмітка про розірвання шлюбу.

З свідоцтв про смерть видно, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Луганську, Артемівський район.

З даних паспорту позивачки видно, що вона зареєстрована за адресою вказаної квартири з 1983р. З довідки Центрожилкому вбачається, що позивачка і її чоловік ОСОБА_4 були зареєстровані і проживали за одною адресою- у вказаній квартирі з 1983р. по день смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З даних паспорту третьої особи видно, що ОСОБА_2 є громадянкою РФ. і на місце проживання зареєстрована в м. Нижній Новгород РФ.

З рішення про відмову у реєстрації прав власності на нерухоме майно від 23.10.2013р. видно, що в реєстрації права власності за ОСОБА_4 позивачці відмовлено , оскільки на момент звернення ОСОБА_4 помер.

З постанови державного нотаріуса Саприкіної Г.І. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 04.03.2014 р. вбачається , що відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого чоловіка, у зв'язку з тим , що спадкодавець не зареєстрував при житті своє право власності, яке виникло у нього на підставі свідоцтва про право власності на житло.

Відповідно до ст. 182 ч.1 право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Разом з тим, станом на час приватизації квартири- за чинним на той час законодавством (ЦК УРСР, що діяв до 1.04.2004р.) - набуття права власності на нерухоме майно не пов,язувалось з моментом реєстрації, а виникало з моменту укладення договору, тощо, в даному випадку з моменту видання свідоцтва про право власності.

Таким чином, ОСОБА_4 набув право власності на 1/3 частку у даній квартирі з законних підстав- в порядку приватизації, в 1995 році. , отримавши свідоцтво про право власності.

Права власності на день смерті він не втратив, в тому числі не здійснив відчуження своїх часток . Тому станом на день його смерті у серпні 2013р. належна йому 1/3 частка квартири увійшла у спадкову масу, на яку відкрилась спадщина.

Відповідно до ст. 328 ЦКУ право власності набувається, зокрема, на підставі правочинів, а також в порядку спадкування.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, вказані в заповіті, а у разі відсутності заповіту - спадкоємці за законом, визначені в ст. ст.1261-1265 ЦК України.

Позивачка як дружина є спадкоємицею першої черги. Позивачка постійно проживала разом з чоловіком до дня його смерті тривалий час, була зареєстрована за вказаною адресою, перебувала у шлюбі, від спадщини не відмовилась у встановленому законом порядку, відповідної заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори не подавала.

Спадщину позивачка прийняла у відповідності до закону, згідно ст. 1268, 1270 ЦКУ.

У померлого був ще один спадкоємець першої черги- дочка ОСОБА_2, яка спадщину не прийняла, оскільки не подала відповідної заяви до нотаріальної контори і не проживала разом зі спадкодавцем до його смерті. Вона на спадщину після батька не претендує і самостійних вимог не заявила. Даних про інших спадкоємців, які б прийняли спадщину чи які б претендували на спадщину, не виявлено.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину після чоловіка у вигляді належної йому 1/3 частки в даній квартирі.

Тому є підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання за позивачкою права власності в порядку спадкування.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. 182, 328, 1223, ст. 1261, ст.1268 , ст.1270 ЦК України, ст. ст. 11, 213, 214, 218, 224-225 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити;

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку у квартирі АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення , а особами , у відсутності яких рішення проголошено - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Т.В. Селезньова